Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/2448/25
Провадження № 2/945/535/26
28 січня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Павленко І.В.,
за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
05 листопада 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» через свого представника адвоката Усенка Михайла Ігоровича, через систему «Електронний суд», звернулося до Миколаївського районного суду Миколаївської області з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 315,40 гривень та судові витрати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 08.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 09538-05/2024 (далі Кредитний договір), відповідно до умов якого товариство надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі 4 000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства в електронній формі.
Товариство свої зобов'язання за Кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. У порушення вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач не виконала свої зобов'язання - не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, а також сплату процентів за користування кредитом.
У зв'язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов Кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.
Щодо права вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором до відповідача, то ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» як позивач обґрунтовує це тим, що 24.09.2024 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № 24092024. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 09538-05/2024 від 08.05.2024 року.
З огляду на викладене, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 09538-05/2024 від 08.05.2024 року в розмірі 17 315,40 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3 964,00 гривень; заборгованість за процентами - 5 351,40 гривень; заборгованість за штрафом - 8 000,00 гривень, а також судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 гривень.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 03 грудня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті. Клопотання представника позивача задоволено та витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію чи була успішною транзакція, здійснена 08.05.2024 року в сумі 4 000,00 гривень на банківську картку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 та чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією.
16 грудня 2025 року на виконання вимог ухвали суду від 03 грудня 2025 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшло повідомлення про наявність емітованої карти № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) на ім'я ОСОБА_1 та повідомлення, що по вказаному рахунку було зарахування коштів на суму 4 000,00 гривень від 08.05.2024 року (а. с. 62).
Представник позивача адвокат Усенко М.І. в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судових повісток про виклики до суду до електронних кабінетів як безпосередньо позивача, так і його представника Усенка М.І. в підсистемі «Електронний суд». В п. 3 прохальної частини позовної заяви просив суд розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача (а. с. 4 зворот). Водночас, представник позивача адвокат Усенко М.І. 22.12.2025 року та 16.01.2026 року через підсистему «Електронний суд» подав заяви, в яких просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, а також не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а. с. 64-зворот, 75-зворот).
Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання 25.12.2025 року та 28.01.2026 року не з'явилась, про причини своєї неявки не повідомила, хоча про місце, день і час розгляду справи була повідомлена належним чином. Копія ухвали суду та судові повістки про виклики до суду направлялись відповідачу за зареєстрованим місцем проживання останньої рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, що повернулися до суду з відміткою АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 74, 78). Заяв чи клопотань про проведення судового засідання без її участі до суду не подала, відзиву до суду не направила (відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами).
Відповідно до ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18 провадження № 61-185св23.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.01.2023 року у справі № 496/4633/18 (провадження № 61-11723св22), що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Отже, листи, що повернулися з відміткою в довідці поштового відділення про причину повернення: «за відсутністю адресата за вказаною адресою» - є належно врученими.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши позицію представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 08.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання фінансового кредиту № 09538-05/2024 (далі Кредитний договір) (а. с. 15-17 зворот).
Пунктом 1.1. Кредитного договору передбачено, що товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4 000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до пунктів 1.2., 1.3. Кредитного договору, тип кредиту: кредит, мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта, не пов'язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, кредит надається строком на 120 днів, дата надання кредиту 08.05.2024 року. Наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, дата погашення кредиту 04.09.2024 року. Клієнт має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або кінцевого строку виплати кредиту, установлених Договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування/строку договору відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача.
Також, пунктом 1.4., з урахуванням підпунктів 1.4.1. та 1.4.2. Кредитного договору визначено, що за користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Денна процентна ставка становить 1,50 % та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2. цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором розрахована за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ?100 %, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за кредитом (сума всіх нарахувань згідно Графіку платежів до цього Договору); ЗРК - загальний розмір кредиту (вказаний в п. 1.1. Договору); t - строк кредитування у днях (вказаний в п. 1.2. Договору). Загальні витрати, орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом та орієнтовна загальна вартість кредиту станом на день його оформлення вказуються в Графіку платежів до цього Договору. Клієнт має право до 06.06.2024 року сплатити перший платіж, відповідно до Графіку платежу, з урахуванням знижки в розмірі 40,00 %. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання клієнтом права на отримання знижки (прострочення сплати першого платежу) він зобов'язаний сплатити перший платіж (за перший розрахунковий період) в розмірі, відповідне до Графіку платежів.
Пунктом 1.6. Кредитного договору передбачено, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5168 - 74хх - хххх - 5132 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
Крім того, із пункту 2.21. Кредитного договору слідує, що після підписання Договору товариство надає кредит шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок клієнта за реквізитами банківської карти клієнта, зазначеної клієнтом в заявці та цьому договорі.
Пунктами 3.1.-3.3. Кредитного договору передбачено, що за користування кредитом Товариством нараховуються виключно проценти. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід?ємною частиною цього Договору. Порядок нарахування платежів за прострочення Клієнтом виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за цим Договором передбачено в п. 5.3. цього Договору. Сума кредиту, проценти за користування кредитом, нарахована неустойка (у разі наявності) складають заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений Договором. Нарахування процентів за цим Договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п. 1.2. Договору, починаючи з дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний Клієнтом). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня.
Відповідно до п. 3.8. Кредитного договору, клієнт доручає товариству, починаючи з першого дня прострочення, ініціювати списання коштів з відповідного рахунку клієнта з використанням реквізитів платіжних карток, що були самостійно зазначені Клієнтом та були верифіковані Товариством та/ або платіжною системою при отриманні/поверненні кредиту(ів), сплаті процентів за його користування, та направляти їх на оплату заборгованості за Договором. При цьому таке списання коштів на користь Товариства здійснюється в розмірах платежів та в строки їх сплати, встановлені Договором, а Товариство розпочинає дії, спрямовані на реалізацію свого права вимагати повернення кредиту, строк повернення (виплати) якого настав, не пізніше дня, наступного за датою повернення (виплати) кредиту, визначеною в Договорі. При цьому Клієнт розуміє та підтверджує, що кількість спроб списання є необмеженою до настання повного погашення заборгованості.
Із пункту 5.3., з урахуванням підпункту 5.3.1. Кредитного договору вбачається, що у випадку прострочення клієнтом сплати процентів відповідно до термінів, встановлених в графікі платежів, товариство нараховую неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України. У випадку прострочення клієнтом сплати тіла кредиту відповідно до терміну, встановленого в графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати встановленого в Графіку платежу, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України. У випадку, коли сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру подвійної суми кредиту. У випадку, коли сума кредиту перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру половини суми кредиту. У випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон) на нарахування штрафних санкцій штраф протягом періоду мораторію чи заборони не нараховується та відновлюється після їх скасувань.
Крім того, пунктом 7.1. Кредитного договору встановлено, що цей договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку вказаного в. п. 1.2. цього договору.
Із заявки-анкети клієнта на отримання фінансового кредиту суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 08.05.2024 року заповнила вказану заявку, надаючи всі свої персональні дані, зокрема, номер карти - 5168 - 74хх - хххх - 5132 (а. с. 13-зворот).
Також суд встановив, що разом із Кредитним договором відповідач, на виконання умов п. 1.4.2. означеного правочину, погодився з графіком платежів за договором як додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 09538-05/2024 від 08.05.2024 року (а. с. 18).
Крім того, з Паспорта споживчого кредиту, долученого позивачем до позовної заяви та дослідженого судом в судовому засіданні вбачається, що сторони погодили основі умови кредитування з урахуванням побажань споживача (п. 3), зокрема, тип кредиту - кредит, сума/ліміт кредиту - 4 000,00 гривень, строк кредитування - 120 днів, мета отримання кредиту - на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом (кредитні кошти надаються шляхом переказу на банківську карту споживача) протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту) (а. с. 13 зворот-14 зворот).
Також, пунктом 4 Паспорта споживчого кредиту визначено, що процентна ставка - 1,50 % в день, що становить 547,50 % річних, тип процентної ставки - фіксована, загальні витрати за кредитом - 7 200,00 гривень, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 11 200,00 гривень, реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 9 671,38 %.
Пунктом 5 Паспорта споживчого кредиту передбачено порядок повернення кредиту, зокрема кількість та розмір платежів, періодичність внесення, а саме: проценти сплачуються кожні 30 днів, розмір платежу 1 800,00 гривень, кількість платежів 4 шт, тіло кредиту сплачується в останній день строку кредитування.
Крім того, пунктом 6 Паспорта споживчого кредиту визначено наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит - у випадку прострочення клієнтом сплати процентів відповідно до термінів, встановлених в графікі платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України. У випадку прострочення клієнтом сплати тіла кредиту відповідно до терміну, встановленого в графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати встановленого в Графіку платежу, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України. У випадку, коли сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру подвійної суми кредиту. У випадку, коли сума кредиту перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру половини суми кредиту. У випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон) на нарахування штрафних санкцій штраф протягом періоду мораторію чи заборони не нараховується та відновлюється після їх скасувань.
Із довідки про ідентифікацію, виданої директором ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Кононенко Є. та долученої позивачем до позову суд встановив, що з відповідачем ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , укладено договір № 09538-05/2024 від 08.05.2024 року, що ідентифікований ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор: W2302; дата і час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику: 08.05.2024 14:12:00; номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор: +380996329405 (а. с. 19).
Відповідно до повідомлення генерального директора ТОВ «УПР» Веліканова Є. за № 3426_25041609252 від 16.04.2025 року, було успішно прийнято платежі на користь ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП»: 08-05-2024 року 14:15:06 на суму 4 000,00 гривень, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іРау.uа - 390756271, призначення платежу: Зарахування 4 000,00 гривень на карту НОМЕР_1 (а. с. 19 зворот).
Крім того, з відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» слідує, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) та по вказаному рахунку 08.05.2024 року відбулося зарахування коштів на суму 4 000,00 гривень (а. с. 62).
Згідно безпосередньо дослідженого судом розрахунку заборгованості за кредитним договором № 09538-05/2024 від 08.05.2024 року, що підготовлена ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», суд встановив, що означеним товариством як кредитодавцем 08.05.2024 року надано відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 4 000,00 гривень (а. с. 20-зворот). Згідно означеного засобу доказування суд встановив порядок та розмір нарахованих відсотків первинним кредитодавцем позичальнику.
Крім того, суд, дослідивши договір факторингу № 24092024 від 24.09.2024 року встановив, що між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено означений правочин, відповідно до п. 1.1. якого на умовах, встановлених цим договором та у відповідності до гл. 73 ЦК України, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» передає грошові кошти в розпорядження ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (ціна договору) за плату, а ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відступає ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» права грошової вимоги за боржників за кредитними договорами (а. с. 21 зворот-24).
Із витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 24092024 від 24.09.2024 року судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , згідно договору № 0938-05/2024 від 08.05.2024 року в загальній сумі 17 315,40 гривень, з яких: 3 964,00 гривень сума основного боргу за кредитом, 5 351,40 гривень сума заборгованості по відсотках та 8 000,00 гривень сума заборгованості по пеням/штрафам (а. с. 24).
Також, судом було досліджено претензію ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на ім'я відповідача ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , щодо погашення заборгованості у сумі 17 315,40 гривень за Кредитним договором № 09538-05/2024 від 08.05.2024 року та повідомлення щодо звернення до суду з цих підстав (а. с. 25).
Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами як на підтвердження своїх позовних вимог, так і заперечень проти них, дійшов таких висновків.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону № 675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону № 675).
Відповідно до частини першої статті 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За частиною першою статті 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Таким чином, суд встановив, що позивач як новий кредитор набув права вимоги до відповідача за Договором про надання фінансового кредиту № 09538-05/2024 від 08.05.2024 року на підставі Договору факторингу № 24092024 від 24.09.2024 року (а. с. 21 зворот-24).
Частина 1, 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частинами 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, із дослідженого безпосередньо в судовому засіданні Кредитного договору, суд встановив, що його сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано такий кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на таких умовах шляхом підписання означеного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання нею у кредит від ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» грошових коштів в сумі 4 000,00 гривень, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов Кредитного договору № 09538-05/2024 від 08.05.2024 року у строки, передбачені цим правочином.
Водночас матеріалами справи підтверджується той юридичний факт, що сума кредиту, що обумовлена між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем і відображена у п. 1.1. Договору про надання фінансового кредиту № 09538-05/2024 від 08.05.2024 року, була отримана відповідачем ОСОБА_1 шляхом перерахування грошових коштів на її картковий рахунок № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ).
Отже, зважаючи на те, що відповідач не виконав грошове зобов'язання щодо повернення суми кредиту за Кредитним договором як первинному кредитодавцю ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», так і його правонаступнику у спірних правовідносинах ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_1 3 964,00 гривень заборгованості за тілом кредиту підлягає задоволенню.
Щодо розміру заборгованості за процентами в сумі 5 351,40 гривень, то суд зазначає про таке.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Суд, перевіривши нарахування позивачем розміру процентів за користування відповідачем сумою кредиту, керуючись ст. 627 ЦПК України, а також умовами Договору про надання фінансового кредиту № 09538-05/2024 від 08.05.2024 року, зокрема, п. 1.4. (1.4.1. та 1.4.2.), встановив, що їх розмір визначений правильно.
Водночас відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних належних і допустимих доказів щодо неправильності розрахунку заборгованості за Кредитним договором, зокрема, з призми розміру сплачених ним коштів у рахунок як погашення тіла кредиту, так і відсотків, що вплинуло б на розмір заборгованості, зокрема, за відсотками.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за процентами у сумі 5 351,40 гривень є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Що стосується позовної вимоги про стягнення із відповідача заборгованості за штрафом у сумі 8 000,00 гривень, то суд зазначає про таке.
Пунктом 5.3., з урахуванням підпункту 5.3.1. Договору про надання фінансового кредиту № 09538-05/2024 від 08.05.2024 року сторони обумовили, що у випадку прострочення клієнтом сплати процентів відповідно до термінів, встановлених в графікі платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України. У випадку прострочення клієнтом сплати тіла кредиту відповідно до терміну, встановленого в графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати встановленого в Графіку платежу, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України. У випадку, коли сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру подвійної суми кредиту. У випадку, коли сума кредиту перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру половини суми кредиту. У випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон) на нарахування штрафних санкцій штраф протягом періоду мораторію чи заборони не нараховується та відновлюється після їх скасувань.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Водночас ч. 1 ст. 550 ЦК України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);
3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов'язань.
Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 року у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.
Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами Договору про надання фінансового кредиту № 09538-05/2024 від 08.05.2024 року сторони і обумовили нарахування неустойки у вигляді штрафу у випадку прострочення сплати процентів та у випадку прострочення сплати тіла кредиту, відповідно до термінів, встановлених в графіку платежів, проте п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов'язаннях.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за штрафом у розмірі 8 000,00 гривень слід відмовити.
Що стосується прохання позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 8 000,00 гривень, то суд зазначає про таке.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: 1) виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.03.2024 року щодо адвокатського об'єднання «Апологет» (а. с. 25 зворот-26); 2) договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, що укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об'єднанням «Апологет» (а. с. 26); 3) ордеру серії ВС № 1381377 від 02.07.2025 року (а. с. 27); 4) акт № 526 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 08.10.2025 року (а. с. 26 зворот); 5) детальний опис наданих послуг від 08.10.2025 року до Акту № 526 за Договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року (а. с. 26 зворот).
У зв'язку з дослідженими письмовими доказами на підтвердження надання позивачу правничої допомоги адвокатським об'єднанням «Апологет» в особі адвоката Усенка М.І. в справі щодо стягнення боргу за Договором про надання фінансового кредиту № 09538-05/2024 від 08.05.2024 року з відповідача ОСОБА_1 суд констатує, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження витрат.
Отже, з урахуванням того, що позов задоволено частково на 53,79 %, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 4 303,20 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Із досліджених судом матеріалів позовної заяви вбачається, що витрати позивача по сплаті судового збору складають 2 422,40 гривень.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З відповідача на користь позивача, керуючись ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 303,00 гривень, тобто 53,79 % від розміру сплаченого позивачем судового збору (2422,40 х 0,5379).
Керуючись ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 263-265, 280-284, 289, 354-355 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 09538-05/2024 від 08.05.2024 року в розмірі 9 315 (дев'ять тисяч триста п'ятнадцять) гривень 40 (сорок) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 1 303,00 (одна тисяча триста три) гривні судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 303 (чотири тисячі триста три) гривні 20 (двадцять) копійок.
У задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за штрафом у сумі 8 000,00 гривень - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони в справі:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 .
Дата складення повного судового рішення - 28.01.2026 року.
Суддя І.В. Павленко