Справа №760/1176/26 Провадження №1-кс/760/1072/26
(повний текст)
«23» січня 2026 р. м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Солом'янського районного суду м. Києва, клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУНП у місті Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12026100170000006, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
23 січня 2026 року до суду надійшло клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУНП у місті Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12026100170000006, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Свої вимоги слідчий обґрунтовує тим, щоу провадженні слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026100170000006 від 21.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_8 від 24.02.2024 №64/2022 «Про введення воєнного стану на території України» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан, який в подальшому Указами Президента України неодноразово було продовжено та який діє по теперішній час. Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.01.2026 приблизно о 19 год. 20 хв. ОСОБА_4 перебуваючи у приміщенні магазину «Екомаркет», що за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, помітив як потерпілий ОСОБА_9 , поклав біля касової зони сумку чорного кольору, в середині якої знаходився ноутбук марки «Lenovo G710», серійний номер АВ20991333 вартістю 10000 грн, блок живлення для заряджання та безпровідна комп'ютерна мишка вартістю 7000 гривень, вирішив таємно заволодіти майном, що належить ОСОБА_9 , переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна в умовах воєнного стану. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, 21.01.2026 приблизно о 19 год. 30 хв. ОСОБА_4 перебуваючи у приміщенні магазину «Екомаркет», що за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та не завадить йому у вчиненні крадіжки, підійшов до касової зони магазину, шляхом вільного доступу, викрав майно, а саме: сумку чорного кольору, в середині якої знаходились ноутбук марки «Lenovo G710», серійний номер АВ20991333 вартістю 10000 грн, блок живлення для заряджання та безпровідна комп'ютерна мишка вартістю 7000 гривень, яке належить ОСОБА_9 та залишив собі. У подальшому, діючи умисно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання наслідків, ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі таємно викрадене чуже майно, що належить ОСОБА_9 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, спричинивши майнової шкоди потерпілій на загальну суму 17000 гривні. Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану. У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кременчук, Полтавської область, українець, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 . В діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 4 ст. 185 КК України. Вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: електронним рапортом (картка повідомлення на лінію 102), рапортом мол. інспектора СП ВП на СЗТ ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 , заявою про вчинення злочину від потерпілого ОСОБА_9 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_4 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , протоколом допиту свідка ОСОБА_13 протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , протоколом огляду відеозапису, протоколом пред'явленням для впізнання. Під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, органом досудового розслідування встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що свідчить про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Вирішуючи питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, передбачений ч.4 ст.185 КК України, який карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. Відповідно до вимог п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти років. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення вказаного кримінального покарання, що пов'язане з позбавленням волі, ОСОБА_4 , може значний термін переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 не має на утриманні дітей чи інших непрацездатних осіб, не працюючий, не одружений, не має постійного джерела доходу, не має нерухомого майна, не має стійких соціальних зв'язків, що не перешкоджатиме останньому покинути територію міста Києва, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення: враховуючи мету, спосіб та обстановку вчинення даного злочину, особу підозрюваного ОСОБА_4 , останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, не працює, суспільно-корисною працею не займається, веде асоціальний спосіб життя. незаконно впливати на представника потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом залякування або схиляння та спонукання до зміни показів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме: зникнути та перебувати тривалий час у розшуку, так як за вказаний злочин передбачено серйозне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання не зможуть запобігти ризикам, передбаченим вище, що підтверджуються вищевикладеними обставинами.Крім того, відповідно до ст. 178 КПК України, при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прошу врахувати наступні обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним вказаного кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється; стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 . Крім того, питання щодо наявності захворювань, які б вказували про неможливість тримання ОСОБА_4 під вартою і були б підставами для його звільнення встановлюється відповідним висновком лікарської комісії та вирішується у передбаченому законом порядку. Під час досудового розслідування не встановлено будь-яких даних про те, що підозрюваний не може утримуватися в Київському слідчому ізоляторі, не встановленого того, що підозрювана має хронічні захворювання, що у відповідності до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2014 №1348/5/572 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.08.2014 за №990/25767. Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п. п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваною процесуальних обов'язків та її належну поведінку, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Відповідно до ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Згідно зі ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Враховуючи викладене, просивзастосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, з одночасним визнанням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 40 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В судове засідання прокурор з'явився, клопотання підтримав, з підстав, які в ньому викладені, просив його задовольнити. Вказав, що підозрюваний обгрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, він не працює, не має міцних соціальних зв'язків, на думку прокурора наявні ризики передбачені ст. 177 КПК України.
Підозрюваний в судове засідання був доставлений, вказав, що він намагається працювати, однак має проблеми з алкоголем. Зазначив, що він міг не видавати ноутбук працівникам поліції і тоді нічого б не було. Вказав, що не мав намір саме красти майно, сховав його через те, що перебував в стані алкогольного сп'яніння. Також, зазначив, що він разом з іншою особою винаймає квартиру в м. Києві, просив застосувати до нього домашній арешт за місцем фактичного проживання.
Захисник приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку, проти задоволення клопотання заперечувала. Вказала, що на її думку мала місце саме знахідка, а не крадіжка. Просила звернути увагу на те, що підозрюваний добровільно видав майно працівникам правоохоронного органу, матеріальна шкода не завдана. Також, зазначила, що на її думку ризики на які посилається прокурор відсутні, оскільки свідками є працівники правоохоронного органу і підозрюваний позбавлений можливості на них будь - яким чином впливати. З врахуванням наведеного просила застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, а у випадку якщо суд дійде висновку щодо необхідності застосування саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зменшити суму застави, оскільки підозрюваний наразі не працює і розмір застави зазначений у клопотанні є для нього надмірним.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчим суддею було встановлено наступне.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12026100170000006, 21.01.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 21.01.2026 до ВП на СЗТ ГУНП у м. Києві звернувся гр. ОСОБА_9 та повідомив, що 21.01.2026 приблизно о 19 год. 30 хв. перебуваючи в магазині «ЕКО - маркет» який знаходиться за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, залишив біля каси сумку чорного кольору в середині якої перебував ноутбук марки «Леново» після чого пішов до торгівельної зали для здійснення покупок та коли повернувся виявив відсутність даної сумки в середині якої знаходився ноутбук (а.с. 6).
Згідно до Повідомлення про підозру від 22 січня 2026 року, ОСОБА_4 повідомлено про те, що він підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто за ч. 4 ст. 185 КК України (а.с. 99 - 101).
Як вбачається з Протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_4 був затриманий 21 січня 2026 року о 20 год. 40 хв. (а.с. 37 - 41).
В обґрунтування доводів, наведених у клопотанні, слідчим надано слідчому судді Рапорти (а.с. 12 - 15), Протоколи допиту свідків від 22.01.2026 року, від 21 січня 2026 року (а.с. 17 - 26, 59 - 60, 76 - 78, 81 - 84), Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.01.2026 року (а.с. 27 - 29), Протокол допиту потерпілого від 21 січня 2026 року (а.с. 34 - 36), Постанови про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - , кінозйомки, відеозапису від 21 січня 2026 року (а.с. 48 - 50), Протокол огляду відеозапису від 22 січня 2026 року (а.с. 51 - 56), Постанову про визнання предметів речовими доказами, та долучення їх до кримінального провадження від 22 січня 2026 року (а.с. 57 - 58), Протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22 січня 2026 року (а.с. 63 - 65), Протокол огляду речей від 22 січня 2026 року (а.с. 66 - 75).
Інших доказів надано слідчому судді не було.
Згідно зі ст. 184 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу. Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Слідчим суддею було встановлено, що клопотання, оформлене відповідно до вимог ст. 199 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписку підозрюваного та його захисника щодо вручення їм копії клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копій матеріалів, якими воно обґрунтовується. Таким чином, слідчим виконані вимоги ст. 199 КПК України.
22 січня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - у таємному викраденні чужого майна (крадіжці).
Згідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») №31315/96 від 25.04.2000, суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Під час судового розгляду клопотання встановлено існування ризику переховування від органів досудового розслідування, оскільки з моменту повідомлення ОСОБА_4 про підозру пройшов незначний проміжок часу, він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення, підозрюваний може переховуватися від слідства та суду.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний є неодруженим, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працює, не має постійного доходу, не має стійких соціальних зв'язків.
В судовому засіданні підозрюваний вказував, що орендує разом з іншою особою квартиру у місті Києві, однак, будь - яких доказів на підтвердження цього факту надано слідчому судді не було.
Перевіряючи наявність ризику, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення слідчий суддя зважає на те, що підозрюваний вказував, що наразі роботи немає через наявність проблем з алкоголем, що свідчіть про відсутність постійного місця роботи та, відповідно, доходів.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
З врахуванням даних наявних щодо особи підозрюваного слідчий суддя дійшов висновку про доведеність ризиків передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України
Також, слідчому судді не надано будь - яких доказів підстав проживання підозрюваного за адресою: АДРЕСА_3 , складу осіб, які з ним проживають за зазначеною адресою, що унеможливлює застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту про який було заявлено ним та його захисником.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
В свою чергу, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Матеріали справи переконливо свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. У клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо доказів для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри, що підтверджується на даному етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в матеріалах клопотання.
Слідчий суддя враховує, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.
У даному випадку необхідно враховувати той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, а відтак обрання запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , на думку слідчого судді, повинно відповідати суспільному інтересу.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя вважає доведеними вказані слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні ризики, передбачені п. п. 1, 4 - 5 ч. 1 ст.177 КПК України. Про їхню наявність свідчить, зокрема і те, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Наведені у клопотанні обставини кримінального правопорушення, окрім зазначеного вище, дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 розуміючи можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а тому доводи слідчого та прокурора в цій частині є доведеними.
Крім того, слідчий суддя вважає доведеним також існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Про його наявність свідчить те, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, враховуючи режим воєнного стану, особливості вчинення кримінального правопорушення та високий ступінь його суспільної небезпеки, в якому він підозрюється, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно з ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що жоден з більш м'яких заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а тому, до підозрюваного ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який, на думку слідчого судді, буде достатнім для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Слідчий у клопотанні просив визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, слідчий суддя зважає на те, що метою запобіжного заходу у вигляді застави є забезпечення підозрюваним належної процесуальної поведінки.
Тож, розмір застави має відповідати його матеріальному становищу та не бути для нього надмірним тягарем.
З врахуванням зазначеного, слідчий суддя дійшов висновку, що доцільно призначити підозрюваному заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у разі внесення застави на підозрюваного покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. На переконання слідчого судді даний розмір застави є достатнім задля забезпечення виконання підозрюваним вимог КПК України, відповідає його матеріальному становищу та є достатнім для досягнення завдань кримінального процесу.
Відповідно до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст. ст. 3, 176, 177, 178, 179, 181, 184, 193, 194, 195, 196 , ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУНП у місті Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12026100170000006, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 20 год. 40 хв. 21 січня 2026 року.
Строк дії ухвали - до 20 год. 40 хв. 21 березня 2026 року.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66 560,00 грн. яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач: ТУ ДСА України в м. Києві;
ЄДРПОУ 26268059;
UA128201720355259002001012089;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України у м. Києві;
МФО (код банку) 820172;
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, надавши документ, який підтверджує внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
З моменту звільнення ОСОБА_4 з - під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУНП у місті Києвів провадженні якого знаходиться дане кримінальне провадження і прокурора, який здійснює процесуальне керівництво, слідчого судді, суду;
2) не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утриматись від спілкуватися зі свідками, потерпілим у даному кримінальному провадженні поза межами процесуальних дій;
5) здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інший документ, що дає право на виїзд з України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 28 січня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1