Житомирський апеляційний суд
Справа №288/1840/25 Головуючий у 1-й інст. Зайченко Є. О.
Номер провадження №33/4805/525/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Скітневська О. М.
28 січня 2026 року м.Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Скітневської О.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Яковенка А. В. на постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від 22 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 22 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 122 - 2, частиною 1 статті 130 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення:
- за частиною 1 статті 122-2 КУпАП - у вигляді штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 гривень;
- за частиною 1 статті 130 КУпАП - у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі статті 36 КУпАП визначено остаточне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 24 жовтня 2025 року о 17:36 годині в с. Паволоч по вулиці Бессарабія керував мотоциклом б. н. з., на вимогу поліцейського, який увімкнув проблискові маячки синього та червоного кольору, не зупинився згідно ПДР України та продовжив рух, чим порушив п. 2.4 ПДР України.
Крім того, ОСОБА_1 24 жовтня 2025 року о 17:36 годині в с. Паволоч по вулиці Бессарабія керував мотоциклом б. н. з., з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на портативний нагрудний відеореєстратор. Своїми діями порушив пункт 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність частиною першою статті 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Яковенко А.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обгрунтована, зокрема, тим, що суд дійшов помилкового висновку, що матеріалами справи доведено факт наявності в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУПАП. Докази, які містяться в матеріалах справи, поза розумним сумнівом не підтверджують вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення. Вважає, що фабула обвинувачення в протоколі про адміністративне правопорушення щодо підтвердження стану алкогольного сп'яніння не відповідає дійсним обставинам справи, не дотримано порядок проведення огляду, у ОСОБА_1 не було ознак сп'яніння.
ОСОБА_1 та його захисник Яковенко А.В. в судове засідання не з'явилися, були
належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. За змістом частини шостої статті 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Оскільки ОСОБА_1 та його захисник Яковенко А.В. були вчасно повідомлені про час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло, про поважність причин неявки учасники суд не повідомляли, апеляційний суд приходить до висновку про можливість проведення апеляційного розгляду за відсутності учасників на підставі положень частини шостої статті 294 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Постанова судді в частині адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП в апеляційній скарзі не оскаржується, тому апеляційним судом не переглядається.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення від 24 жовтня 2025 року убачається, що ОСОБА_1 24 жовтня 2025 року о 17:36 годині в с. Паволоч по вулиці Бессарабія керував мотоциклом б. н. з., з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився від проходження на місці зупинки та в медичному закладі, чим порушив пункт 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність частиною першою статті 130 КУпАП (а.с.1).
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №492879 від 24.10.2025, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився (а.с.1);
-копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6008647 від 24.10.2025 відносно ОСОБА_1 за ч.2 статті 126 КУпАП (а.с.9);
- протоколом про адміністративні правопорушення від 24.10.2025 серії ЕПР1 №492874 за ч.1 ст.122-2 КУпАП(а.с.22);
- направленням на огляд водія ОСОБА_1 в Попільнянську лікарню з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.10.2025, згідно якого огляд на стан сп'яніння не проводився (а.с.5);
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у ОСОБА_1 виявленні ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема, різкий запах алкоголю з порожнини рота (а.с.3);
-рапортом інспектора СРПП ВП №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області від 24 жовтня 2025 року (а.с.12);
- відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер поліцейських (а.с.13).
Слід зауважити, що ОСОБА_1 ознайомлений зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, але від підпису відмовився.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги відносно факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, спростовується належними та допустимими доказами, яким суд дав вірну оцінку, зокрема, відеозаписам обставин події з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер поліцейського. З яких зафіксовано рух транспортного засобу та його зупинку. Крім того, відеозапис періоду руху транспортного засобу до його зупинки є безперервним. Після зупинки транспортного засобу, за кермом перебував ОСОБА_1 , до останнього підійшов поліціянт для перевірки документів. Під час спілкування з поліціянтами ОСОБА_1 зазначив: «як би я хотів втікати, то я б втік, а не зупинився нецензурна лайка…….», тобто особисто визнав факт керування ТЗ.
Захисник також в скарзі вказує на те, що фабула обвинувачення в протоколі про адміністративне правопорушення щодо підтвердження стану алкогольного сп'яніння не відповідає дійсним обставинам справи.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
З відеозапису убачається, що працівники патрульної поліції неодноразово пропонувалося ОСОБА_1 пройти освідування на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, але керманич категорично відмовився. При цьому, працівником поліції було доступно роз'яснено наслідки такої відмови.
Таким чином, наявність у водія ознак алкогольного сп'яніння надає право працівнику поліції запропонувати йому пройти огляд на стан сп'яніння, про що і вноситься запис у протокол про вчинення адміністративного правопорушення. При цьому, необхідною ознакою об'єктивної сторони правопорушення є саме факт відмови від проходження огляду, про що зазначено у протоколі від 24.10.2025, тому його фабула повністю відповідає змісту ч.1 ст.130 КУпАП, а дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано, як порушення п.2.5 ПДР України.
Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані обгрунтовані висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозаписам, як належним та допустимим доказам та які не мають ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, апеляційний суд проходить до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 ..
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу адвоката Яковенка Анатолія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 22 грудня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Скітневська