Ухвала від 28.01.2026 по справі 760/1208/26

Справа №760/1208/26 1-кс/760/1090/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2026 Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисників- ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

підозрюваного - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Києві клопотання старшого слідчого СУ ГУ СБ України у м.Києві та Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Надвірна, Надвірнянського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, не одруженого, працюючого неофіційно, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 ,

у кримінальному провадженні №22025101110000651 від 22.05.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1, ч. 3 ст.358 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Виходячи із змісту поданого клопотання, слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110000651 від 22.05.2025, у якому 22.01.2026 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,повідомлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто у вчиненні дій, спрямованих на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, тобто у підробленні офіційного документу,який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його іншою особою та збут завідомо підроблених офіційних документів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Як зазначено у клопотанні, діючи на виконання свого злочинного умислу та переслідуючи корисливий мотив, громадянин України громадянин ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ),за невстановлених органом досудового розслідування обставин, перебуваючи в м. Київ, більш точне місце не встановлено, вступив у злочинну змову з громадянами України ОСОБА 1, ОСОБА 2, ОСОБА 3, розслідування стосовно яких, здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та заздалегідь домовились про спільне вчинення кримінального правопорушення, направленого на перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань в особливий період, та розподілили роль кожного із учасників злочину, під час його вчинення.

Згідно з досягнутими домовленостями, ОСОБА 1 та ОСОБА 3 забезпечували пошук платоспроможних військовозобов'язаних громадян України, які за грошову винагороду, в порушення ст. 65 Конституції України, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мають намір ухилитися від обов'язків громадян щодо захисту Вітчизни, мобілізаційної підготовки та мобілізації, громадянин України ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ),забезпечував підроблення офіційних документів,які видаються установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його іншою особою, збут завідомо підроблених офіційних документів, та ОСОБА 2, який є колишнім співробітником ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснював подачу до ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначених підроблених документів.

Так, громадянин України ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в ході реалізації свого злочинного умислу, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА 1, ОСОБА 2 та ОСОБА 3, згідно з раніше досягнутими домовленостями, та розподіленими ролями кожного учасника, в період часу з травня 2024 року по березень 2025 року, перебуваючи в м. Києві, більш точне місце та час не встановлені, підшукали та сприяли восьми громадянам України, за грошові кошти в сумі 1500 доларів США, фіктивно працевлаштуватись військовозобов'язаним громадянам України, до начебто критично важливих підприємств, отримати накази Міністерства економіки України про бронювання та уникнути призову та мобілізації, чим перешкоджали законній діяльності Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, що виразилось у зменшенні мобілізаційного потенціалу.

Оцінивши доводи сторін у судового засіданні та надані матеріали, слідчий суддя виходить з того, що на цій стадії кримінального провадження не вирішується питання винуватості чи невинуватості особи, однак перевіряється наявність обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і достатність менш суворих заходів для їх нейтралізації. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, поняття «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити правопорушення; при цьому вимоги до ступеня доказовості на цьому етапі є нижчими, ніж для обвинувального вироку, однак вони повинні виходити за межі припущень і спиратися на конкретні дані.

У даному випадку повідомлення про підозру від 22.01.2026 і викладені в клопотанні фактичні обставини кореспондують з сукупністю даних, отриманих під час досудового розслідування. Причетність ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ) до інкримінованих діянь, як наведено у клопотанні, підтверджується, зокрема, даними допитів свідків, а також даними протоколів за результатами проведення негласних (розшукових) дій, передбачених ст. 263 КПК України, протоколом обшуку, проведеного 22.01.2026 на підставі ухвали слічдого судді від 07.01.2026.

На переконання слідчого судді, наведене дозволяє дійти висновку, що підозра не є декларативною, а ґрунтується на конкретних фактичних даних, достатніх для висновку про її обґрунтованість у розумінні ст. 91, 94 КПК України.

Переходячи до оцінки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що вони повинні бути не абстрактними, а реальними та підтвердженими конкретними даними. У клопотанні обґрунтовується ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Він підтверджується насамперед тяжкістю інкримінованого злочину проти основ національної безпеки та санкцією, яка передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що об'єктивно створює мотивацію уникати кримінальної відповідальності.

Додатково слідчий суддя враховує дані щодо віку підозрюваного та ті обставини, на які прямо посилається сторона обвинувачення, що, у сукупності з усвідомленням можливого покарання, підсилює ризик зміни місця проживання, у тому числі виїзду за межі України або на тимчасово окуповані території.

У цьому контексті слідчий суддя не підміняє доказування «фактом втечі», однак оцінює ймовірність такої поведінки як істотну, з огляду на наявні обставини та характер обвинувачення.

Ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, також є актуальним. Сторона обвинувачення прямо вказує, що підозрюваний може знищити або видалити дистанційно з іншого пристрою відомості листування щодо інструктажу на вчинення кримінального правопорушення, а також сховати чи спотворити предмети та речі, що мають доказове значення.

Вказане не є «теоретичним», оскільки сам спосіб інкримінованої діяльності, за версією слідства, передбачає використання електронних направлень, електронних документів та комунікацій, а отже цифрові сліди (листування, узгодження, передачі даних, організаційні домовленості) можуть бути оперативно змінені або знищені, якщо особа матиме вільний доступ до засобів зв'язку й акаунтів, а отже саме електронні комунікації мають суттєве доказове значення і є вразливими до втручання.

Ризик незаконного впливу на свідків та інших осіб, а також ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, у даній справі випливає зі статусу підозрюваного та характеру інкримінованих діянь. Підозрюваний є медійною особою, має широке коло спілкування, а також може незаконно впливати на осіб, які ще не надали показання, при тому, що органом досудового розслідування не встановлені всі причетні особи і свідки, покази яких мають істотне значення.

Окремо слідчий суддя бере до уваги положення ч. 6 ст. 176 КПК України, відповідно до яких під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, статтями 109-114-2 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З урахуванням встановлених ризиків та характеру підозри, слідчий суддя приходить до висновку, що саме тримання під вартою є тим заходом, який здатен реально нейтралізувати зазначені ризики, оскільки лише фактична ізоляція, контроль комунікацій і обмеження доступу до цифрових та організаційних ресурсів можуть унеможливити вплив на свідків, знищення доказів і продовження інкримінованої діяльності.

Слідчий суддя також оцінює можливість застосування більш м'яких запобіжних заходів та приходить до переконання, що вони не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Особисте зобов'язання або порука за своєю природою є переважно «моральними» інструментами і не створюють реального бар'єра для особи, яка має мотивацію уникнути відповідальності, впливати на доказування або знищувати цифрові сліди. Домашній арешт, навіть цілодобовий, у сучасних умовах не гарантує недоступності до засобів зв'язку, акаунтів, хмарних сховищ, а також не унеможливлює організацію контактів через третіх осіб; при цьому саме такі дії сторона обвинувачення вважає ключовими ризиками. З огляду на наведене, слідчий суддя вважає доведеним, що застосування заходів, не пов'язаних із триманням під вартою, не буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, і не забезпечить досягнення завдань кримінального провадження.

Разом з тим, слідчий суддя виходить і з необхідності дотримання балансу між публічним інтересом та правом на свободу, гарантованим ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Публічний інтерес у даній справі має особливо виражений характер: йдеться про діяння, які, за підозрою, спрямовані на підрив мобілізаційного потенціалу та перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період, тобто у сфері, де ціна помилки вимірюється не дискомфортом системи, а людськими життями. Водночас, навіть за таких умов, запобіжний захід не може перетворюватися на «попереднє покарання», а має залишатися процесуальним інструментом забезпечення належної поведінки та збереження доказів.

У цьому контексті слідчий суддя звертає увагу, що в клопотанні зазначено про наявність у слідчого судді права під час дії воєнного стану не визначати розмір застави у провадженнях щодо злочинів, передбачених, зокрема, статтями 109-114-2 КК України.

Однак «право» не тотожне «обов'язку», і реалізація цього права повинна відповідати принципам необхідності та пропорційності. Водночас ч. 3 ст. 183 КПК України встановлює загальне правило, за яким при постановленні ухвали про застосування тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, визначених законом. За обставин даної справи слідчий суддя вважає, що визначення застави як альтернативи звільненню (у разі її внесення) є доцільним і необхідним, оскільки це, по-перше, узгоджується з презумпцією невинуватості та загальною логікою КПК щодо застосування найменш обтяжливого заходу, який є достатнім, а по-друге, створює додатковий, матеріально відчутний запобіжник від реалізації ризиків у разі звільнення особи з-під варти. Застава не «скасовує» тримання під вартою автоматично, але є механізмом, який, у разі внесення, дозволяє поєднати інтереси слідства з процесуальними гарантіями, поклавши на особу чіткі обов'язки та передбачивши наслідки їх порушення у вигляді звернення застави в дохід держави.

Як вже зазначалося, слідчий суддя враховує, що застава за своєю правовою природою не є покаранням і не може перетворюватися на завідомо непомірний фінансовий бар'єр, який унеможливлює реалізацію визначеного законом механізму звільнення з-під варти й фактично нівелює саму ідею альтернативності. Водночас застава повинна бути відчутною та достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, тобто такою, яка реально спонукає не ухилятися від слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду, не порушувати покладених обов'язків, не шукати шляхів впливу на свідків та не вчиняти дій, спрямованих на знищення чи приховування доказів.

У матеріалах, поданих на підтвердження клопотання, наявні дані про те, що підозрюваний має постійне фактичне проживання у м. Києві, є медійною особою, автором та виконавцем музичних творів, співпрацює з музичним лейблом, від якого отримує дохід, що забезпечує йому достатній рівень проживання.

Важливим є й те, що наведені стороною обвинувачення ризики (можливість переховування, знищення/спотворення доказів, незаконного впливу на свідків) описані як такі, що потенційно можуть реалізовуватися за умови відсутності процесуальних «запобіжників».

Водночас сама застава, як майнова гарантія, у сукупності з покладеними обов'язками, виступає таким запобіжником: перспектива втрати значної суми коштів, поєднана з невідворотністю реагування держави на порушення, є реальним мотиватором утриматися від будь-яких спроб зірвати встановлення істини у провадженні чи уникнути правосуддя. І саме тому слідчий суддя приходить до висновку, що застава у розмірі 165 прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде достатньою для досягнення мети запобіжного заходу - забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, не підміняючи собою ні покарання, ні «економічну репресію», ні формальну відмову в альтернативності запобіжних заходів.

На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 183, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУ СБ України у м.Києві та Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 59 днів, тобто до 22 год. 00 хв. 22.03.2026 року включно.

Визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 22 год. 00 хв. 22.03.2026 року включно.

Строк тримання під вартою рахувати з 22 год. 00 хв. 22.01.2026 року.

Одночасно визначити заставу в розмірі 165 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 499 620 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрювним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали та надати документ, що підтверджує це, до Солом'янського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.03.2026 року включно, наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із м.Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками щодо обставин даного кримінального провадження поза межами процесуальних дій; здати на зберігання до ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали проголошено та надано для ознаймлення учасникам кримінального провадження 28.01.2026 о 17 годині 00 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
133648030
Наступний документ
133648032
Інформація про рішення:
№ рішення: 133648031
№ справи: 760/1208/26
Дата рішення: 28.01.2026
Дата публікації: 02.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (02.02.2026)
Дата надходження: 23.01.2026
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
СЕРДЮК НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
суддя-доповідач:
СЕРДЮК НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА