28 січня 2026 року
м. Київ
справа № 730/779/24-ц
провадження № 61-356ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Національної академії аграрних наук України на постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України, третіх осіб: Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, Ялтушівська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі,-
1. У червні 2024 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який обґрунтовував тим, що 14 травня 2024 року його було звільнено за прогул на підставі наказу відповідача № 216-к. Указаний наказ він виявив 15 травня 2024 року після перевірки особистої електронної пошти. Водночас станом на 14 червня
2024 року наказ не вручено ані особисто, ані поштою.
Вважаючи такий наказ протиправним, а своє звільнення - незаконним і таким, що відбулося із грубим порушенням трудового законодавства України, оскільки він не порушував трудову дисципліну та не вчиняв прогул, позивач просив: визнати незаконним та скасувати наказ Національної академії аграрних наук України
№ 216-к від 14 травня 2025 року «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновити
ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов'язки директора Ялтушівська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків
НААН України.
2. Печерський районний суд міста Києва рішенням від 28 березня 2025 року у задоволенні позову відмовив, змінив дату звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов'язки Ялтушівської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України за прогул без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП України), згідно Наказу Національної академії агарних наук України № 216-к від 14.05.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 », з «14 травня 2024 року» на «16 травня 2024 року».
3. Постановою від 18 листопада 2025 року Київський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом
Мельником М. С., - задовольнив. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 березня 2025 року - скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов задовольнив.
Визнав незаконним та скасувати наказ Національної академії аграрних наук України №216-к від 14 травня 2025 року «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновив ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов'язки директора Ялтушівська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України. Вирішив питання розподілу судових витрат.
4. 08 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» Національна академія аграрних наук України подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2025 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та підлягає залишенню без руху, оскільки академією не наведено підстави касаційного оскарження.
6. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
7. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
8. Національна академія аграрних наук України зазначила, що касаційна скарга подається на підставіпункту 1 частини другої
статті 389 ЦПК України.
9. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
10. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
11. Крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням конкретної норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах. Суд звертає увагу заявника, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, в яких подібними є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц, від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16, від 20 червня 2018 року у справі № 755/7957/16-ц,
від 26 червня 2018 року у справі № 2/1712/783/2011, від 26 червня 2018 у справі
№ 727/1256/16-ц, від 04 липня 2018 у справі № 522/2732/16-ц).
12. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
13. У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 1 пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) або у зв'язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного Суду (абзац 2 пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави.
14. У випадку визначення заявником підставою касаційного оскарження судових рішень пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовної практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
15. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини другої
статті 389 ЦПК України необхідно вказати, які саме норми процесуального права порушені судами з посиланням на частину першу або третю статті 411 ЦПК України.
16. Таким чином оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень. Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19.
17. Касаційна скарга не відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону, оскільки Національна академія аграрних наук України посилається на висновки Верховного Суду про застосування норми права, що були враховані судом апеляційної інстанції.
18. Враховуючи наведене, Національній академії аграрних наук України необхідно конкретизувати підстави касаційного оскарження та надати суду уточнену редакцію касаційної скарги.
19. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
20. Тому Національній академії аграрних наук України необхідно подати докази надсилання копії нової редакції касаційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи.
21. У випадку якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України).
22. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу належить залишити без руху, а заявниці надати строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Національної академії аграрних наук України на постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України, третіх осіб: Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, Ялтушівська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі - залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяО. В. Ступак