Справа № 459/4503/25
Провадження № 2/459/1516/2025
29 січня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області
в складі головуючого судді Новосада М.Д.,
з участю секретаря судового засідання Козак І. Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шептицький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
22.12.2025 представник позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача, у якій просив стягнути з нього на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1556-5691 в розмірі 39523,00 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 13 700,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами - 15 618,00 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК - 8 150,00 гривень; заборгованість по комісії - 2 055,00 гривень та вирішити питання судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 25.05.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1556-5691. Згідно умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 5000,00 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період - 8 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; промо % ставка - 0,90 % в день; знижена % ставка - 1,00 % в день; стандартна % ставка - 1,00 % в день. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору. Відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №1556-5691 від 25.05.2025 року. Однак, в подальшому, всупереч умовам кредитного договору порушив взяті на себе зобов'язання, не повернув в повному обсязі кредитні кошти позивачу, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем. Так, станом на 22.10.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 39 523,00 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 13 700,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами - 15 618,00 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК - 8 150,00 гривень; заборгованість по комісії - 2 055,00 гривень. На підставі наведеного, просить заявлені позовні вимоги задоволити.
Ухвалою від 29.12.2025 у справі було відкрито спрощене позовне провадження.
30.12.2025 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, в якому таку визнав частково, а саме в частині тіла кредиту та нарахованих в межах строку кредитування відсотків, у задоволенні решти позовних вимог просив відмовити.
Представник позивача у позовній заяві просив справу розглядати у його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, просив справу розглядати без його участі, з врахуванням заперечень, викладених у відзиві.
Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Судом установлено, що 25.05.2022 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1556-5691. Згідно умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 5000,00 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період - 8 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; промо % ставка - 0,90 % в день; знижена % ставка - 1,00 % в день; стандартна % ставка - 1,00 % в день (а.с.12-23).
Даний договір кредитної лінії укладено в електронному вигляді за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», та підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» - А7459.
Також в матеріалах справи містяться: Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MiniKasa», затверджені наказом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 41-П від 05.03.2025, Таблиця обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, які містять умови кредитування. Дані документи підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А7459 (а. с. 24-34).
Того ж дня, 25.05.2025 на виконання Кредитного договору №1556-5691 від 25.05.2025 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було видано відповідачу кредитні кошти у сумі 5000 грн, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту (а. с. 45).
Окрім цього, 30.06.20255 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронну додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1556-5691, яку також було підписано з використанням одноразового ідентифікатора А9234 (одноразового паролю) (надалі Додаткова угода) (а. с. 40 на звороті - 42).
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди кредитодавець та позичальник домовилися про надання додаткових грошових коштів у кредит за Договором та продовження строку кредитування/строку дії Договору .
Кредитодавець зобов'язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 13700,00 гривень (п. 2.1 Додаткової угоди).
Відповідно до п. 2.3 Додаткової угоди після надання Кредитодавцем Позичальнику у Кредит додаткових грошових коштів Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 13700.00 грн., яка складається з суми Заборгованості за отриманим кредитом та суми додаткових грошових коштів, наданих Позичальнику у Кредит на підставі цієї Додаткової угоди .
Позичальник зобов'язується повернути Суму Кредиту у строк, що становить 365 (триста шістдесят п'ять) календарних днів з моменту укладення цієї Додаткової угоди, та на умовах, викладених у Договорі, з урахуванням положень цієї Додаткової угоди, сплатити проценти за користування вказаними грошовими коштами у розмірі та на умовах, передбачених Додатковою угодою, а також сплатити комісію за видачу додаткових грошових коштів у Кредит. Крім того, Позичальник підтверджує наявність власного зобов'язання перед Кредитодавцем сплатити Несплачені проценти та Несплачену комісію (у випадку їх наявності) у строки та на умовах, викладених у Договорі (п. 2.4 Додаткової угоди).
До Додаткової угоди додано додаток «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки» (а. с. 42 на звороті - 44).
30.06.2025 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 13700,00 грн, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту (а. с. 45).
Із розрахунку заборгованості за Договором №1556-5691 від 25.05.2025, складеного позивачем станом на 22.10.2025 вбачається, що загальний розмір заборгованості відповідача становить 39523,00 грн, з яких: 13700,00 грн - основний борг; 15618,00 грн - залишок відсотків, 8150,00 грн - залишок відсотків за ст. 625 ЦК України, 2055 - залишок комісій, відповідачем сплачено в користь позивача на виконання договору 7910 грн (а. с. 46-48).
При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.
Згідно із ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В силу ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Вищевказаний спірний кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом, а тому наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Судом встановлено, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як встановлено вище, відповідач в односторонньому порядку припинив виконувати умови, укладеного ним Договору, що призвело до виникнення заборгованості.
З урахуванням викладеного суд вважає, а також сторонами не заперечується, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою боргу та відсотків, нарахованих в межах строку кредитування в сумі 29318,00 грн підлягають задоволенню.
Відповідач у своєму відзиві на позов заперечує нарахування відсотків в порядку 625 ЦК України, з чим суд погоджується з огляду на наступне.
У пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Також Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Так як відповідач звільнений від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК за даним договором під час дії воєнного стану, а відтак відсутні підстави для стягнення з останнього нарахованих відсотків в порядку 625 ЦК у сумі 8150,00 грн.
Щодо вимог про стягнення комісії за надання кредиту за Договором в розмірі 2055 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з ч.ч. 1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Відповідно положень статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Аналіз умов договору №1556-5691, а саме додаткової угоди договору від 30.06.2025 року свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 2055 грн., встановлена в п. 2.6. додаткової угоди договору, що становить 15% від суми наданих грошових коштів, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.
Умови договору та додаткової угоди не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що положення додаткової угоди договору від 30.06.2025 року щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 2055 грн. суперечить положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вищезазначеної заборгованості за комісією за надання кредиту.
Беручи до уваги часткове задоволення позову, керуючись положенням ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1796,94 грн судового збору згідно з таким розрахунком: 29318 (сума задоволених позовних вимог)*100/39523 (сума заявлених позовних вимог) = 74,18 % (частина задоволених позовних вимог); 2422,4*74,18%/100%= 1796,94 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598, бульвар Л. Українки, 26, офіс 407, м. Київ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором №1556-5691 від 25.05.2025 в розмірі 29318,00 грн, з яких: 13700,00 грн -заборгованість за кредитом, 15618,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 1796,94 грн судового збору.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 29.01.2026.
Суддя: М. Д. Новосад