Справа № 462/7799/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/43/26 Доповідач: ОСОБА_2
26 січня 2026 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 14 січня 2026 року про продовження запобіжного заходу
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, уродженцю м. Красноармійськ Донецької області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимому, обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
встановила:
на розгляді Залізничного районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 14 січня 2026 року клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 задоволено. Продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, тобто до 14 березня 2026 року включно.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову, якою застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із зазначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складатиме 66 560 грн.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що обвинувачений ОСОБА_7 повністю визнає свою вину, щиро розкаюється у вчиненому, активно сприяв досудовому розслідуванню. Обвинувачений раніше не судимий та вперше притягується до кримінальної відповідальності, є особою молодого віку, та такому зараз лише 19 років. Обвинувачений є круглим сиротою, оскільки в досить молодому віці залишився без батька та матері. Також обвинувачений має бажання відшкодувати шкоду потерпілому, однак перебуваючи в умовах СІЗО це зробити практично неможливо. На даний момент допитаний потерпілий та один із свідків, письмові докази долучені до матеріалів справи, а тому це свідчить про зменшення ризиків. Вищенаведеним обставинам, які враховуються при обранні та продовженні запобіжного заходу, судом першої інстанції не була надана належна оцінка. Враховуючи вище перелічені обставини продовження підзахисному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави є занадто суворим.
Окрім того, ризики на які вказував прокурор та в подальшому суд в оскаржуваній ухвалі, ґрунтуються лише на припущенні та спираються лише на тяжкістю інкримінованого правопорушення, що не може мути єдиною і достатньою підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. запобіжного заходу, який продовжено ОСОБА_7 , а саме у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави є занадто суворим та тяжким і не відповідає особі обвинуваченого, обставинам справи та ризиками, а тому такий підлягає зміні на менш суровий запобіжний захід.
Вважає, що розмір застави, достатній для забезпечення виконання обов'язків обвинуваченого повинен становити 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: 3328 грн х 20 = 66 560 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника - адвоката ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 , які підтримали доводи апеляційної скарги, виступ прокурора ОСОБА_8 про необхідність залишення ухвали суду без зміни, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Так, порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, визначено ст. 422-1 КПК України.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 19 серпня 2025 року підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15 жовтня 2025 року, який ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 14 жовтня 2025 року продовжено до 12 грудня 2025 року.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 27 листопада 2025 року обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено терміном на 60 діб, тобто до 25 січня 2026 року включно.
На переконання колегії суддів, під час розгляду клопотання прокурора, з'ясовано усі обставини, які мають значення для вирішення питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою, які в подальшому були оцінені судом в сукупності та стали підставою для прийняття рішення.
Колегія суддів вважає доведеним, що ризики, заявлені у клопотанні не зменшились, а отже, на думку колегії суддів, всупереч доводам апеляційної скарги, з урахуванням тяжкості інкримінованого за ч. 1 ст. 121 КК України кримінального правопорушення, а саме умисного тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя потерпілого в момент заподіяння, що свідчить про відсутність у нього соціально-стримуючих факторів та його можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, які на час розгляду клопотання залишилися недопитаними, суд вважає, що ризики, зазначені в ухвалі слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 14.10.2025 року продовжують існувати, а відтак існують достатні підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить його належну процесуальну поведінку та може запобігти ризикам, пов'язаним із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження у будь-яких формах та цим ризикам неможливо запобігти шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів..
Враховуючи дані про особу обвинуваченого, який являється мешканцем іншої області, відсутність підтверджених даних про його працевлаштування, відсутність у нього соціально-стримуючих факторів та його можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, відсутність сталих соціальних зв'язків обвинуваченого у його місці проживання у місті Львові, колегія суддів вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, за наявності встановлених судом першої інстанції обставин, може в подальшому ускладнити досягнення мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню.
Даних для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не встановлено. Інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають з ч.5 ст.194 КПК України, зокрема прибувати за кожною вимогою до суду та його належну поведінку.
Так само відсутні підстави для зміни запобіжного заходу , як про це просить в апеляційній скарзі сторона захисту.
Враховуючи, що ОСОБА_7 підозрюється у злочині, вчиненому із застосуванням насильства, суд першої інстанції правомірно не визначив розмір застави.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання, колегією суддів не встановлено.
Відтак, ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 14 січня 2026 року про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого- адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
постановила:
ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 14 січня 2026 року про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого- адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4