Справа № 495/4774/25
Номер провадження 2/495/1115/2026
12 січня 2026 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово - судді Гелла С.В.,
при секретарі судового засідання Гасанзаде М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №09.11.2024-100000232 від 09.11.202024 року у розмірі 22 266 грн 07 коп., яка складається з: 11 092,16 грн - заборгованість по тілу кредиту; 7 867,54 грн - заборгованість по процентам; 3 306,37 грн - неустойка.
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
09.11.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (оферти) №09.11.2024-100000232.
Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі - 15000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 09.11.2024, строком на 140 днів.
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.82% (денна процентна ставка) = (17309.68 / 15000)/ 140 ? 100%.
Проценти (економічна сутність - плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.
Комісія пов'язана з наданням Кредиту (надалі - "Комісія", економічна сутність - плата за надання Кредиту) - 15% від суми Кредиту та дорівнює 2250 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Неустойка: 150 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно п. 3.1. договору, кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(ї) (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором).
Пунктом 3.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Позичальник зобов'язується не використовувати кредит для участі в азартних іграх та не перераховувати кредит на рахунки організаторів азартних ігор.
Відповідно до п. 4.1. договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5363-54ХХ-ХХХХ-3185.
Згідно п. 4.3. договору, днем надання кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця , а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку, якщо дата ініціювання платіжної операції з надання кредиту не співпадає з датою завершення цієї платіжної операції з надання кредиту, днем/датою надання кредиту є дата ініціювання цієї платіжної операції, якщо платіжна операція була завершена (навіть у випадку її завершення в пізнішу дату).
Неможливість завершення ініційованої кредитодавцем платіжної операції з надання кредиту не з вини кредитодавця є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов'язків сторін за даним договором, включаючи обов'язок кредитодавця з надання кредиту. Неможливість видачі кредиту готівкою у зв'язку з нез'явленням позичальника для її отримання у дату надання/видачі кредиту, зазначену в заявці, є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов'язків сторін за даним договором, включаючи обов'язок кредитодавця з надання кредиту. У випадку настання вказаних скасувальних обставин даний договір є розірваним та припиненим з дати надання/видачі кредиту, зазначеної в заявці. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця, позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу. Сторони домовились, що зобов'язання за договором можуть виконуватись як шляхом перерахування одного, так і шляхом перерахування декількох платежів, однак з дотриманням строків та інших умов виконання зобов'язань, встановлених договором.
Відповідно до п. 6.1. договору позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісії(ій) (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором) - у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойки, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором - негайно, з моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Згідно пункту 9.1. договору у разі несплати кредиту та/або процентів та/або комісії(ій) (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором) у встановлені договором терміни/строки, сума зобов'язань по погашенню кредиту та/або процентів та/або комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених договором. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та/або несплати нарахованих процентів та/або комісії(ій) (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором) до позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.6. кредитного договору.
Також позичальник, який прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до ст.625 ЦК на вимогу кредитодавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
Відповідно до договору від 09.11.2024 та квитанції про перерахунок коштів кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 15 000 грн., строком на 140 днів, ОСОБА_1 09.11.2024 отримала кредитні кошти у розмірі 15 000 грн.
Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконано в повному обсязі.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату подання позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 22 266,07 грн., яка складається з: 11 092,16 грн - заборгованість по тілу кредиту; 7 867,54 грн - заборгованість по процентам; 3 306,37 грн - неустойка.
Разом з тим відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму: 4 000 грн від 26.11.2024, 3 900 грн від 09.12.2024, 3 900 грн від 23.12.2024, 3 000 грн від 10.01.2025, 3 000 грн від 24.01.2025, 2 500 грн від 28.01.2025, при цьому, під час формування довідки про заборгованість та суми позовної вимоги було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач скористалась своїм правом відповідно до ст.178 ЦПК України та на адресу суду надіслано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що її чоловік ОСОБА_2 має статус військовослужбовця, що підтверджується довідкою виданої військовою частиною НОМЕР_1 , яка містить інформацію, що ОСОБА_2 є сержантом у військовій частині НОМЕР_1 , а також копію військового квитка ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 .
Згідно п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» на час особливого періоду не допускається нарахування штрафних санкцій (пеня, штраф) на заборгованість військовослужбовців та членів їх сімей, тому вона має право на звільнення від суми штрафів, пені, неустойки, а також інших фінансових санкцій.
В позові зазначено, що ОСОБА_1 свої зобов?язання за договором належним чином не виконує, у зв?язку з чим,станом на датупозовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 22 266,07 складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 11 092 грн, процентів у розмірі 7 867,54 грн. та неустойки у розмірі 3 306,37 грн.
Разом з тим відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на погашення боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму: 4 000 грн від 26.11.2024, 3 900 грн від 09.12.2024, 3 900 грн від 23.12.2024, 3 000 грн від 10.01.2025, 3 000 грн від 24.01.2025, 2 500 грн від 28.01.2025.
Тобто самим позивачем підтверджено, що ОСОБА_1 сплатила заборгованість в повному обсязі.
До відзиву відповідачем надано копії наявних у неї платіжних інструкцій від 24.01.2025 року на суму 3000 грн, 28.01.2025 року на суму 2500 грн, 23.12.2024 року на суму 3900 грн, 10.01.2025 року на суму 3000 грн.
Таким чином, позивачем підтверджено, що ОСОБА_1 сплатила за кредимитним договором заборгованість у розмірі 16 400 грн, а згідно інформації з документів наданих позивачем, а також заявки кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 15 000 грн.
Отже, станом на сьогоднішній день, відповідачем було здійснено переплату на суму 1 400 грн за користування кредитом, тобто відповідач зобов'язання за кредитним договором виконала в повному обсязі.
Згідно до відомостей паспорту споживчого кредиту, а саме: в п.4 - Інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту споживача, зазначено, що саме фіксована ставка є типом процентної ставки.
У разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.
Виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов'язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.
Оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв'язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.
З матеріалів даної справи вбачається, що комісію у розмірі 15% було визначено як плату за плата за надання кредиту.
Водночас, в матеріалах справи відсутній перелік банківських послуг, які пов'язані з наданням кредиту та які повинні надаватись банком.
Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення договору про встановлення плати за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 15 % є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».
Відтак враховуючи вищезазначені обставини та чинні норми законодавства, стягнення з відповідача тіла кредита та інших додаткових сум за використання кредитних коштів є неправомірним, незаконним.
12.01.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій представник позивача зазначив, що Законом України «Про споживче кредитування» передбачено пункт 5 статті 8, що визначає максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.
Також, законом України «Про споживче кредитування», передбачено пункт 17 прикінцевих положень, який повністю спростовує доводи відповідача стосовно незаконності розміру процентної ставки.
Розділ IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17 згідно із Законом № 3498-ІХ від 22.11.2023, яким передбачено наступне: тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набув чинності 24.12.2023, отже, враховуюячи дату укладення кредитного договору, денна процентна ставка передбачена договором є застосованою та законною.
Відповідач до сьогодні із заявою про зменшення розміру заборгованості не звертався, необхідного переліку документів не наддав, а тому правових підстав для застосування пільги до відповідача, позивач не мав.
Заявкою кредитного договору встановлено графік платежів, а також порядок їх зарахування для погашення заборгованості на кредитним договором.
Відповідач добровільно проводив часткове погашення заборгованості у межах графіку за договором, чим визнавала борг, враховуючи нараховані проценти.
Жодних нарахувань поза межами строку кредитування, у тому числі у порядку, передбаченому ст.625 ЦК України, відповідачу не здійснювалось.
Таким чином, зобов'язання за кредитним договором є частково виконаним відповідачем, а саме: у частині сплати частини тіла кредиту, частини процентів та комісії за кредитним договором.
Рух справи у суді
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02.07.2025 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Представник позивача у судове засідання не зявився, але надав заяву про розгляд справи у відсутність представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі посилаючись на обставини, які зазначені в позові, просив задовольнити.
Представник відповідача та відповідач у судове засідання не з'явились, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність, заперечували проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на обставини, які зазначені у відзиві.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, відзив, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави (тобто положення щодо договору позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1046 ЦК України).
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Згідно ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання , зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
09.11.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (оферти) №09.11.2024-100000232.
Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 15000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 09.11.2024, строком на 140 днів.
09.11.2024 відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 15 000 грн.
Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконано в повному обсязі.
В свою чергу відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 22 266,07 грн., яка складається з: 11 092,16 грн - заборгованість по тілу кредиту; 7 867,54 грн - заборгованість по процентам; 3 306,37 грн - неустойка.
Невиконання відповідачем своїх зобов'язань по вищезазначеному договору щодо своєчасного погашення кредиту, зумовило товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернутись до суду з даним позовом, в якому позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості за кредитом та судові витрати.
Проте відповідач не визнає та заперечує проти стягнення з неї зазначеної суми заборгованості, посилаючись на положення п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».
Вирішуючи питання про правомірність нарахування відповідачу процентів за користування кредитом та неустойки за невиконання зобов'язань за договором, суд дійшов таких висновків.
Відповідачем на виконання умов кредитного договору внесені кошти на рахунок позивача у загальному розмірі 20 300 грн, що підтверджено наданими відповідачем квитанціями та визнається та не заперечується стороною позивача.
Отже, з огляду на те, що відповідачем здійснено сплату щомісячних платежів позивачу в загальному розмірі 20 300 грн, вказана сума перевищує сплату заборгованості по тілу кредиту (15 000 грн).
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», який відповідно доКонституції Українивизначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
У статті 1, 2 даного Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
У частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей'визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) -штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
З аналізу вказаної норми права вбачається, що пільги щодо нарахування відсотків та штрафних санкцій за договорами кредиту мають такі категорії військовослужбовців:
- які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову;
- інші військовослужбовці, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції або у відсічі збройної агресії рф проти України.
З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 21.12.2012 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 ..
Відповідно до Довідки №5/7 від 01.01.2026 сержант ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призивом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 .
З огляду на викладене, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 має статус дружини військовослужбовця Збройних Сил України, у тому числі й у період виконання умов кредитного договору та на неї поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто до неї не може застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов'язань за користування кредитом, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Отже, нарахування позивачем процентів у розмірі 7 867,54 грн та неустойки в розмірі 3 306,37 грн не відповідає вимогам закону.
Крім того, суд зауважує, що укладаючи кредитний договір, відповідач ОСОБА_1 в анкеті вказувала свої особисті дані, проте не зазначала, що є дружиною військовослужбовця, якому відповідно до ч.15 ст.14 Закну України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» проценти за користування кредитом не нараховуються, водночас, вказані обставини не можуть слугувати підставою для незастосування відносно відповідача прямої норми закону, що не може бути проігноровано судом.
Враховуючи наведені положення законодавства, зважаючи на право відповідача, як дружини військовослужбовця, на гарантоване законом надання їй відповідних пільг, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Окрім цього, на підставі ст.141 ЦПК України судові витрати у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.4, 5, 14, 12-13, 81, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, -
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», місцезнаходження: м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ: 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя Гелла С.В.