21 січня 2026 року
м. Київ
справа № 523/16628/23
провадження № 61-6602cв25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сакал Інна Миколаївна,
розглянув заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, заяву адвоката Логовського Віталія Віталійовича як представника приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сакал Інни Миколаївни про роз'яснення судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сакал Інни Миколаївни про визнання незаконною відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії,
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати незаконною відмову приватного нотаріуса у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 , яка викладена у постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 14 липня 2023 року.
Суворовський районний суд м. Одеси рішенням від 16 лютого 2024 року позов залишив без задоволення.
Одеський апеляційний суд постановою від 08 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2024 року - без змін.
Верховний Суд постановою від 12 листопада 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2024 року, постанову Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року скасував. Позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сакал І. М. про визнання незаконною відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії задовольнив. Визнав незаконною відмову приватного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 , яка викладена у постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 14 липня 2023 року. Стягнув з приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сакал Інни Миколаївни на користьОСОБА_1 5 106,40 грн на відшкодування судових витрат.
Щодо заяви про ухвалення додаткового рішення
В грудні 2025 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на її користь понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 14 000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини перша, друга статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань.
Тому подання учасником справи заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу потрібно здійснювати із дотриманням вимог ЦПК України, встановлених для подання клопотань (заяв) з процесуальних питань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено, - він встановлюється судом (частина третя статті 182 ЦПК України).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у статті 183 ЦПК України.
Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення) (пункт 6 частини першої статті 183 ЦПК України).
За правилами частини другої статті 183 ЦПК України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Подібні за змістом висновки викладено у постанові Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі № 463/12950/21, додатковій постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 750/14000/21.
У цій справі заявник не додав доказів направлення (надання) іншим учасникам справи (відповідачу) копії заяви про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до частини дев'ятої статті 83 ЦПК України копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 725/1301/21 (провадження № 61-20691св21) зазначив, що, встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред'явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме ненаправлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило відповідачів можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Аналогічна практика вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, до яких заявники не додали доказів надіслання (ненадання) іншим учасникам такої заяви з доданими до неї додатками, сформована Верховним Судом і в ухвалах від 25 лютого 2021 року у справі № 906/977/19, від 06 квітня 2022 року у справі № 759/13013/14-ц, від 02 лютого 2023 року у справі № 466/1403/20.
Також вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12 квітня 2023 року у справі № 626/133/21, від 28 червня 2023 року у справі № 132/892/16-ц.
Ураховуючи, що заявник не подала доказів направлення (надання) копії цієї заяви з відповідними доказами відповідачу у справі, заява ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає залишенню без розгляду.
Щодо заяви про роз'яснення судового рішення
У грудні 2025 року до Верховного Суду надійшла заява адвоката Логовського В. В. як представника приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сакал І. М. про роз'яснення постанови Верховного Суду від 12 листопада 2025 року.
У заяві про роз'яснення судового рішення заявник вказав, що у мотивувальній частині постанови однією з підстав для скасування відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину зазначено про наявність рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2005 року у справі № 2-6324/2005, яким визначено частки у праві спільної власності за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 і ОСОБА_4 по 1/4 частки квартири.
Оскільки нотаріус уповноважена прийняти рішення щодо наявності підстав для видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину, необхідно роз'яснити чи має рішення Суворовського районного суду м. Одеса від 21 жовтня 2005 року правовстановлюючий характер.
Заява відповідача про роз'яснення судового рішення не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з частинами першою та другою статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення до нього нових відомостей, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Постанова Верховного Суду від 12 листопада 2025 року, про роз'яснення якої подано заяву, не допускає кількох варіантів тлумачення, є мотивованою, чіткою і зрозумілою, а доводи заяви зводяться до роз'яснення мотивів ухваленої постанови.
Враховуючи наведене, колегія суддів вирішила, що у задоволенні заяви адвоката Логовського В. В. як представника приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сакал І. М. про роз'яснення постанови Верховного Суду від 12 листопада 2025 року слід відмовити.
Керуючись статтями 141, 183, 260, 270, 271 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу залишити без розгляду.
Заяву адвоката Логовського Віталія Віталійовича як представника приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сакал Інни Миколаївни про роз'яснення судового рішення залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов