Провадження № 33/803/480/26 Справа № 199/16192/25 Суддя у 1-й інстанції - СЕНЧИШИН Ф. М. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
23 січня 2026 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу адвоката Францена Ю.І., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 17 грудня 2025 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -
за участю:
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
адвоката - Францен Ю.І.,
потерпілого - ОСОБА_2 ,
Постановою мур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 17 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у сумі 850 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Судом першої інстанції встановлено, що 17 листопада 2025 року о 07 год. 49 хв. ОСОБА_1 , по Центральному мосту у м. Дніпрі, в районі ЛЕП № 14, керував транспортним засобом «HYUNDAI SONATA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та порушивши вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, при зміні напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним, в результаті чого скоїв зіткнення за автомобілем «RENAULT CLIO», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку з правого боку. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник Францен Ю.І., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та закрити провадження у справі.
Вважає, що висновки суду першої інстанції, є безпідставними та такими, що суперечать фактичним обставинам.
Вказує, що судом першої інстанції було безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про призначення автотехнічної експертизи. Необхідність експертизи полягала у встановленні технічної можливості уникнення зіткнення та визначенні того, чий маневр став причиною ДТП. При цьому потерпілий не заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту про призначення автотехнічної експертизи.
Крім того, на думку захисника суд першої інстанції прийшов до висновку, який суперечить фактичним обставинам справи.
Також, захисник вказує, що судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у допиті свідка, чим порушив право особи на подання доказів.
В судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисник Францен Ю.І. підтримали доводи апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні. Також захисник Францен Ю.І. заявив клопотання про призначення автотехнічної експертизи.
Потерпілий ОСОБА_2 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши думки учасників процесу, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов до такого висновку.
За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З матеріалів справи щодо ОСОБА_1 вбачається, що наведені вимоги закону суддею місцевого суду під час її розгляду були дотримані.
Зокрема, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.
Так, положеннями статті 124 КУпАП Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою, зокрема, позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Винні дії ОСОБА_1 у порушенні п. 10.1 Правил дорожнього руху України, за обставин, викладених у постанові, підтверджується наявними в справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення, який оформлений повноважною особою згідно вимог КУпАП;
- схемою місця ДТП, в якій зафіксована ділянка місцевості, на якій сталася ДТП, завдані механічні пошкодження;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , підтвердженими ним в судовому засіданні, за якими 17 листопада 2025 року він керував транспортним засобом «RENAULT CLIO», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Виїжджав з вул. Сонячна Набережна на Центральний міст в крайній правій смузі руху, коли відчув удар з лівого боку та виявив, що його підрізав автомобіль «HYUNDAI SONATA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався в лівій смузі руху.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе не визнав, суду пояснив, що він заїжджав на міст з лівої смуги руху та виїхав в праву смугу руху на мості. Перед маневром він завчасно включив покажчик правого повороту. Автомобіль «RENAULT CLIO», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , він бачив, але вказаний автомобіль на той момент стояв. На Центральному мосту був інтенсивний рух і йому важко були на нього виїхати. Зазначає, що він уже повністю виїхав на проїзну частину Центрального посту та рухався прямолінійно, коли автомобіль «RENAULT CLIO» скоїв з зіткнення з задньою правою частиною його автомобіля. Вважає винуватим у ДТП водія автомобіля «RENAULT CLIO».
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні вказав, що 17 листопада 2025 року він керував транспортним засобом «RENAULT CLIO», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Виїжджав з вул. Сонячна Набережна на Центральний міст в крайній правій смузі руху, коли відчув удар з лівого боку та виявив, що його підрізав автомобіль «HYUNDAI SONATA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався в лівій смузі руху.
Згідно з п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки він при зміні напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним, в результаті чого скоїв зіткнення за автомобілем, тобто не виконав вищевказані вимоги п.п. 10.1 ПДР України. Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення повністю доведена наявними матеріалами справи.
Також, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що місцем ДТП є примикання заїзду на Центральний міст, яке складається з двох смугу руху в одному напрямку, з власне проїзною частиною Центрального мосту. З пояснень учасників ДТП вбачається, що обидва здійснювали рух по вказаному заїзду на міст, при цьому автомобіль «RENAULT CLIO» в правій смузі руху, а автомобіль «HYUNDAI SONATA» - в лівій смузі руху, і обидва зупинилися перед проїзною частиною Центрального мосту. Подальший рух транспортних засобів передбачав виїзд на проїзну частину Центрального мосту з поворотом праворуч (єдиний можливий напрямок за схемою організації дорожнього руху). Щільний потік транспортних засобів створював перешкоду для руху обох водіїв і можливість розпочати подальший рух була однаковою для їх обох.
ОСОБА_1 , розпочинаючи виїзд на проїзну частину Центрального мосту передбачав (не міг не передбачати), що автомобіль «RENAULT CLIO» також розпочне свій рух. При цьому автомобіль «RENAULT CLIO» мав виїхати на праву смугу проїзної частини Центрального мосту, як це передбачено п. 10.5 Правил дорожнього руху України (Поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини). Таким чином ОСОБА_1 , виїжджаючи з лівої смуги заїзду на міст на праву крайню смугу Центрального мосту передбачав (не міг не передбачати), що на цю ж саму смугу в цей же час буде здійснювати виїзд автомобіль «RENAULT CLIO» і їх траєкторії руху перетнуться.
За приписами п. 10.11 Правил дорожнього руху, у разі коли траєкторії руху транспортних засобів перетинаються, а черговість проїзду не обумовлена цими Правилами, дати дорогу повинен водій, до якого транспортний засіб наближається з правого боку. Наведену норму суд оцінює в сукупності з приписами п. 10.1 Правил дорожнього руху, за якими перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Окрім цього, згідно схеми місця ДТП, підписаної без зауважень обома учасниками події, місцем зіткнення транспортних засобів є смуга руху автомобіля «RENAULT CLIO» на відстані 0,1 м від проїзної частини Центрального мосту, що поза всяким розумним сумнівом доводить той факт, що ОСОБА_1 , здійснюючи виїзд на проїзну частину Центрально мосту, виїхав на смугу руху автомобіля «RENAULT CLIO», створивши йому перешкоду в русі.
Таким чином, наведені обставини в своїй сукупності та взаємозв'язку поза всяким розумним сумнівом доводять той факт, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, для виконання яких останній не мав будь-яких об'єктивних перешкод, і таке порушення знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з виникненням події ДТП.
Наявні у справі докази об'єктивно узгоджуються між собою, їх правильно покладено в обґрунтування висновків суду та обґрунтовано визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Стосовно заявленого клопотання про призначення судової авто-технічної експертизи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити у задоволенні заявленого клопотання.
Будь-які спеціальні знання для вирішення питання про наявність або відсутність в діях особи (осіб) складу адміністративного правопорушення у зв'язку із вказаною дорожньо-транспортною пригодою не потрібні, оскільки згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, її причиною зазначено невиконання вимог Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 , а не будь-які інші факти, встановлення яких потребувало б спеціальних знань. За нормами КУпАП, суду належить вирішити правове питання щодо наявності або відсутності факту порушення ПДР України. Дані, які наявні в матеріалах справи, дають достатньо підстав зробити висновок з цього правового питання без спеціальних знань.
Крім того, оцінка дій інших осіб на відповідність вимогам ПДР України та наявність причинного зв'язку між ними та подією ДТП виходить за межі судового розгляду у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та не звільняє останнього від обов'язку виконання вимог, передбачених п. 10.1 Правил дорожнього руху України.
Усі інші доводи в апеляції фактично зводяться до переоцінки доказів і моделювання події ДТП, які носять суб'єктивний характер і об'єктивно не підтверджуються матеріалами справи.
Доказів, які не досліджувались судом першої інстанції, апелянтом не надано.
Порушень вимог закону, допущених судом першої інстанції, які б були підставою для скасування рішення суду, не вбачається, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення, а відтак приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду, - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу захисника Францена Юрія Ігоровича, який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 17 грудня 2025 року, щодо ОСОБА_1 , у справі про адміністративні правопорушення за ст. 124 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.Ю. Іванченко