Справа № 135/1910/25
Провадження № 2/135/13/26
іменем України
26.01.2026 м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Волошиної Т.В.,
за участі секретаря судових засідань Глушко І.В.,
відповідачки ОСОБА_1 ,
представника відповідачки Патраманського І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
4 грудня 2025 року представник позивача Кіріченко В.І. звернулася до Ладижинського міського суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 231 179,00 гривень.
Ухвалою від 25 грудня 2025 року суд встановив відповідність позовної заяви вимогам статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та визначив проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті було призначено на 09 годину 30 хвилин 12 січня 2026 року.
Зазначена ухвала суду отримана позивачем Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та його представником Кіріченко В.І. через систему «Електронний суд» 26 грудня 2025 року, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.
Перше судове засідання - 12 січня 2026 року
У судове засідання, призначене на 09 годину 30 хвилин 12 січня 2026 року, представник позивача Кіріченко В.І. не з'явилася. Позивачем не надано жодних заяв чи клопотань щодо причин неявки. З огляду на це суд відклав розгляд справи на 13 годину 00 хвилин 15 січня 2026 року.
Повідомлення про перенесення судового засідання надіслано позивачу АТ КБ «Приватбанк» та його представнику Кіріченко В.І. через систему «Електронний суд». Згідно з довідками про доставку електронного документу зазначені судові повістки отримані позивачем та його представником 14 січня 2026 року.
Друге судове засідання - 15 січня 2026 року
14 січня 2026 року представником позивача Єлісєєвим С.Л. через систему «Електронний суд» подано заяву про відкладення судового засідання, призначеного на 13 годину 00 хвилин 15 січня 2026 року, та про подальшу участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням власних технічних засобів.
У судове засідання, призначене на 13 годину 00 хвилин 15 січня 2026 року, представник позивача Єлісєєв С.Л. не з'явився. З огляду на це суд відклав розгляд справи на 10 годину 30 хвилин 26 січня 2026 року, враховуючи подану представником заяву про відкладення судового засідання від 14 січня 2026 року.
Повідомлення про перенесення судового засідання надіслано позивачу АТ КБ «Приватбанк» та його представнику Єлісєєву С.Л. через систему «Електронний суд». Згідно з довідками про доставку електронного документу зазначені судові повістки отримані позивачем та його представником 16 січня 2026 року.
Третє судове засідання - 26 січня 2026 року
23 січня 2026 року, тобто за три дні до призначеного судового засідання, представником позивача Єлісєєвим С.Л. через систему «Електронний суд» подано заяву про відкладення судового засідання, призначеного на 26 січня 2026 року, у зв'язку з заміною представника позивача.
Цього ж дня новим представником позивача Поліщук Т.В. через систему «Електронний суд» подано заяву про відкладення судового засідання, призначеного на 26 січня 2026 року, у зв'язку із зайнятістю представника у судовому засіданні у Вінницькому міському суді у справі № 127/27786/25, та про подальшу участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням власних технічних засобів.
У судове засідання, призначене на 10 годину 30 хвилин 26 січня 2026 року, представник позивача Поліщук Т.В. не з'явилася.
З огляду на встановлену явку учасників справи суд поставив на обговорення питання щодо можливості продовження розгляду справи в межах встановлених процесуальним законом підстав та гарантій.
Відповідачка ОСОБА_1 та її представник Патраманський І.О. у вказаному питанні покладалися на розгляд суду.
Правове обґрунтування
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить із такого.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Зазначена норма відображає принцип диспозитивності цивільного судочинства, згідно з яким учасник справи самостійно визначає обсяг та порядок реалізації наданих йому процесуальних прав.
Згідно з частиною четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За змістом вимог частини п'ятої статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позовної заяви без розгляду суд наділений у разі повторної неявки позивача за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи та якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Тобто правове значення має виключно належне повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19 викладено правову позицію, відповідно до якої залишення позову без розгляду є формою закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. Водночас позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи.
Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, від 20 травня 2021 року у справі № 522/13928/15, від 18 серпня 2021 року у справі № 495/9414/15-ц, від 10 лютого 2022 року у справі № 756/16448/18, від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21, згідно з якими умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. Водночас повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Належне повідомлення позивача
Повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог статей 128-130 ЦПК України у спосіб, який забезпечує фіксацію повідомлення або виклику.
Згідно з частинами другою та четвертою статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка не є обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно з частиною восьмою статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини п'ятої статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Згідно з частиною п'ятою статті 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України (пункт 5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23) зазначено, що надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов'язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції). У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається неврученим.
Оцінка процесуальної поведінки позивача
Установивши зазначені обставини, суд зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що представники позивача ОСОБА_2 (12 січня 2026 року), ОСОБА_3 (15 січня 2026 року) та ОСОБА_4 (26 січня 2026 року) - тричі поспіль не з'явилися у судові засідання, про які позивач та його представники повідомлялися належним чином, водночас жоден з них не звертався з клопотанням про розгляд справи за відсутності позивача.
У матеріалах справи наявні судові повістки-повідомлення про призначення судових засідань на 12 січня 2026 року, 15 січня 2026 року та 26 січня 2026 року, відомості щодо направлення цих судових повісток безпосередньо позивачу та його представникам до електронного кабінету підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», а також довідки про доставку електронного документу, які підтверджують отримання повідомлень про доставку судових повісток до електронного кабінету зазначених осіб.
Зокрема, судову повістку про судове засідання 12 січня 2026 року позивач та його представник ОСОБА_2 отримали 26 грудня 2025 року; судову повістку про судове засідання 15 січня 2026 року позивач та його представник ОСОБА_3 отримали 14 січня 2026 року; судову повістку про судове засідання 26 січня 2026 року позивач та його представник ОСОБА_4 отримали 16 січня 2026 року.
Отже, у матеріалах справи наявні належні докази на підтвердження належного повідомлення позивача та його представників про дату, час і місце проведення усіх трьох судових засідань.
Щодо посилання представника позивача Поліщук Т.В. на участь в іншому судовому засіданні, суд зазначає таке. Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження зайнятості представника в іншому судовому засіданні 26 січня 2026 року (довідки суду, копії ухвали про призначення судового засідання, судової повістки та інших процесуальних документів). Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається. За відсутності належних доказів суд не має підстав визнавати посилання позивача на причини неявки його представника. За відсутності належних доказів суд не може визнати зайнятість представника поважною причиною неявки.
Крім того, застосування норми про залишення позову без розгляду у разі повторної неявки позивача, як встановлено судовою практикою Верховного Суду, не залежить від поважності причин такої неявки. Законодавець надає право суду відкласти розгляд справи виключно при першій неявці позивача за умови, що останній повідомив про поважні причини. При повторній неявці закон не передбачає врахування причин та не дозволяє суду відкласти розгляд.
Системна неявка представників позивача у судові засідання 12, 15 та 26 січня 2026 року при належному повідомленні про час та місце розгляду вказує на пасивну процесуальну поведінку позивача та свідчить про відсутність практичного інтересу до реалізації своїх прав на судовий захист. Позивач не скористався наданим законом правом подати заяву про розгляд справи за своєю відсутністі, хоча таке право законодавством може бути реалізоване на будь-якій стадії судочинства.
Висновок суду
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судових засідань 12, 15 та 26 січня 2026 року, повторно не з'явився у судові засідання та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Правові наслідки повторної неявки позивача, передбачені законом, настають незалежно від причин такої неявки і не вимагають від суду з'ясування їх поважності. Закон покладає на позивача обов'язок належно користуватися наданими процесуальними правами, зокрема у разі неможливості взяти участь у судовому засіданні - подати заяву про розгляд справи за його відсутності.
Залишення позову без розгляду через повторну неявку позивача узгоджується з принципом диспозитивності цивільного судочинства (стаття 13 ЦПК України), за яким учасник справи самостійно розпоряджається своїми процесуальними правами. Позивач як ініціатор судового розгляду повинен проявляти належну процесуальну активність, беручи участь у судових засіданнях або ініціюючи розгляд справи за своєї відсутності. Натомість пасивна процесуальна поведінка позивача свідчить про відсутність реального інтересу до судового захисту та обумовлює застосування наслідків, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Норма пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України має імперативний характер: за наявності передбачених нею умов суд зобов'язаний залишити позовну заяву без розгляду.
З огляду на належне повідомлення позивача про дату, час і місце судових засідань, повторну неявку його представників у судові засідання без подання заяви про розгляд справи за відсутності позивача, суд дійшов висновку про наявність усіх передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 14, 128-130, 223, пунктом 3 частини першої статті 257, статтями 260, 263, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 28.01.2026.
Суддя