Справа № 405/68/26
провадження № 1-кс/405/309/26
28.01.2026 м. Кропивницький
слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника - адвоката ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому, в режимі відеоконференції скаргу захисника - адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 , в порядку ст. 206 КПК України
до Подільського районного суду міста Кропивницького надійшла скарга захисника - адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , в порядку ст. 206 КПК України, згідно з якою захисник вказав на незаконне затримання ОСОБА_4 співробітниками поліції, яке полягало у тому, що його затримання було здійснено без ухвали слідчого судді, а в протоколі затримання зазначений час затримання 21.55 хв., 13.01.2026 року та вказано, що затримання особи підозрюваного відбулося біля гаражу № 12, тоді як фактичне затримання підозрюваного відбулося біля цегляного гаражу у світлу пору доби.
В обґрунтування скарги захисник посилалася на ч.2 та 3 ст. 206 КПК України, згідно з якою, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи, просила негайно звільнити підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти.
У судовому засіданні захисник надала пояснення, відповідно до яких скаргу підтримала та просила задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими позицію захисника підтримав та скаргу просив задовольнити.
Прокурор та слідчий кожен окремо висловили свої думки щодо поданої скарги та в задоволенні скарги просили відмовити.
Заслухавши захисника та підозрюваного, прокурора та слідчого, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.
Встановлено, що 13.01.2026 року, о 21.55 хв. за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, просп. Соборний, 129, без ухвали слідчого судді, в порядку ст. 208 КПК України, з урахуванням положення ст. 615 КПК України, відбулося затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Отже, виходячи з приписів ст. 303 КПК України, якою чітко визначено перелік рішень, дій чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому розслідуванні, слідчим суддею відзначається, що вказаною статею не передбачено можливості оскарження дій по затриманню особи, в порядку ст. 208 КПК України, з урахуванням положення ст. 615 КПК України.
Відповідно до частин 1-3 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Водночас слідчим суддею наголошується, що обґрунтовуючи скаргу, у тому числі й положеннями ст. 206 КПК України, захисник просила негайно звільнити підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти, при цьому захисник та підозрюваний пояснили у судовому засіданні, що тримається підозрюваний в умовах ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» відповідно до ухвали слідчого судді, якою відносно нього було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, про що також свідчить надана прокурором у судовому засіданні ухвала слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 15.01.2026 року, у справі №405/68/26, провадження № 405/15/26, винесена за наслідками розгляду клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з 21.55 хв., 13.01.2026 року до 13.03.2026 року включно. Тобто, як захисник так і підозрюваний, в інтересах якого подана скарга вказали на законність тримання особи під вартою.
Стосовно часу затримання ОСОБА_4 слідчим суддею також наголошується, що під час розгляду слідчим суддею клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, досліджувався протокол затримання ОСОБА_4 та сторона захисту не звертала увагу слідчого судді на те, що особу було затримано в інший час, що підтверджується ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 15.01.2026 року, у справі №405/68/26, провадження № 405/15/26 та вказує на відсутність у слідчого судді сумнівів у достовірності даних у протоколі затримання особи.
Таким чином, в розумінні ч. 2 ст. 206 КПК України доводи захисника спростовуються самими ж захисником та підозрюваним, які вказали, що підозрюваний ОСОБА_4 тримається в умовах ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» на підставі судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
Згідно зі ст 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з частинами 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі і в порядку встановлених законом.
Відповідно до ч.4 ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожний, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікань встановлює законність затримання.
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожний, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, були порушені, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже встановлені у судовому засіданні обставини, з урахуванням фактичних даних про законність тримання ОСОБА_4 під вартою дають слідчому судді підстави дійти висновку про те, що скарга захисника ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 206, 309, 376 КПК України, -
в задоволенні скарги захисника - адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_4 , в порядку ст. 206 КПК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_7