Справа № 496/2/26
Провадження № 1-кс/496/1/26
06 січня 2026 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження, -
Заявниця звернулася до суду зі скаргою і просить, скасувати постанову дізнавача сектору дізнання Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 09.12.2025 року про закриття кримінального проводження №12025164250000062 за ч.1 ст. 125 КК України.
Скарга мотивована тим, що у провадженні сектору дізнання Одеського районного управління поліні №2 ГУНП в Одеській області перебували матеріали кримінального провадження № 12025164250000062, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.03.2025 року за 09.12.2025 року дізнавачем сектору дізнання Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області винесено постанову про закриття зазначеного кримінального провадження у зв?язку з відсутністю в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення. Заявниця вважає вказане процесуальне рішення незаконним, передчасним необґрунтованим, таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, прийнятим із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а також таким, що порушує права та законні інтереси потерпілої. Зокрема, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, оскільки не містить належного та достатнього мотивування. У ній відсутній повний і послідовний виклад фактичних обставин кримінального провадження, які дізнавач вважав встановленими, не зазначено, які саме слідчі (розшукові) дії були проведені під час досудового розслідування, які докази зібрані, у який спосіб вони перевірялися та яким чином оцінювалися з точки зору належності, допустимості та достовірності. Фактично постанова має формальний характер та не містить аналізу доказів у їх сукупності, як того вимагають положення ст. 94 КПК України. Висновки дізнавача не підкріплені належним обґрунтуванням і не дозволяють простежити причинно-наслідковий зв?язок між встановленими обставинами та прийнятим процесуальним рішенням. Досудове розслідування проведено неповно та однобічно, з порушенням вимог ч. 2 ст. 9 КПК України, оскільки дізнавачем не забезпечено всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв?язку. З моменту внесення відомостей до ЄРДР не було забезпечено проведення необхідного та достатнього обсягу процесуальних дій, спрямованих на встановлення обставин, які підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України. Крім того, оскаржувана постанова є внутрішньо суперечливою та такою, що не узгоджується за змістом між мотивувальною та резолютивною частинами. Так, після викладення обставин кримінального провадження щодо однієї особи, у заключній частині постанови дізнавачем зроблено висновок про відсутність складу кримінального правопорушення в діях іншої особи, при цьому у тексті постанови відсутній будь-який виклад фактичних обставин щодо цієї особи. Зокрема, заявниця зазначає, що у мотивувальній частині постанови не наведено жодних відомостей про дії або бездіяльність такої особи, не зазначено доказів, які б стосувалися саме її поведінки, та не наведено правового аналізу, на підставі якого дізнавач дійшов висновку про відсутність у її діях складу кримінального правопорушення, у зв'язку із чим, заявниця звернулася із вказаною скаргою до суду.
До судового засідання заявницею було подано клопотання про розгляд скарги, призначеної на 06.01.2026 року - без участі, скаргу підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.
В судове засідання дізнавач не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі. Його неприбуття у судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, відповідно до положень ч. 3 ст. 306 КПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється, згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши вказану скаргу, а також додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силі наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування , після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, заявником може бути оскаржено до суду рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
На підставі вимог ч. 2 ст. 307 КПК України, за наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування постановлюється ухвала, якою може бути скасовано рішення слідчого чи прокурора, зобов'язано припинити певну дію, зобов'язано вчинити певну дію, відмовлено у задоволенні скарги. Нормою ч. 3 цієї статті встановлено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Згідно ч.5 ст.110 КПК України постанова слідчого має бути вмотивована, однак ці вимоги процесуального закону про закриття провадження дотримані не були, оскільки в постанові про закриття кримінального провадження не надано оцінку всім обставинам, здобутим під час досудового розслідування, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
З вищевказаної скарги вбачається, що дізнавач не дослідив усіх обставин кримінального провадження, оскаржувана постанова ґрунтується лише на досліджених письмових доказах, зазначених вище вимог кримінального процесуального закону під час складання постанови не дотримано.
При цьому дізнавач посилається на висновок експерта №13 від 27.03.2025 року, згідно якого ОСОБА_3 має легкі тілесні ушкодження, незважаючи на вказану обставину дізнавач робить висновок про провокації з боку ОСОБА_3 відносно ОСОБА_6 , внаслідок чого остання застосувала газовий балончик для самозахисту.
Разом з тим, наведене спростовуються наданими слідчому судді матеріалами справи.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що постанова дізнавача СД Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП України в Одеській області Такій ОСОБА_7 від 09.12.2025 року про закриття кримінального провадження не відповідає вимогам ст.110 КПК України, тому скарга підлягає задоволенню.
Вказані обставини в сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проведено без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів, тому висновок слідчого про закриття кримінального провадження є передчасним, а постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.
Зважаючи на встановлене, слідчий суддя вважає, що при вказаних обставинах скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 110, 303, 307, 372 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача сектору дізнання Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 09.12.2025 року про закриття кримінального проводження №12025164250000062 за ч.1 ст. 125 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї може бути подано відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали складено 27.01.2026 року, з урахуванням розрахунку ДСА України щодо необхідної кількості суддів для здійснення ефективного правосуддя, яка суттєво перевищує кількість суддів визначену рішенням ВРП від 24 серпня 2023 р. 852/0/15/ - 23, чисельність суддів Біляївського районного суду, з урахуванням рівня навантаження, має складати 47 осіб (штатна кількість - 11 суддів, але фактична кількість суддів в Біляївському районному суду Одеської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ на теперішній час - 6 суддів (без урахування суддів, які на лікарняному, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження, тому з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку складання повного тексту ухвали суду.