Справа №491/497/25
19 січня 2026 року Ананьївський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді - Надєр Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Гула О.Р.,
за участю сторін по справі:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову: ОСОБА_4 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Іванов-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про виключення відомостей про ОСОБА_3 як батька дитини ОСОБА_5 ,
На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову: ОСОБА_4 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Іванов-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про виключення відомостей про ОСОБА_3 як батька дитини ОСОБА_5 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 грудня 2017 року між позивачем та відповідачем Калуським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис №486. Відповідач перебував на військовій службі у складі військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та зник безвісти 08 січня 2024 року під час виконання бойового завдання із стримування військової агресії РФ в районі н.п. Вербове Пологівського району Запорізької області, про що позивача повідомлено сповіщенням сім'ї №86 від 16 січня 2024 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач народила дитину, ОСОБА_5 , відомості про прізвище та по-батькові якого внесено Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції як «Врабіє» та « ОСОБА_6 » відповідно до положень ст.133 Сімейного кодексу. Біологічним батьком дитини є інша особа, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду від 26 травня 2025 року №48066.
У зв'язку з наведеним позивач звернулася з вказаним позовом до суду та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 15 серпня 2025 року було відкрито провадження у справі та вирішено питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
Зокрема, в ухвалі про відкриття провадження у справі відповідачеві було роз'яснено про його процесуальні права передбачені ч.8 ст.178 та ст.193 ЦПК України, а саме про право на подання відзиву на позовну заяву та пред'явлення зустрічного позову.
Крім того, було роз'яснено в ухвалі про відкриття провадження у справі третім особами, що у відповідності до положень статті 181 ЦПК України вони мають право подати письмові пояснення щодо позову або відзиву, у строк визначений відповідачу для подання відзиву.
В подальшому, 07 жовтня 2025 головуючою суддею у справі після виконання всіх завдань, визначених в ст.189 ЦПК України було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явилась. В матеріалах справи міститься її заява від 07 жовтня 2025 року, в які вона просить справу розглянути без її участі. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.69).
При цьому в судове засідання з'явилась представник позивача - адвокат Сікора В.Є., яка діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серії АТ №1103545 від 09 червня 2025 року, яка позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, позивач, перебуваючи у шлюбі, народила дитину він іншої особи, що підтверджується висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду, що в свою чергу підтверджує батьківство ОСОБА_4 відносно ОСОБА_5 .. Крім того біологічний батько визнає своєї батьківство відносно ОСОБА_5 .. Також зазначила, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, про розгляд справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, що підтверджується конвертами, які повернулися до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.50, 72, 82).
Третя особа - ОСОБА_4 , в судове засідання не з'явився, однак подав письмові пояснення, в яких просить справу розглядати без його участі, просить задовольнити позовні вимоги. Підтверджує, що визнає себе батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.52-53).
Представник третьої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в підготовче судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету (а.с.43 - зворотній бік, 68, 76 - зворотній бік).
Згідно з ч.2 ст.281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення заочного рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням вказаного, у зв'язку з неявкою відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин та не повідомлення причин неявки, ненаданням відповідачем відзиву на позов, відсутністю заперечень з боку позивача та її представника, суд ухвалив розглянути справу у відсутності відповідача та відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Частиною 1 ст.223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 2 ст.223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість з'явлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
При цьому, враховуючи наявність відомостей про належне сповіщення відповідача та представника третьої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про дату, час та місце розгляду справи, взявши до уваги заяву позивача про розгляд справи без її участі, письмові пояснення третьої особи - ОСОБА_4 , заслухавши думку представника позивача, відсутність, передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України, підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням положень ч.ч.1, 3 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності позивача, відповідача та третіх осіб, та за участю представника позивача.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, взявши до уваги заяву позивача про розгляд справи без її участі, письмові пояснення третьої особи - ОСОБА_4 , неявку належним чином повідомленого відповідача та третьої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Так, при розгляді справи встановлено:
Позивачем у справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України № НОМЕР_2 , виданого 19 березня 2018 року органом 2618 (а.с.9), копією витягу з реєстру територіальної громади №2024/001006453 від 30 січня 2024 року (а.с.7).
Відповідачем у справі є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями з реєстру територіальної громади про місце проживання особи станом на 13 червня 2025 року, виданими Відділом надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради за №4409 від 13 червня 2025 року (а.с.30).
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 27 грудня 2017 року Калуським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області було зареєстровано шлюб, актовий запис №486 від 27 грудня 2017 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 27 грудня 2017 року Калуським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (а.с.10).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 28 березня 2025 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Івано-Франківськ Івано-Франківського району Івано-Франківської області, про що 28 березня 2025 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено актовий запис №564. Батьком дитини вказаний ОСОБА_3 , матір'ю дитини вказана ОСОБА_2 (а.с.12).
Відповідно до копії сповіщення сім'ї №86 від 16 січня 2024 року, виданого ІНФОРМАЦІЯ_6 , позивача сповіщено про те, що її чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , головний сержант 1 взводу розвідки спеціального призначення роти розвідки спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зник безвісти 08 січня 2024 року під час виконання бойового завдання із стримування військової агресії РФ в районі н.п. Вербове Пологівського району Запорізької області внаслідок влучення ворожого FPV-дрону (а.с.8), що також підтверджується копією витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20240205-196 від 05 лютого 2024 року. Дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин - 30 січня 2024 року (а.с.11).
Відповідно до висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду №48066 від 26 травня 2025 року ймовірність того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є біологічним батьком дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,999999% (а.с.13-22).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно із ст.4 ч.1, ст.5 ч.1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч.ч.1,2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Відповідно до ч.1 ст.133 СК України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Відповідно до ч.1 ст.138 СК України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини.
Згідно зі ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства.
Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч.3 ст.128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.
Відповідно до роз'яснень п. 9 вказаної постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.
Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.
Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст.128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 у справі №591/6441/14-ц зазначено, що підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Таким чином, виходячи з інтересів дитини, беручи до уваги висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду №48066 від 26 травня 2025 року, згідно якого ймовірність батьківства ОСОБА_4 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , становить 99,999999%, вирішуючи справу в межах наданих до суду доказів та матеріалів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та встановлення, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Черніїв Тисменицького району Івано-Франківської області, зареєстрованого в АДРЕСА_3 , є біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який народжений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі чого виключити з актового запису №564 від 28 березня 2025 року про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , як батька дитини та внести у вказаний актовий запис відповідні зміни.
Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 268, 280-281, 352, 354 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляються самостійних вимог щодо предмету позову: ОСОБА_4 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Іванов-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про виключення відомостей про ОСОБА_3 як батька дитини ОСОБА_5 - задовольнити.
Виключити з актового запису №564 від 28 березня 2025 року про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , як батька дитини.
Внести зміни до актового запису №564 від 28 березня 2025 року про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, та в графі «Відомості про батька» зазначити: « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий 17 грудня 2009 року Тисменицьким РВ УМВС України в Івано-Франківській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 , який народився у с. Черніїв Тисменицького району Івано-Франківської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 », змінити прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », ім'я залишити без змін, змінити по-батькові дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_9 », відомості про матір, дату та місце народження дитини залишити без змін.
З урахуванням внесених змін на виконання вимог ч.1 ст.134 СК України видати нове свідоцтво про народження дитини.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.
Повний текст рішення виготовлено 28 січня 2026 року.
Суддя Надєр Л.М.
Рішення набуло законної сили "__"__________________20___ року.