26 січня 2026 року
м. Київ
справа № 520/6221/14-ц
провадження № 61-13468 ск 24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шляпіна Людмила Миколаївна, на постанову Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
1. У грудні 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шляпіна Л. М. на постанову Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року у вищевказаній справі, в якій заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення та закрити провадження у справі № 520/6221/14-ц.
2. У касаційній скарзі адвокат Шляпіна Л. М. порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи підстави поважності пропуску строку зазначає, що про повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції адвокат дізналась лише 18 грудня 2025 року, коли судове рішення надійшло на її електронну адресу.
3. Зазначене клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
4. Як убачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст постанови Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року складений 20 листопада 2025 року, судове рішення надіслано судом для оприлюднення 21 листопада 2025 року, зареєстровано 22 листопада 2025 року, забезпечено надання загального доступу 24 листопада 2025 року.
5. Статтею 272 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) унормовано, що копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
6. Заявник до касаційної скарги не долучив докази отримання оскаржуваного судового рішення саме 18 грудня 2025 року.
7. У разі доведення заявником недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, для відліку строку на касаційне оскарження застосовуються положення частини другої статті 390 ЦПК України, відповідно до якої заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження в разі подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
8. Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
9. Таким чином заявнику необхідно подати до суду нову заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року разом із доказами, що підтверджують порушення судом апеляційної інстанції порядку вручення оскаржуваної постанови та обґрунтувати, з наданням належних і допустимих доказів, підстави які об'єктивно перешкоджали заявнику отримати копію оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції та подання касаційної скарги в передбачений ЦПК України строк, або докази наявності інших об'єктивних та поважних причин пропуску такого строку.
10. Також касаційна скарга містить клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
11. Обґрунтовуючи зазначене клопотання заявник вказує на те, що майновий стан ОСОБА_1 не дозволяє сплатити судовий збір внаслідок того, що відповідач має інвалідність третьої групи, отримує маленьку пенсію та не має можливості влаштуватись на роботу.
12. У статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
13. Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
14. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
15. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
16. Надана довідка Пенсійного фонду України форми ОК-5, у якій зазначені відомості для нарахування пенсії за 2011 звітний рік, не містить повної інформації про дійсний майновий стан ОСОБА_1 , зокрема про отримання чи неотримання інших видів доходу, наявність майна у власності. Такими доказами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (зокрема і фіскальних органів), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї чи перебування на утриманні інших осіб, довідка наявність розрахункових та інших рахунків, залишки коштів на таких рахунках, витяги з державних реєстрів тощо.
17. Разом з тим подання до суду інформації про відсутність в особи доходів взагалі суд сприймає вкрай критично, оскільки це свідчить про приховування від суду дійсного розміру і джерел доходу, адже фізична особа, як суб'єкт соціально-економічних відносин, не може існувати в суспільстві взагалі без жодних доходів.
18. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії» («Georgel and Georgeta Stoicescu v. Romania»), «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»), зазначив, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
19. ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
20. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
21. Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти росії» («Shishkov v. russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
22. Враховуючи вищевикладене, у задоволенні клопотання адвоката Шляпіної Л. М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити.
23. У цій справі позивач звернувся до суду із позовом у травні 2014 року.
24. Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення до суду із позовом) встановлено, що . Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
25. Згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі станом на 01 січня 2014 року становить 1 218,00 грн.
26. Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення до суду із позовом) передбачено, що розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
27. Отже, за подання позову до суду позивачем мав бути сплачений судовий збір у розмірі 3 654,00 грн (1 218,00 грн * 3).
28. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання фізичною особою касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
29. Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
30. Таким чином, за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір в розмірі 5 846,40 грн (3 654,00 грн*200%*0,8).
31. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу: 101;22030102,__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір (https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/platig/).
32. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
33. На підтвердження сплати судового збору заявнику необхідно надати суду оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.
34. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
35. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
1. У задоволенні клопотання адвоката Шляпіної Людмили Миколаївни, поданого в інтересах ОСОБА_1 , про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року відмовити.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шляпіна Людмила Миколаївна, на постанову Одеського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без руху.
3. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
4. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ В. В. Пророк