Справа № 127/32649/25
Провадження № 2/127/7290/25
28.01.2026 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,
при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Позов мотивувала тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 04.11.2010року розірвано. У сторін народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В даний час позивач уклала новий шлюб і змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ». Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.10.2022 року по справі №12/27783/21 з Відповідача на користь Позивача було стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частки, але не менше як 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. В даний час донька досягла повноліття, проте, вона навчається в Донецькому національного університету імені Василя Стуса. Термін навчання з 01.09.2025року по 30.06.2029р. Вартість навчання за один рік - 37 800,00грн. Крім того, Відповідачка оплачує дитині уроки в секції танців у «SOUL DANCE», Позивачу добре відомо , що дитина займається танцями. Проте, Позивач з моменту розірвання шлюбу (в 2010 році) самоусунувся від утримання дитини і Відповідачка звернулася до суду з заявою про стягнення аліментів лише в 2021 році, а до цього все матеріальне утримання дитини було виключно на її плечах. В даний час крім аліментів, Позивач жодної участі в утриманні дитини не бере, не оплачує ні лікування, ні за навчання, ні за участь в танцювальній секції тощо. Навіть на випускний в школі він дитині нічого не подарував. Крім того, стан здоров'я дитини значно погіршився, дитина втратила свідомість і отримала важку травму підборіддя, забійну рану та травматичне пошкодження 26 зубів, і позивачка вимушена була нести значні витрати на лікування дитини та на стоматологічні послуги. Таким чином, враховуючи насамперед інтереси дитини, спрямовані на прагнення отримати освіту, а також, враховуючи незадовільний стан здоров'я дитини, а також приймаючи до уваги її скрутне матеріальне становище, а саме те, що в даний час дитина не має самостійного доходу, а також враховуючи необхідність оплати за навчання, оплату проїзду до навчального закладу, харчування, придбання одягу, канцтоварів, підручників тощо, а також враховуючи матеріальне становище Відповідача, який в змозі надавати посильну допомогу, та крім цього, виходячи із принципу розумності й справедливості, просить стягнути з Відповідача аліменти на утримання повнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 від усіх доходів щомісяця, починаючи з дати подання позову і до закінчення навчання, але не довше як до досягнення 23 річного віку.
Ухвалою суду від 04.11.2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, з підстав викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, з наступних підстав.
При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .
18.09.2025 року ОСОБА_7 зареєструвала шлюб із ОСОБА_8 та змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».
Згідно довідки Донецького національного університету ім. В. Стуса № 268/06.06-22 від 06.10.2025 року ОСОБА_3 є студентом першого курсу ОС бакалавр денної форми здобуття освіти за кошти фізичних осіб або юридичних осіб, спеціальності В11 Філологія/В11.041 германські мови та літератури (переклад включно), перша - англійська факультету іноземної та слов'янської філології. Період навчання з 01.09.2025 по 30.06.2029.
На даний час ОСОБА_3 , зареєстрована та проживає разом з позивачкою за однією адресою. Вона досягла повноліття, є студентом першого курсу ОС бакалавр денної форми здобуття освіти за кошти фізичних осіб або юридичних осіб, спеціальності В11 Філологія/В11.041 германські мови та літератури (переклад включно), перша - англійська факультету іноземної та слов'янської філології, стипендію не отримує, термін навчання до 30 червня 2029 року.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
ОСОБА_3 , досягла повноліття, однак ще не досягла 23-х річного віку, навчається у Донецькому національному університеті ім. В. Стуса на денній формі навчання за контрактом, власних доходів не має, проживає разом з матір'ю та перебуває на її утриманні, а тому суд дійшов висновку, що донька потребує матеріальної допомоги.
Щодо розміру аліментів, то суд враховує, що згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу; при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем її знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Разом з тим, судом при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу та проживання за місцем його знаходження.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 761/10510/17.
Як вбачається із відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 23.01.2026 у ОСОБА_2 відсутні будь - які доходи.
Однак, як стверджує представник відповідача на його утриманні перебуває неповнолітня дитина його дружини - ОСОБА_9 з яким відповідач проживає, а тому суд вважає що відповідач має змогу надавати матеріальну допомогу своїй доньці.
При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача щодо понесених нею витрат на лікування захворювань дитини, оскільки вони належать до додаткових витрат на дитину та не стосуються предмету спору у даній справі.
Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як зазначалося вище суд дійшов висновку, що повнолітня донька потребує матеріальної допомоги у зв'язку з продовженням навчання, а батько може надавати таку допомогу в певній мірі.
Визначаючись щодо розміру аліментів, суд враховує взаємний обов'язок батьків по утриманню доньки, а також те, що відповідач такого свого обов'язку не оспорив, разом з тим позовні вимоги про стягнення аліментів визнав частково, суд дійшов висновку, що інтереси повнолітньої доньки відповідача, зокрема забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності на період навчання, підлягають захисту шляхом часткового задоволення позовних вимог у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача.
При цьому суд звертає увагу, що позивачем не надано суду жодного доказу в обґрунтування розміру аліментів, про стягнення якого заявлено позов та можливості їх сплати у визначеному ним розмірі відповідачем.
Аліменти підлягають стягненню в контексті ст. 199, 201 СК України з дня досягнення дитиною повноліття та виникнення відповідного права вимоги на своє утримання, тобто у даній справі з 16.10.2025 року.
Аліменти підлягають стягненню на період навчання. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання (ч.2 ст.199 СК України). Разом з тим поновлення навчання (за умови недосягнення 23-річного віку) дозволяє звернутися з новим позовом до суду про стягнення аліментів.
На підставі ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
Згідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за подачу даного позову, він підлягає до стягненню в дохід держави з відповідача у розмірі 1211,20гривень.
На підставі викладеного, згідно ст. ст. 182, 199, 200 СК України, керуючись ст. ст. 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280 суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1 /4 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 16.10.2025року і до закінчення навчання - 30.06.2029року.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20гривень.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29.01.2026 року.
ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 .
ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 .
Суддя: