Ухвала від 21.01.2026 по справі 643/546/26

Справа № 643/546/26

Провадження № 1-кс/643/620/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2026 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

заявника - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду у м. Харкові, заяву ОСОБА_3 про відвід прокурора у кримінальному провадженні № 62025170020018722 від 18.11.2025,

ВСТАНОВИВ:

14.01.2026 слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшла вказана заява, в якій представник ОСОБА_3 просить:

- відвести прокурора (групу прокурорів), які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62025170020018722 від імені Харківської обласної прокуратури, у зв'язку з наявністю обставин, що викликають обґрунтовані сумніви у їх неупередженості.

- повідомити Офіс Генерального прокурора про встановлені судом обставини об'єктивного інституційного конфлікту інтересів з метою визначення іншого органу процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 62025170020018722 відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

- визнати, що відвід стосується усієї групи прокурорів Харківської обласної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62025170020018722, незалежно від того, хто з них безпосередньо підписує процесуальні документи чи бере участь у слідчих діях. Це уточнення ґрунтується на встановленому об'єктивному інституційному конфлікті інтересів, який поширюється на весь орган процесуального керівництва, а не лише на окремого працівника.

Заява обґрунтована тим, що у провадженні органу досудового розслідування перебуває кримінальне провадження № 62025170020018722, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за моїми заявами про вчинення кримінальних правопорушень, у тому числі діючим прокурором Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури ОСОБА_4 , процесуальна діяльність якої здійснюється під службовим підпорядкуванням Харківської обласної прокуратури.

Одночасно у провадженні Харківського апеляційного суду перебуває кримінальна справа № 11-кп/818/2293/25 (судова справа № 621/999/24 від 26.03.2024), у межах якої прокурор ОСОБА_4 здійснювала функцію державного обвинувача та ініціювала обвинувальний вирок щодо мене, який на даний час є предметом апеляційного оскарження.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62025170020018722, а також підтримання публічного обвинувачення у зазначеному апеляційному провадженні здійснюється прокурорами Харківської обласної прокуратури.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 77 Кримінального процесуального кодексу України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають обґрунтовані сумніви у його неупередженості.

За наявних обставин прокурор, а також група прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62025170020018722 від імені Харківської обласної прокуратури, не можуть брати участь у зазначеному кримінальному провадженні, оскільки сукупність встановлених фактів об'єктивно породжує обґрунтовані сумніви щодо їхньої неупередженості.

Провадження здійснюється проти діючого прокурора того ж органу прокуратури. Кримінальне провадження № 62025170020018722 безпосередньо стосується перевірки можливих кримінально протиправних дій прокурора ОСОБА_4 , яка на момент здійснення досудового розслідування є діючим працівником органу прокуратури та перебуває у службовому підпорядкуванні Харківської обласної прокуратури.

За таких обставин прокурори Харківської обласної прокуратури здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, у межах якого потенційним суб'єктом кримінальної відповідальності є їх колега та службово підпорядкований працівник того самого органу прокуратури.

Таким чином, у даному випадку йдеться не про можливу суб'єктивну упередженість окремого прокурора, а про наявність об'єктивного інституційного конфлікту інтересів, зумовленого існуванням службової ієрархії, корпоративної залежності та внутрішньоорганізаційної підпорядкованості в межах одного органу прокуратури.

З позиції стороннього спостерігача за таких умов об'єктивно виникають обґрунтовані сумніви щодо здатності Харківської обласної прокуратури забезпечити незалежне, неупереджене та ефективне процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні.

У межах кримінального провадження № 62025170020018722 та пов'язаних із ним матеріалів судами неодноразово визнавалася незаконною бездіяльність слідчих Державного бюро розслідувань та їх процесуальних керівників із числа прокурорів Харківської обласної прокуратури.

На даний час існує шість ухвал судів - № 554/15432/25, № 643/20960/25, № 643/22637/25, № 643/22872/25, № 643/23784/25, № 643/23803/25 - якими встановлено наступні факти: 1. невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань; 2. неприйняття процесуальних рішень у встановленому законодавством порядку; 3. формальне та вибіркове реагування на заяви заявника; 4. порушення права заявника на ефективне та своєчасне досудове розслідування.

Повторюваність, однорідність та тривалість зазначених порушень свідчать не про випадкові помилки окремих посадових осіб, а про системне блокування досудового розслідування на рівні органу процесуального керівництва.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини така ситуація відповідає критерію «systemic deficiency» та об'єктивно унеможливлює здійснення ефективного досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Участь прокурорів Харківської обласної прокуратури у кримінальному провадженні, здійснюваному проти їхнього ж діючого колеги, є саме такою обставиною та об'єктивно підриває довіру до незалежності, неупередженості та справедливості провадження.

Наявність паралельного апеляційного провадження, де прокурор ОСОБА_4 була обвинувачем і ініціювала вирок проти заявника, ще більше підвищує ризик упередженості та системності дій органу процесуального керівництва.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 12.01.2026 року у справі № 643/21511/25 суд апеляційної інстанції вже дійшов висновку, що наявність взаємопов'язаних та зустрічних проваджень щодо одних і тих самих осіб створює об'єктивний ризик упередженості та є достатньою підставою для застосування інституту відводу. Зазначений стандарт має універсальний характер та підлягає застосуванню не лише до суддів, а й до прокурорів як учасників кримінального провадження, які здійснюють владні процесуальні повноваження.

19.01.2026 від прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 надійшла заява, в якій прокурор просить відмовити у задоволенні заяви про відвід та розглянути справи без його участі.

Заява обґрунтована тим, що обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62025170020018722 від 18.11.2025 за ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 367 КК України, внесеному до ЄРДР на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 30.10.2025 (справа № 554/15432/25) за заявою ОСОБА_3 щодо вчинення, на думку заявника, прокурором ОСОБА_4 службового підроблення, зловживання службовим становищем, перевищення службових повноважень та службової недбалості під час судового розгляду у кримінальному провадженні № 22021220000000032.

Постановою заступника керівника обласної прокуратури ОСОБА_6 від 24.11.2025 призначено групу прокурорів у вказаному кримінальному провадженні у складі заступника начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань обласної прокуратури ОСОБА_7 , прокурорів другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань обласної прокуратури ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 . Старшим групи призначено прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань обласної прокуратури ОСОБА_5 , якому доручено керувати діями групи.

09.12.2025 ОСОБА_17 звертався до обласної прокуратури із клопотанням про відвід групи прокурорів у вказаному провадженні.

12.12.2025 заступником керівника обласного прокурора заявнику надано відповідь № 31/29436-25, якою роз'яснено положення ст. 36, 37, 60, 81 КПК України, повідомлено про відсутність підстав для доручення здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні іншому органу досудового розслідування або покладення повноважень прокурора на іншого прокурора цього органу прокуратури.

На даний час обставин, що відповідно до ст.77 КПК України позбавляли би членів групи прокурорів права брати участь у кримінальному провадженні не існує.

Зокрема процесуальні керівники не є заявниками, потерпілими, цивільними позивачами, цивільними відповідачами, членами сім'ї або близькими родичами сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача у вказаному провадженні; не брали участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації або перекладач; ніхто з прокурорів особисто, їх близькі родичі чи члени сім'ї не заінтересовані в результатах вказаного кримінального провадження, так само не існують інші обставини, які могли б викликати обґрунтовані сумніви в їх неупередженості.

Разом із вказаною заявою, прокурором надано наглядове провадження № 31/2-9436-25 у кримінальному провадженні № 62025170020018722 від 18.11.2025.

19.01.2026 судове засідання з розгляду заяви про відвід не відбулося, у зв'язку з відсутністю електропостачання.

У судове засідання 21.01.2026 прокурор не з'явився, повідомлявся належним чином.

21.01.2026 у судовому засіданні заявник ОСОБА_3 заяву про відвід підтримав та просив її задовольнити.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення ОСОБА_3 , дослідивши заяву з додатками, заяву прокурора та матеріали наглядового провадження, встановив таке.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Формою процесуального реагування на прояви упередженого ставлення прокурора до особи, яка бере участь в кримінальному провадженні, є подання такою особою заяви про відвід прокурора в порядку ст. 77 КПК України.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ч. 2 ст. 80 КПК України законодавчо закріплено право осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, заявляти відвід прокурору з підстав передбачених ст. 77 КПК України.

Так, ч. 3, 4 ст. 80 КПК України, передбачають, зокрема, що заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження , а заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.

Вичерпний перелік підстав для відводу прокурору визначено ст. 77 КПК України.

Так, прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

У своїй заяві про відвід прокурора, ОСОБА_3 посилається на наявність обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості групи прокурорів під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 62025170020018722 від 18.11.2025.

Зміст п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України визначає одну з підстав для застосування відводу прокурору - існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Своєю чергою, термін «неупередженість» є структурним елементом такого базового принципу кримінального провадження, як законність (ст. 9 КПК України).

Більше того, вимога щодо неупередженого дослідження обставин кримінального провадження є головним обов'язком прокурора, що зафіксовано в ч. 2 ст. 9 КПК України.

Як зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях «Тимошенко проти України», та у справі «Ходорковського», структура Конвенції ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади країн-учасниць. Дійсно, будь яка державна політика чи окремий захід може мати «прихований мотив», а презумпція добросовісності є спростованою. Однак, заявник, який стверджує, що його права і свободи були обмежені з неналежних підстав, повинен переконливо довести, що справжня мета державних органів була не такою, як її було проголошено (або яка може обґрунтовано припускатись, виходячи з контексту). Простої підозри про те, що державні органи користувались своєю владою для іншої мети, ніж та, що передбачена Конвенцією, недостатньо, щоб довести порушення статті 18 Конвенції.

Слід зазначити, що слідчий суддя обмежений предметом розгляду заяви, де встановлює наявність або відсутність підстав для відводу прокурору. При цьому, слідчий суддя не може в рамках даного процесу оцінювати законність процесуальних рішень та/або бездіяльності прокурора, таким правом наділений слідчий суддя при розгляді скарг у відповідності до ст. 303 КПК України.

Крім цього, у відповідності до п. 15 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень, та здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності.

Нормами ч. 5 ст. 80 КПК України визначено, що відвід має бути вмотивованим. Тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність.

Обставини, на які посилається заявник, не є підставами для відводу прокурора (групи прокурорів) та не свідчать про необ'єктивність, упередженість чи особисту зацікавленість прокурорів при проведенні досудового розслідування.

Поняття «обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з'ясовує його сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Посилання на існування інституційного конфлікту інтересів, а саме, що усі прокурори Харківської обласної прокуратури не можуть брати участь у кримінальному провадженні, фігурантом якого є прокурор нижчого рівня, ґрунтується лише на певному уявленні заявника про ефективне та якісне досудове розслідування. При цьому, посилання на наявність певних рішень та бездіяльності органу досудового розслідування, за результатами оскарження яких прийнято відповідні судові рішення, не може свідчити про інституційний конфлікт та неможливість прокурорами обласної прокуратури належним чином здійснювати свої повноваження та реалізовувати функцію процесуального керівника.

З мотивів заяви та усних пояснень ОСОБА_3 слідує, що фактично усі підстави, якими він обґрунтовує заявлений відвід, стосуються його незгоди з процесуальними рішеннями (діями, бездіяльністю) як слідчих, так і прокурорів, які на його переконання не реагують відповідним чином, що відповідно до ч. 1 ст. 77 КПК України, не є обставинами, що виключали б участь прокурора у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя звертає увагу на ту обставину, що існує презумпція неупередженості судді, прокурора, слідчого, дізнавача. А якщо з'являються сумніви щодо цього, то для відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості, певних прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.

Разом з цим, без надання підтверджень, що прокурор або група прокурів здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні, здійснює його упереджено та без конкретних доказів умисного виходу ними за межі повноважень наданих їм КПК України, з метою негативно вплинути на хід кримінального провадження, такого роду твердження, на переконання слідчого судді, не можуть свідчити про упереджене ставлення прокурорів.

Судовим розглядом не встановлена і заявником не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості прокурорів обласної прокуратури, що входять до групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62025170020018722 від 18.11.2025.

Отже, з огляду на вищезазначене, а також враховуючи, що заявником не надано об'єктивних даних, які б вказували на особисту зацікавленість прокурора та/або групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя доходить висновку про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ст. 77, 80, 81, 376 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід прокурора у кримінальному провадженні № 62025170020018722 від 18.11.2025.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 26.01.2026 о 10:15.

Слідчий суддя ОСОБА_18

Попередній документ
133649671
Наступний документ
133649673
Інформація про рішення:
№ рішення: 133649672
№ справи: 643/546/26
Дата рішення: 21.01.2026
Дата публікації: 30.01.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Салтівський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; відвід прокурора
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (21.01.2026)
Дата надходження: 14.01.2026
Розклад засідань:
19.01.2026 11:00 Московський районний суд м.Харкова
20.01.2026 11:00 Московський районний суд м.Харкова
21.01.2026 14:30 Московський районний суд м.Харкова