28.01.2026
Справа № 635/8122/25
Провадження 2/635/1050/2026
28 січня 2026 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Даниленко Т.П.
секретар судового засідання Шевченко В.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (далі - АТ «СЕНС БАНК») звернулось до Харківського районного суду Харківської області із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість в сумі 101821,91 грн (сто одна тисяча вісімсот двадцять одна грн 91 коп.), з яких: 58558,73 грн (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім грн 73 коп.) прострочене тіло кредиту, 43263,18 грн (сорок три тисячі двісті шістдесят три грн 18 коп.) - відсотки за користування кредитом. Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» судові витрати: 2422,40 грн сплаченого судового збору та 8593,02 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 16.01.2019 року між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем укладена угода обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №592266252 (надалі кредитний договір), за умовами якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору, він зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед Банком впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від Банку інформації.
Банк умови кредитного договору виконав у повному обсязі, проте відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 101821,91 гривень, яка складається з: 58558,73 грн (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім грн 73 коп.) прострочене тіло кредиту, 43263,18 грн (сорок три тисячі двісті шістдесят три грн 18 коп.) - відсотки за користування кредитом, яку до теперішнього часу відповідач добровільно не сплатила, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Сенс Банк», у зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача на його користь вищевказану суму заборгованості.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02.10.2025 провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, а у разі неявки в судове засідання відповідача ухвалити рішення в заочному порядку.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про день та час слухання повідомлялась своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, відповідно до відомостей отриманих судом в порядку вимог ст.187 ЦПК України, оголошенням на сайті суду та смс-повідомленням, причини неявки суду не повідомила. Будь яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Суд встановив, що 16.01.2019 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «Альфа-Банк» з метою отримання банківських послуг у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк, в якій зазначила свої персональні дані, зокрема: ПІБ, дата народження, РНОКПП, дані свого паспорта, адресу проживання та реєстрації, номер мобільного телефону, місце роботи.
Відповідно до п. 2.1.1 ОСОБА_1 підтвердила акцепт публічної пропозиції та укладення Договору між ним та АТ «Альфа Банк» на умовах, викладених в публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сайті Банку.
16.01.2019 року між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» підписана оферта на укладення угоди про надання кредиту № 592266252.
Відповідно до умов оферти ОСОБА_1 запропонувала АТ «Альфа-Банк» укласти з нею угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для угоди є договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що укладений між ОСОБА_1 та Банком.
За умовами оферти на укладання угоди про надання споживчого кредиту №592266252, відповідачу був оформлений тип кредиту - «кредитування рахунку та встановлення відновлюваної кредитної лінії», ліміт кредитної лінії - 200000 грн, процентна ставка 26 % річних, тип ставки - фіксована, тип картки - MasterCard Debit World; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов'язкового мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн
Як слідує з виписки по особовому рахунку відповідача за період з 16.01.2019 року по 14.05.2025 року слідує, що відповідач користувалась кредитною карткою, проте не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання, що є підставою для стягнення з останньої суми заборгованості за кредитом.
З долученого позивачем до матеріалів справи розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що станом на 14.05.2025 року за кредитним договором № 592266252 від 16.01.2019 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 101 821,91 грн.
10.07.2025 року АТ «Сенс Банк» направив на адресу ОСОБА_1 вимогу про виконання договірних зобов'язань, в якій вимагає впродовж 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання, - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії в розмірі 105205,55 грн.
12 серпня 2022 року позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» прийнято рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про найменування АТ «Сенс Банк» внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до положень ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за кредитним договором № 592266252 від 16.01.2019 року, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Сенс Банк».
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Положеннями ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З представлених позивачем письмових доказів, зокрема розрахунку заборгованості за кредитним договором № 592266252 від 16.01.2019 року вбачається, що відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання не виконувала у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснювала, внаслідок чого, у неї перед позивачем станом утворилась заборгованість у сумі 101 821,91 грн.
Відповідач не надала даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними договорами у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами за несвоєчасне погашення кредиту та сплати відсотків та комісій, що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам у справі.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №№ 592266252 від 16.01.2019 року у розмірі 101 821,91 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Щодо вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає на таке.
При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленомузакономпорядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Так, 28.01.2025 між АТ «СенсБанк», в особі начальника Управління розвитку процесів стягнення та контролінгу та Директора Департаменту стягнення беззаставних кредитів ОСОБА_2 та в особі Директора з закупівель Тучі В.В., та адвокатським об'єднанням «СмартЛекс», в особі партнера Лойфера А.Е. було укладено договір про надання послуг № 1006, предметом договору є надання юридичних та фактичних дій щодо стягнення Заборгованості з Боржників Замовника, які виникли внаслідок невиконання/неналежного виконання такими Боржниками кредитних договорів, договорів позики, інших угод, які не забезпечені заставою та/або спонуканню їх до погашення такої Заборгованості.
Відповідно до п. 3.1 Договору за надання послуг, що полягають у вчиненні виконавцем дій, передбачених п. 1.1.1 та п.1.1.2 цього Договору, Замовник сплачує на користь Виконавця винагороду (гонорар) у нижченаведеному розмірі:
- за підготовку і подання позовної заяви до суду - 375,00 грн.;
- за отримання рішення суду - 225,00 грн;
- комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника - 7,85 %.
Суд враховує, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, позов подано дистанційно через систему Електронний суд, справа розглядається у спрощеному провадженні, сторони у судове засідання не з'явилися, тобто, надання правничої допомоги у цій справі зводилося до складання позовної заяви.
Враховуючи викладене та те, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, підлягає зменшенню та відшкодуванню у сумі 4000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 273-275, 280-284 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № № 592266252 від 16.01.2019 року у розмірі 101821 грн (сто одна тисяча вісімсот двадцять одна) гривня 91 (дев'яносто одна) копійка.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі ) гривень.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
позивач: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», Код ЄДРПОУ: 23494714, місце реєстрації: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська буд. 100.
представник позивача: Полєтаєва Тетяна Юріївна, РНОКПП НОМЕР_1 , 01054, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, 7
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання (перебування) та реєстрації: АДРЕСА_1 ,-
Суддя Т.П.Даниленко