Справа №760/36282/25 1-кс/760/353/26
07 січня 2026 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024100090000949 від 05.04.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України,
встановив:
До Солом'янського районного суду м. Києва клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024100090000949 від 05.04.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі КК України).
Короткий зміст скарги
11 квітня 2024 року задоволено клопотання слідчої СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва, про арешт майна, вилученого під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з тим, що певні речі які належать померлій не стосуються кримінального провадження яке розслідується ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з вказаним клопотанням.
Участь сторін кримінального провадження, позиція щодо заявленого клопотання.
Учасники в судове засідання не з'явилися про дату, місце та час судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.
Встановлені судом обставини
Судом встановлено, що 11.11.2024 задоволено клопотання слідчої СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва, про арешт майна, вилученого під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час проведення огляду вилучено та у подальшому накладено арешт на майно яке належало померлій родичці заявниці.
У зв'язку з чим заявниця ОСОБА_3 звернулася з клопотанням про скасування арешту майна.
Норми права, які підлягають застосуванню, оцінка та мотиви суду
У ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України закріплено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється на підставі вмотивованого судового рішення.
В силу норм ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
У ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Дослідивши подане клопотання слідчий суддя зазначає таке.
Так з долучених до клопотання матеріалів не можливо встановити чи дійсно особа яка померла та якій належало арештовано майно є рідною сестрою особи яка подала клопотання, оскільки до клопотання не долучено документів які підтверджують родинні зв'язки з померлою.
Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
На підставі викладеного та враховуючи, що в матеріалах клопотання відсутні докази родинних зв'язків заявниці та померлої, а також доказів успадкування арештованого майна, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 7, 26, 167-169, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024100090000949 від 05.04.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_5