Справа № 946/1850/24
Провадження № 2/946/705/26
Іменем України
27 січня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Адамова А.С.,
при секретарі - Тюміній О.А.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїл в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання сумісної власності і поділ майна, -
В провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області знаходиться цивільна справа № 946/1850/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання сумісної власності і поділ майна.
22.01.2026 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з однієї сторони та ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з іншої сторони (при спільній згадці - Сторони), які є сторонами цивільної справи № 946/1850/24, що перебуває в провадженні судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Адамова А.С., прийшли до висновку про можливість закінчення розгляду даного спору миром і укладенням між Сторонами мирової угоди на умовах, викладених нижче:
1. ОСОБА_4 виплачує ОСОБА_3 10000 (десять тисяч) гривень, натомість ОСОБА_3 відмовляється від своїх позовних вимог.
2. Підписання цієї угоди засвідчує передачу грошових коштів, зазначених в пункті 1 цієї угоди та неможливість в подальшому звертатися до суду з аналогічними умовами та іншими будь якими претензіями до ОСОБА_4 як спадкоємиці її сина.
3. Судові витрати, понесені позивачем відповідач не відшкодовує. Судові витрати понесені відповідачем позивач не відшкодовує.
4. Сторони домовилися, що не мають один до одного претензій матеріального та морального характеру за час, що передує укладенню мирової угоди, що не розповсюджується на їхні подальші відносини.
5. Ця угода складена у трьох примірниках (по одному для кожної Сторони та один для суду).
Підписаний ОСОБА_1 , ОСОБА_5 оригінал зазначеної мирової угоди надано суду.
Представники сторін в судовому засіданні просилизатвердити вказану мирову угоду у справі № 946/1850/24, яка укладена 22.01.2026.
Дослідивши матеріали справи, матеріали заяви про затвердження мирової угоди, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Відповідно до частини 7 статті 49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Відповідно до ст. 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що мирова угода, укладена сторонами, підписана власноручно та добровільно, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси сторін чи інших осіб, вчинена в інтересах обох сторін, суд у відповідності до ст. 207 ЦПК України визнає мирову угоду, укладену між позивачем та відповідачем через своїх представників та вважає за необхідно закрити провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 209, 210, 372 ЦПК України, суд,-
Затвердити мирову угоду у справі № 946/1850/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання сумісної власності і поділ майна, яка укладена 22 січня 2026 року між ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з однієї сторони та ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з іншої сторони (при спільній згадці - Сторони), які є сторонами цивільної справи № 946/1850/24, що перебуває в провадженні судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Адамова А.С., прийшли до висновку про можливість закінчення розгляду даного спору миром і укладенням між Сторонами мирової угоди на умовах, викладених нижче.
1. ОСОБА_4 виплачує ОСОБА_3 10000 (десять тисяч) гривень, натомість ОСОБА_3 відмовляється від своїх позовних вимог.
2. Підписання цієї угоди засвідчує передачу грошових коштів, зазначених в пункті 1 цієї угоди та неможливість в подальшому звертатися до суду з аналогічними умовами та іншими будь якими претензіями до ОСОБА_4 як спадкоємиці її сина.
3. Судові витрати, понесені позивачем відповідач не відшкодовує. Судові витрати понесені відповідачем позивач не відшкодовує.
4. Сторони домовилися, що не мають один до одного претензій матеріального та морального характеру за час, що передує укладенню мирової угоди, що не розповсюджується на їхні подальші відносини.
5. Ця угода складена у трьох примірниках (по одному для кожної Сторони та один для суду).
Провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання сумісної власності і поділ майна - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: А.С. Адамов