Справа № 216/7026/25
провадження 2/216/950/26
іменем України
27 січня 2026 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Скиби М.М.,
за участю секретаря судового засідання Терещенкової К.О.,
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія “ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія “ЕЙС" (далі - позивач) із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить стягнути з останньої на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 428634518 від 09.03.2024 року у розмірі 34 030,00 грн., судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 7000,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 09.03.2024 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №428634518 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 8200,00 грн. на її банківську картку № НОМЕР_1 на умовах зворотності, платності, строковості, а відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за його користування відповідно до умов Договору.
Як вказує позивач, 28.11.2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено Договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого до 28.11.2019 року, відповідно до умов якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах, а Фактор зобов'язується їх прийняти. Між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" з 28.11.2019 по 31.12.2023 укладалися додаткові угоди до Договору факторингу №28/1118-01 № 19, 26, 27, 31, 32 щодо строку дії договору та викладення тексту Договору у новій редакції, зокрема згідно останньої угоди № 32 строк дії договору було продовжено до 31.12.2024 року. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №1 від 10.10.2024 до Договору факторингу до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право грошової вимоги до відповідача.
Окрім того 10.10.2024 року між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ ФК "Онлайн Фінанс" укладено Договір факторингу №10/1024-01. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №1 від 10.10.2024 року до Договору факторингу №10/1024-01 до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 34 030,00 грн.
08.07.2025 ТОВ ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "Фінансова компанія “ЕЙС" уклали договір факторингу №08/07/25-Е, відповідно до якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у сумі 34 030,00 грн.
Після відступлення позивачу права грошової вимоги, відповідач не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості в загальному розмірі 34 030,00 грн. та судові витрати у справі.
Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду Дніпропетровської області прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження у даній справі, призначено судове засідання з участю сторін . Окрім того ухвалою суду було задоволено клопотання позивача про витребування доказів від АТ “ПУМБ».
У позовній заяві представник ТОВ "Фінансова компанія “ЕЙС" просив провести судове засідання за його відсутності, не заперечував проти винесення заочного рішення судом.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки до суду не повідомила, клопотання про розгляд справи без її участі до суду не подала.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.
З урахуванням наявності встановлених законодавством умов, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено, що 09.03.2024 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та позивачем був укладений Кредитний договір № 428634518, у порядку визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Згідно з п. 2.1. Договору Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 8200 грн 00 коп. (вісім тисяч двісті грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА»
Відповідно до умов вказаного Договору відповідачу було надано кредит у розмірі 8200 грн. строк дії договору 5 років (п. 11.1 Договору).
Згідно з пунктом 8.3. Договору на момент укладення Договору та отримання першого Траншу за цим Договором Базова процентна ставка складає 2,50 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 912,50 (дев'ятсот дванадцять цілих п'ять десятих) відсотків річних.
На підтвердження надання кредиту шляхом безготівкового зарахування грошей позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» надав копію електронного платіжного доручення від 09.03.2024 № a8c17186-a2c9-466a-b63a-7370291cd52a на суму 8200 грн., які були переведені на картку відповідача № 5218-32XX-XXXX-2657, яку останній зазначив в заяві на видачу кредитних коштів та довідку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», видану 23.05.2025 за № 428634518/23052025/
Відповідно до повідомлення АТ «ПУМБ» від 22.10.2025 № КНО-07.8.5./ НОМЕР_2 , наданого на виконання ухвали суду, платіжну картку № НОМЕР_3 , на яку 09.03.2024 були зараховані кошти у сумі 8200 грн., було емітовано банком на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ).
Таким чином суд приходить до висновку, що ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" свої зобов'язання за Договором виконало та надало грошові кошти в розмірі 8200,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_3 , що підтверджується платіжним дорученням від 09.03.2024 року та повідомленням АТ "ПУМБ".
Відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованість відповідача за період 09.03.2024 по 10.10.2024 заборгованість за тілом кредиту 8200,00 грн. заборгованість за процентами 25 830,00.
Належних та достовірних доказів погашення заборгованості за кредитним Договором та його припинення відповідач суду не надав та не спростував доказів, наданих позивачем.
Позивачем до позовної заяви також додано копії заявки на отримання грошових коштів в кредит від 09.03.2024; Алгоритму дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладання кредитних договорів, Порядку дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торгівельною маркою «MONEYVEO», Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» паспорту споживчого кредиту продукту «Смарт» .
28 листопада 2018 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до п. 2.1. якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
Згідно п.1.3. вказаного договору під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Відповідно до п. 8.2. договору строк дії цього договору закінчується 28 листопада 2019 року.
Відтак, п. 2. договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід'ємною частиною договору факторингу. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним Додатком, та не змінює попередній.
28 листопада 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року продовжено до 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до п. 1. якої сторони дійшли згоди викласти текст договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року у новій редакції (а.с. 58-60). Відповідно до п. 8.2. даного договору строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2021 року.
31 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року продовжено до 31 грудня 2022 року, включно.
31 грудня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року продовжено до 31 грудня 2023 року, включно.
31 грудня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року продовжено до 31 грудня 2024 року, включно.
Пунктом 4.1. договору факторингу встановлено, що наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.
Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
16 квітня 2024 року на виконання п. 2.1. договору факторингу № 28/1118-01 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» складено та підписано реєстр прав вимоги № 280, за яким передані (відступлені) права вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму заборгованості 15 990,00 грн.
Таким чином, відповідно до умов договору факторингу №28/1118-01 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 428634518 від 09.03.2024 ., що вбачається з реєстру прав вимоги № 280 від 16.04.2024.
Згідно з розрахунком заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором, наданим ТОВ «Таліон Плюс», станом на 10.10.2024 становить 34 030,00 грн., з яких: 8 200,00 грн. - заборгованість за кредитом, 25 830,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.
10 жовтня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №10/1024-01, згідно п. 2.1. якого клієнт ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити фактору ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 4.1. право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному Додатку.
Пунктом 8.2. договору встановлено, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору, та закінчується 31 грудня 2024 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
10 жовтня 2024 року на виконання п. 2.1. договору факторингу №10/1024-01 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» складено та підписано реєстр прав вимоги № 1, за яким передані (відступлені) права вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму заборгованості 34 030,00 грн., з яких: 8 200,00 грн. - заборгованість за кредитом, 25 830,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами Таким чином, відповідно до умов договору факторингу №10/1024-01 від 10.10.2024 до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 428634518 від 09.03.2024, що вбачається з реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 (а.с. 47-48).
08 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до п. 1.1. якого фактор ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1, який є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 1.2. договору встановлено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованостей та є невід'ємною частиною цього договору.
ТОВ «ФК «ЕЙС» сплатило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» суму фінансування за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025,що підтверджується копією платіжної інструкції від 17.07.2025 за №297.
08.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» було підписано акт прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 08/07/25-Е, згідно якого на виконання вимог п. 1.2. вказаного Договору факторингу кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників, після чого від клієнта до фактора переходить право вимоги заборгованості від божників в кількості 7277.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №№ 08/07/25-Е від 08.07.2025, у вказаному реєстрі ОСОБА_1 під порядковим номером 3985 значиться як боржник за договором № 428634518 сума заборгованості за яким 34030,00 грн., з яких: 8 200,00 грн. - заборгованість за кредитом, 25 830,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.
Відповідно до виписки з особового рахунку за вказаним кредитним договором, наданим ТОВ «ФК «ЕЙС»», заборгованість становить 34030,14 грн., з яких: 8 200,00 грн. - заборгованість за кредитом, 25 830,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» нарахували проценти за користування кредитними коштами в межах строку дії кредитного договору.
ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» проценти за користування кредитом не нараховувалися.
З урахуванням наведеного, встановивши факт укладення між позивачем та первісним кредитором кредитного договору, факт отримання відповідачем коштів за вказаним договором та їх неповернення у відповідності до умов вказаного договору у строки, визначені сторонами, та факт переходу права вимоги за цим договором до позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 34 030, 00, з яких 8 200,00 грн. - заборгованість за кредитом, 25 830,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами., які нараховані в межах строку дії кредитного договору та відповідно до його умов .
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (а.с. 66).
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн..
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копії договору № 09/07/25-01 від 09 липня 2025 року про надання правничої допомоги Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» додаткової угоди № 25770770083 від 09.07.2025 до вказаного договору по надання правничої допомоги; акту прийому передачі наданих послуг від 17.07.2025, відповідно до якого за надані правові та юридичні послуги сторони погодили гонорар у розмірі 7000 грн., а саме: складання позовної заяви ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до позичальника, яким є ОСОБА_1 5000 грн., вивчення матеріалів справ про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 1000 грн., підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором - 500 грн., підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором - 500 грн.
Матеріали справи не містять клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15.06.2021 року (справа №159/5837/19, провадження №61-10459св20) вказав, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другоїстатті 137 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про доведеність позивачем понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв. Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Принцип змагальності сторін має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях частин п'ятої статті 141 ЦПК України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.
Відповідач не подав заперечень щодо витрат на правничу допомогу та не подав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу
Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, згідно з ч. 2ст. 141 ЦПК України, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням того, що судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог, у матеріалах справи наявні належні та допустимі докази на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу в межах розгляду даної справи, вказані витрати є співмірними із складністю справи та виконаною роботою, заперечення відповідача відсутні щодо їх розміру та обсягу, а відтак, суд доходить висновку щодо наявності підстав для їх стягнення в сумі 7000 грн..
Судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача відповідно доч. 1ст. 141 ЦПК України в сумі 2422,40 грн..
Керуючись ст. ст. 205, 207, 526, 530, 598, 599, 610, 611, 612, 625, 628, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» заборгованість за договором № 428634518 від 09.03.2024 в розмірі 34030 грн. (тридцять чотири тисячі тридцять гривень) 00 копійок, понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути под ано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому законом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Дніпровського апеляційного суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» (02090, м. Київ, Харківське шосе. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ: 42986956).
Відповідач: ОСОБА_1 , (останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Суддя М.М.СКИБА