Справа № 459/3724/25
Провадження № 2/459/1187/2025
(заочне)
29 січня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі:
головуючого судді Дем'яновської Ю.Д. ,
з участю секретаря судового засідання Гук Т.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шептицький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ««Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
21.10.2025 позивач звернувся до суду з позовною заявою, якою просить стягнути з відповідача в його користь заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит №8212500525 від 17.05.2025 в розмірі 24035,00 грн, а також понесені судові витрати в розмірі 2422,40 грн, мотивуючи позовні вимоги тим, що 17 травня 2025 між ТОВ " Іннова Фінанс " (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова - Нова»)та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у кредит №8212500525. Вказує, що зазначений договір позики разом із Правилами надання споживчих кредитів, затверджений 17.11.2024 складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Вказаний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до Договору позики, ТОВ «Іннова Фінанс» зобов'язується надати відповідачу позику на суму у розмірі: 9500,00 грн шляхом перерахунку на поточний рахунок відповідача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки вказаної відповідачем, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою. Вказує, що ТОВ «Іннова Фінанс», як позикодавець, свої зобов'язання виконав у повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти у розмірі 9500,00 грн. В свою чергу, відповідач, всупереч умовам договору позики, свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив, станом на дату підготовки позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем становить 24035,00 грн, з яких: 9500,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 13110,00 грн заборгованість за процентами; 1425,00 грн комісія за надання кредиту.
Ухвалою від 27.10.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач у визначений строк відзиву на позовну заяву не подав.
28.11.2025 задоволено клопотання представника позивача та витребувано докази у АБ «Кліринговий Дім»
В судове засідання 26.01.2026 сторони не з'явились.
Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутності, зазначив, що проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач повторно у судове засідання не з'явився, не повідомив суду про причини своєї відсутності, заяв чи клопотань не подав, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
В зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно до ст.247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Судом встановлено, що 17.05.2025 між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання грошових коштів у кредит №8212500525, який підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 5790 (а.с.18-29).
Відповідно до п.2.2 вказаного Договору, Товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання Кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання кредиту), проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Сума кредиту (загальний розмір) складає: 9500 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 дні(в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту, сплати комісії за надання Кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання Кредиту) та процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для Позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього Договору (п.2.3. -2.5. Договору).
Згідно п.2.6. Договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору та становить: 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання позичальником право користування кредитом за зниженою процентною ставкою. 0.87% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше).Знижена процентна ставка 0.2 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо позичальник 16.06.2025 року, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів позичальник, як учасник програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити позичальник за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання позичальником умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для позичальника здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших позичальників, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.
Комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого Кредиту та нараховується на суму виданого за цим Договором Кредиту у день надання кредиту (п.2.7. Договору).
Згідно п.2.9. - 2.10.2 Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 3195.29% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1770.48% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 42902.00 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 40622.00 грн.
Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 (п.3.1. Договору).
Відповідно до п. 6.1. Договору сторони домовились, що повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання кредиту) та процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п. 6.3. Договору.
У відомостях про позичальника, які зазначені у вказаному договорі, окрім анкетних та контактних даних позичальника вказаний його рахунок НОМЕР_1 .
Також, під час укладення вищевказаного договору, відповідачем 17.05.2025 підписано електронними підписами з одноразовими ідентифікаторами договір, паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови надання ТОВ «Іннова Фінанс» кредитних коштів відповідачу (а.с.34-36), додаток №1 до договору №8212500525 від 17.05.2025, яким є таблиця графіку платежів (а.с.29 зворот-30).
Для укладення договору ОСОБА_1 заповнив анкету клієнта, де вказав свої персональні дані, адресу реєстрації, зміст діяльності та інформацію стосовно кредиту (а.с.12).
Позивач долучив до справи правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Іннова Фінанс» (а.с.38-44).
Кредитодавець повністю виконав свої зобов'язання за договором надання грошових коштів у кредит №8212500525 від 17.05.2025, що підтверджується договором укладеним між ТзОВ «ФК «Контрактовий Дім» та ТОВ «Іннова Фінанс» (а.с.13-17) та листом вих.№7/16605 від 14.10.2025, адресованим ТОВ «Іннова Фінанс», відповідно до якого встановлено, що 17.05.2025 23:07 була проведена успішна операція на суму 9500,00 грн, номер транзакції 1608499281, номер карти НОМЕР_2 , отримувач ОСОБА_1 (а.с.33).
Повідомленням АБ «Кліринговий Дім» від 30.12.2025 вих №02-04/1374/БТ (вх.№86 від 06.01.2026), встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ). Згідно виписки по даному рахунку було зарахування коштів на суму 9500,00 грн від 17.05.2025, деталі операції W0000114 CASH2CARD А2С EASYCASH/Visa Direct.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором надання грошових коштів у кредит №8212500525 від 17.05.2025встановлено, що станом на 02.10.2025 заборгованість позичальника становить 24035,00 грн, з яких: 9500,00 грн заборгованість за кредитом, 13110,00 грн заборгованість за процентами, 1425,00 грн заборгованість по комісії (а.с.48-49).
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст.ст.3,12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем ТОВ «Іннова Нова» доведено факт укладення 17.05.2025 між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 договору надання грошових коштів у кредит №8212500525, а також отримання відповідачем 17.05.2025 коштів в сумі 9500, 00 грн на підставі вищевказаного договору.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість перед товариством за договором надання грошових коштів у кредит №8212500525 від 17.05.2025у розмірі 24035,00 грн, з яких: 9500,00 грн заборгованість за кредитом, 13110,00 грн заборгованість за процентами, 1425,00 грн заборгованість по комісії.
У встановлений процесуальним законом строк відповідач не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов, спростувати заявлені позовні вимоги та надати докази, які могли б підтвердити належне виконання ним договірних зобов'язань.
За таких обставин, суд доходить до висновку, що позов в частині стягнення заборгованості за сумою кредиту у розмірі 9500,00 грн та нарахованими процентами у сумі 13110,00 грн є правомірними та підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги в частині стягнення комісії за надання кредиту за договором, суд зазначає наступне.
Водночас, згідно ч.3 ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту.
Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо).
Інакше кажучи, банк неуповноважений стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.
Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).
Згідно з пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21, провадження №61-4202сво22 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Виходячи з вищезазначеного, суд приходить до висновку, що положення договору надання грошових коштів у кредит №8212500525 від 17.05.2025про сплату комісії за надання кредиту є нікчемними, суперечать положенням статей 11,18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на підставі цих положень договору - комісії за надання кредиту в розмірі 1425,00 грн. задоволенню не підлягають.
З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.
Оскільки за наслідком розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2278,78 грн., виходячи з наступного розрахунку 22610,00 грн. (сума задоволених позовних вимог) х 2422,40 грн. (ставка судового збору) : 24035,00 грн. (сума заявлених позовних вимог).
Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.2, 4, 12, 76-81, 89, 141, 258,259, 263- 265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» 22610,00 гривень (двадцять дві тисячі шістсот десять гривень 00 копійок) заборгованості за договором надання грошових коштів у кредит №8212500525 від 17.05.2025, з яких: 9500, 00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 13110,00 грн. заборгованість за процентами.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» 2278,78 гривень (дві тисячі двісті сімдесят вісім гривень 78 копійок) судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал,10, код ЄДРПОУ 44127243);
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення складено 29.01.2026.
Суддя: Ю. Д. Дем'яновська