нп 2/490/245/2026 Справа № 490/11299/24
Центральний районний суд м. Миколаєва
22 січня 2026 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Могила Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Міське комунальне підприємство " Миколаївводоканал" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за надані послуги,-
17.12..2024 року Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» звернулося до суду з позовом до відповідачів про стягнення боргу в солідарному порядку у розмірі 40 829, 96 грн за надані послуги водопостачання та водовідведення.
В обґрунтування позивач вказав, що Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» надає населенню м. Миколаєва послуги з водопостачання та водовідведення в тому числі відповідачам, які проживають та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Станом на жовтень 2024 року заборгованість існує у розмірі 40 829, 96 грн, з яких 1 256, 64 грн абонентської плати та 39 573,32 грн заборгованості за надані послуги.
Ухвалою суду від 19.12.2024 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі . Постановлено, що справа розглядатиметься суддею одноособово, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін .
Ухвалою суду від 20.02.2025 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін .
19.06.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив витребувати у АТ "Миколаївобленерго" офіційні документи, та у Управління соціального захисту населення підтвердження статусу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; дату та повні терміни взяття на облік як ВПО - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 22.08.2025 витребувано додаткові докази.
Ухвалою суду від 20 лютого 2025 року здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
18.11.20925 року представником позивача, надано додаткові письмові пояснення по справі, в яких ззаначають, що Відповідачі зобов'язань щодо оплати наданих послуг не виконували, будь - яких скарг від них щодо ненадання послуг чи надання їх неналежної якості не надходило. Ними не подавалося заяв та підтверджувальних документів з питань тимчасової відсутності або заяв на опломбування запірних вентилів у квартирі. Також від відповідачів не надходило заяв щодо припинення користування послугами. Позивач є виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення для об'єктів усіх форм власності, є суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення у житловий будинок у якому розташована квартира, у якій зареєстровані відповідачі.
Визначаючи розмір належної до сплати заборгованості з лютого 2017 року по жовтень 2024 року позивач виходив з того, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджуєтьсяі витягом з реєстру територіальної громади міста Миколаєва про зареєстрованих осіб в житловому приміщенні, що доданий до матеріалів справи.
До сьогоднішнього дня до позивача відповідачами не надано ані жодних документів, ані заяви для проведення перерахунку, як те передбачає законодавство України. При цьому належних та допустимих доказів інформування відповідачами позивача протягом місяця відповідно до пункту 47 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690 про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача за період з лютого 2017 року по жовтень 2024 року з метою подальшого внесення змін до договору до суду також не надано.
Навіть, при поданні заперечень до суду, відповідачем ОСОБА_1 , в порушення вимог законодавства, не надано позивачу жодних документів про зміну кількісного складу абонентів за вищевказаною адресою, та заяви на проведення перерахунку. Перерахунок вартості послуг з водопостачання при зміні кількості зареєстрованих споживачів у квартирі, здійснюється на підставі поданої заяви та підтверджуючих документів про зміну складу сім'ї. Для цього необхідно звернутися до надавача послуг з відповідною заявою та документами, що підтверджують факт зміни кількості споживачів (наприклад, довідка про склад сім'ї, свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтво про смерть, тощо). Перерахунок проводиться на підставі норм законодавства України та внутрішніх положень надавача послуг. На сьогоднішній день у позивача немає жодних законних підстав для проведення перерахунку. До підприємства, з питанням проведення перерахунку, ніхто не звертався.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи за наявними матеріалами справи за відсутності їх представника, позов підтримують.
Відповідач ОСОБА_1 в минулому судовому засіданні в режимі відео-конференції проти позову заперечував, зазначаючи що є внутрішньо-переміщеною особою, до цього також в квартирі не проживав, оскільки має складні стосунки з матір'ю. Хто проживає наразі в квратирі і де перебуває матір він не знає. Послугами з водопостачання за цей період він не користувався. Він є студентом, має незначний дохід, отже його матеріальне становище не дозволяє оплатити борг за комунальні послуги. В подальшому просив слухати справу в його відсутності.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання неодноразово не з'явивлася, повідомлялася судом належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подала. Відповідач ОСОБА_1 , повідомив суд, що не може зв'язатися з матір'ю та не знає її місце перебування.
Всилухавши пояснення відповідаач, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як підтверджується матеріалами справи, за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 2007 року.
Згідно довідки Департаменту соціальної політики виконкому Івано-франківської міської ради, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо-переміщених осіб, з 28.03.2022 року перебуває на обліку як внутрішньо-переміщена особа за фактичним місцем проживанняв Івано-Франківській міській громаді.
За вказаною адресою було оформлено особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким з лютого 2017 року і станом на 25.10.2024 року рахується заборгованість у сумі 40 829 грн 96 коп, яка складається з наданих послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та абонентської плати .
З розрахунку заборгованості вбачається, що остання оплата відбувалася в жовтні 2021 року, споживачі сплачували за послуги нерегулярно і не в повному обсязі нарахованої оплати.
Матеріалами справи підтверджується, що за вказаною адресою МКП "Миколаївводоканал" не прийнятий на абонентський облік прилад обліку води, заборгованість нарахована за нормами споживання води .
З лютого 2022 року стала нараховуватися абонентська плата в розмірі 38,08 грн щомісячно.
Станом на березень 2022 року заборгованість рахувалася у розмірі 20 559,55 грн.
Також після отримання додаткових письмових пояснень по суті справи від представника позивача ОСОБА_1 , 24.12.2025 року звернувся до МКП "Миколаївводоканал2 з заявою про перерахунок боргу в зв'язку зі зміною складу сім'ї та отримання статутус ВПО, проте відповдіді станом на час розгляду справи не отримав.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статей 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (частина 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Статтею 162 ЖК України передбачено, що плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання. Частиною другою пункту 22 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, в редакції, що була чинною до 01 травня 2022 року, встановлено, що плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках: у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення; у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.
Аналогічні положення містятться в пункті 21 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 року № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 року № 85), які діяли після 1 травня 2022 року, з урахуванням положень пункту 9 розділу 1 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року № 358).
Пунктом 18 вказаних Правил передбачено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Згідно пунктів 32-35 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 року № 85, вартість послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення визначається за обсягом спожитих послуг та встановленими відповідно до законодавства тарифами. Плата за послуги розраховується виходячи з розмірів затверджених тарифів та обсягу спожитих послуг, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. Плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуг з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послуги, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затверджених уповноваженим органом тарифів та обсягу спожитих послуг або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідних послуг, яка визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
Плата за послуги, абонентське обслуговування та плата за технічне обслуговування і поточний ремонт внутрішньобудинкових систем централізованого водопостачання та водовідведення багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однією сумою в порядку та розмірах, визначених договором. При цьому виконавець забезпечує деталізацію інформації щодо структури плати у рахунках споживачів.
Відповідачі є споживачами комунальної послуги, що надає позивач, оскільки між позивачем і відповідачами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання комунальних послуг постачання холодної води і водовідведення, однак вони не сплачували у повному обсязі вартість послуг, що порушує право позивача на отримання коштів за надані послуги у встановлений законодавством строк.
За такого у відповідачів виникло зобов'язання сплатити заборгованість за спожиті послуги, а у позивача право вимагати від них виконання свого обов'язку щодо оплати наданих послуг. Належних доказів того, що у період, за який стягується заборгованість, відповідачі відмовлялися від надання вищевказаних послуг, або ці послуги не надавалися, або надавалися не в повному обсязі або вони не були користувачами цих послуг надано не було
Нарахування за наданні послуги відбувалось відповідно до затверджених норм згідно благоустрою помешкання, на підставі рішень Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №385 від 26.06.1988 року, №592 від 14.07.2017 року, №661 від 28.07.2021 року, за нормою 9,10/8,94 куб.м. на одну людину на місяць, які діяли у зазначений у заборгованості період.
Згідно п. 47 «Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затверджених Постановою КМУ №690 від 05.07.2019 року (із мінами та доповненнями) Індивідуальний споживач зокрема зобов'язаний: оплачувати надані послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.
Відповідно до пунктів 35, 37, 38, 39 вищезазначеної Постанови, плата за послуги, абонентське обслуговування та плата за технічне обслуговування і поточний ремонт внутрішньобудинкових систем централізованого водопостачання та водовідведення багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однією сумою в порядку та розмірах, визначених договором. Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажаннямспоживача оплатапослуг можездійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитих послуг щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуг.
Відповідно до ст. ст.525,526 ЦК Українизобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань і одностороння зміна умов договору не допускається. Положеннями ст. ст. 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно дост. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 750/12850/16-ц від 26.09.2018 зазначено, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
За зазначеним особовим рахунком з лютого 2022 року встановлена також абонентська плата в розмірі 38,08 грн на місяць.
Враховуючи, що приміщення, в якому зареєстровані відповідачі, та власниками якого є відповідачі, не було обладнане лічильником обліку, нарахування проводились згідно благоустрою приміщення за нормами споживання 6.75 куб.м. на одну особу на підставі рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 592 від 14 липня 2017 року, та 8,2 куб.м. - на підставі рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 661 від 28 липня 2021 року.
Розрахунок заборгованості, що наданий представником позивача містить відомості про: норму, об'єм споживання, тариф, суму до сплати, сплачену суму та суму боргу.
Відповідачами не надано до суду доказів того, що вони у встановленому законом порядку відмовилися від надання послуг позивачем, а також не надано доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати.
Заперечення споживача щодо суми заборгованості, нарахованої за відповідними нормами споживання можуть бути визнані обґрунтованими виключно у випадку, коли споживач доведе, що за період нарахування спірної заборгованості облік спожитих послуг відбувався квартирним засобом обліку, який згідно із законом дозволяється застосовувати, тобто який пройшов повірку, що може бути підтверджено відповідним свідоцтвом про повірку, або надасть докази того, що він (членів сім'ї споживача) має право на отримання пільги, про які він заздалегідь повідомив надавача послуг.
За такого, суд вважає, що позивачу належить право вимагати оплати наданих послуг від відповідачів саме у розмірі, визначеному на підставі розрахунків, здійснених за нормами споживання за відповідним особовим рахунком, а також за нараховану абонплату.
Щодо заперечення відповідача ОСОБА_1 про необхідність проведення перерахунку за водопосчтачання в зв'язку зі зміною скалду сім'ї.
Так, ним надано суду належні докази того, що з 28.03.2022 року він проживає на території іншої області України та має статус внутрішньо-переміщеної особи.
Суд частково погоджується з поясненнями представника позивача стосовно того, що у підприємтсва не було підстав проводити перерахунок, оскільки споживач не звертався до них в установленому законом порядку з повідомленням про зміну складу сім'ї.
Проте, суд також враховує і юридичну необізнаність відповідча та вимушеність його переїзду з вищевказаної квартири під час дії воєнного стану.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг. Водночас відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву відповідає обов'язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, які їм надавалися. Водночас відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Так, оскільки відповідачі не надали суду жодних доказів того, що до березня 2022 року заборгованість позивачем нарахована неправильно чи має бути меншою, сума заборгованостьі станом на березенеь 2022 року у розмірі 20 559,55 грн має бути стягнута з відповідачів в солідарному порядку.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи вимоги частини третьої статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідачі несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати зазначених житлово-комунальних послуг, а тому на них має бути покладено обов'язок по сплаті на користь МКП «Миколаївводоканал» в солідарному порядку заборгованості за отриманні послуги з централізованого водопостачання та абонентської плати .
Що стосується заборгованості за період з квітня 2022 року по жовтень 2024 року.
Так, в цей період щомісячно нараховувалася оплата за послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 614,32 грн з розрахунку на двох зареєстрованих осіб.
Отже, враховуючи що з цього період споживач ОСОБА_1 , не проживав у вказаній квратирі, а отже не корсиутвався наданими послугами, оплата наданих послугмає нараховвуватися з розрахунку на одну зареєстровану особу та становити 307, 16 грн щомісячно.
Отже, з урахування вказаного перерахунку заборгованість за вказаний період становить 9 521,96 грн заборгованості за спожиті послуги та 1180,48 грн заборгованості зі сплати абонентської плати, а в загальному розмірі 10 702,44 грн - які підлягають стягненню з відповідачки ОСОБА_2 , яка отримувала надані послуги у вказаний період.
Сторони у процесі користуються своїми правами на власний розсуд, обирають спосіб захисту порушених прав, надають суду докази на підтвердження своєї правової позиції та спростування заперечень іншої сторони, при цьому тягар доказування повністю покладається на сторони.
Згідно із вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В своєму рішенні у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, ЄСПЛ зазначив про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції й зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Керуючись ст. ст. 18, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд -
Позов Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» (54055, м. Миколаїв, вул. Погранична, 161, код ЄДРПОУ 31448144) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за надані послуги - задовольнити частково.
Стягнути в солідарному порпядку з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» 20 559,55 грн заборгованості за водопостачання та водовідведення та абонентської плати за період з лютого 2017 року по березень 2022 року.
Стягнути зОСОБА_2 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» 10 702,44 грн заборгованості за водопостачання та водовідведення та абонентської плати за період з квітня 2022 року по жовтень 2024 року.
Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) та з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» по 1514 грн судового збору з кожного.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення складено 27.01.2026 року.
Суддя О.А. Гуденко