Справа №760/1180/26 Провадження №1-кс/760/1075/26
28 січня 2026 р. м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Солом'янського районного суду м. Києва, клопотання старшого слідчого 4 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні, прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні №22025101110001196, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.10.2025 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 109 та ст. 1 ст. 114-1 КК України, -
23 січня 2026 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого 4 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні, прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні №22025101110001196, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.10.2025 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 109 та ст. 1 ст. 114-1 КК України.
23 січня 2026 року (на підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 23 січня 2026 року) клопотання та додані до нього документи були передані в провадження слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22025101110001196, внесеного 20.10.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 109 та ст. 1 ст. 114-1 КК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з використанням підконтрольного йому акаунту в соціально-орієнтованій мережі «Threads» під нікнеймом « ОСОБА_7 » розповсюджує матеріали із закликами до захоплення державної влади. А також розповсюджує матеріали, що перешкоджають законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період. В ході огляду всесвітньої мережі Інтернет у соціально-орієнтованій мережі «Threads» дописах автора під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_7» виявлено ознаки закликів до захоплення державної влади, що підтверджується висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, за результатом проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи №9050/25-36.1. А також в дописах виявлено матеріали, що перешкоджають законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувать, що підтверджується висновком експерта Сумського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, за результатом проведення комісійної судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення №1990/2030. 22.01.2026 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_8 від 07.01.2026 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено наступні речі та документи: мобільний телефон Motorola, Модель Motog41 (XT2167-2) imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 з двома сім-картам: НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 . Вищевказані речі та предмети визнані речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що вищезазначені речі, які вилучені під час проведення обшуку мають значення для досудового розслідування, а також те, що відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду, а також могли бути використані як засоби вчинення кримінального правопорушення і зберегти на собі його сліди. Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Частиною 2 ст. 167 передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження: 1) речових доказів.Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження: конфіскації майна як виду покарання. Санкція ч. 2 ст. 109 КК України передбачає санкцію обмеження волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією майна або без такої. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди. Враховуючи вищевикладене, з метою конфіскації майна як виду покарання, збереження речових доказів, а саме запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна просив постановити ухвалу про арешт майна у кримінальному провадженні № 22025101110001196, яке вилучено в ході проведення обшуку 22.01.2026 у приміщені квартири, в якій фактично проживає ОСОБА_6 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон Motorola, Модель Motog41 (XT2167-2) imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_5 з двома сім-картам: НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_6 .
В судове засідання прокурор з'явився, клопотання підтримав, з підстав, які в ньому викладені, просив його задовольнити.
Захисник приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку, проти задоволення клопотання заперечував, звернув увагу на обставини вчиненого кримінального провадження. Також, зауважив, що підозрюваний самостійно видав мобільний телефон, не заперечував що йому належить відповідний аккаунт, при допиті підтвердив обставини, вся інформація з мобільного телефону вже вилучена. Просив звернути увагу, що підозрюваний проживає безпосередньо біля кордону з країною - агресором, через мобільний додаток отримує сповіщення про повітряні тривоги. Також вказав, що за підозрюваного батьками було внесено заставу, він зараз перебуває на великій відстані від міста Києва, тож мобільний телефон є необхідним йому щоб підтримувати зв'язок та прибувати на виклик до слідчого та суду.
Підозрюваний в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Вислухавши учасників, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №22025101110001196, 20.10.2025 року Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 109 КК України; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: громадянин України ОСОБА_6 поширює матеріали, що містять ознаки закликів до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади; повідомлено про підозру ОСОБА_6 ; 20.10.2025 року - за ч. 1 ст. 114-1 КК України; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: громадянин України ОСОБА_6 вчиняє дії, що перешкоджають законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період; повідомлено про підозру ОСОБА_6 (а.с. 4).
Відповідно до Повідомлення про підозру від 22 січня 2026 року, ОСОБА_6 повідомлено про те, що він обгрунтовано підозрюється у розповсюдженні матеріалів із закликами до захоплення державної влади, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 109 КК України; у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України (а.с. 144 - 152).
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 07 січня 2026 року (справа №760/170/26), клопотання старшого слідчого 4 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадженні №22025101110001197, внесеному до єдиного реєстру досудових розслідувань 20.10.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, - задоволено; надано дозвіл слідчим слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , а також іншим слідчим, які входять до складу слідчої групи у кримінальному провадженні №22025101110001197 від 20.10.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності зареєстровано за ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , частка власності 1/1, в якому фактично проживає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою відшукання та вилучення речей та документів, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукання знарядь кримінального правопорушення, зокрема: персональних електронно-обчислювальних машин (комп'ютерної техніки), носіїв інформації (ПЕОМ, ноутбуків, планшетів,флеш-носіїв, жорстких дисків та магнітних носіїв інформації), мобільних телефонів, на яких може міститись інформація із відомостями щодо вчинення розслідуваного кримінального правопорушення, переписка за допомогою електронної пошти та іншими програмами для спілкування через мережу інтернет (Skype, Viber, Telegram, WhatsApp та ін.), що неможливо встановити без проведення комп'ютерно-технічної експертизи; предметів та документів, у тому числі в електронному вигляді, записників (блокнотів), роздруківок, зошитів, чернеток, інших матеріалів, які можуть містити відомості, що можуть мати значення в подальшому розслідуванні вказаного кримінального провадження (а.с. 121 - 125).
Відповідно до Протоколу обшуку від 22 січня 2026 року, у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: мобільний телефон Motorola, Модель Motog41 (XT2167-2) imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 з двома сім-картам: НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_6 (а.с. 126 - 131).
Постановою про визнання речових доказів від 22 січня 2026 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №22025101110001196 від 20.10.2025 року вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , речі, а саме: мобільний телефон Motorola, Модель Motog41 (XT2167-2) imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 з двома сім-картам: НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_6 (а.с. 137 - 138).
Також, слідчим суддею було досліджено додані слідчим до клопотання Рапорт про виявлене кримінальне правопорушення (а.с. 6 - 7), листи щодо виконання доручення (а.с. 14, 48), Протокол огляду від 20.10.2025 року (а.с. 15 - 28), Висновок експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико - текстуальної) експертизи №9050/25-36.1 від 10.12.2025 (а.с. 29 - 48), Протокол огляду від 23.10.2025 року (а.с. 49 - 86), Висновок експертів №1990/2030 за результатами проведення комісійної судової лінгвістичної (семантико - текстуальної) експертизи мовлення від 12.11.2025 року (а.с.87 - 120), Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.01.2026 року (а.с. 139 - 143).
Таким чином, слідчим суддею було встановлено, що до клопотання додані копії документів, що підтверджують обставини, викладені у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 2 статті 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З матеріалів клопотання та доданих до нього документів вбачається що майно, яке було вилучено 22 січня 2026 року при проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон Motorola, Модель Motog41 (XT2167-2) imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 з двома сім-картам: НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 , було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №22025101110001196 від 20.10.2025 року.
Слідчий звернувся до слідчого судді у строки, встановлені ч. 5 ст. 171 КПК України.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що існують підстави, визначені у ч. 2 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на зазначене вище майно з метою збереження речових доказів.
Тож, клопотання старшого слідчого 4 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні, прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні №22025101110001196, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.10.2025 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 109 та ст. 1 ст. 114-1 КК України, та додані до нього матеріали,містять у собі підстави, у зв'язку з якими необхідно здійснити арешт майна на вилучені речі та конкретизовано майно, що належить арештувати, тобто клопотання оформлене відповідно до вимог ст.171 КПК України.
Враховуючи викладене, а також виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, з урахуванням введеного в Україні воєнного стану, принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя приходить до переконання, що незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення або втрати майна, зазначеного у клопотанні слідчого, що визнано речовим доказом, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та зашкодити інтересам держави.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170 - 175, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотаннястаршого слідчого 4 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні, прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні №22025101110001196, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.10.2025 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 109 та ст. 1 ст. 114-1 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт (з забороною користування та розпорядження) на майно, яке було вилучено 22 січня 2026 року при проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон Motorola, Модель Motog41 (XT2167-2) imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 з двома сім-картам: НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 , було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №22025101110001196 від 20.10.2025 року, яке належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, підозрюваному, захиснику. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1