Справа №760/4610/25 1-кп/760/2076/26
19 січня 2026 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, у кримінальному провадженні №12025105090000029 від 31.01.2025 року,-
В провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №12025105090000029 від 31.01.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309КК України.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 10.10.2025 року було задоволено клопотання прокурора та оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_4 , надано дозвіл на її затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судовий розгляд провадження зупинено до розшуку ОСОБА_4 .
19.01.2026 року обвинуваченого ОСОБА_4 затримано на підставі вищевказаної ухвали суду.
Згідно з ч.1 ст.335 КПК України у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
Виходячи з вищенаведеного, суд доходить висновку про продовження судового розгляду у кримінальному провадженні №12025105090000029 від 31.01.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309КК України.
Судом також встановлено, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , зокрема, обґрунтовується тим, що в судові засідання обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово не з'являлась, про причину своїх неявок суд будь-яким чином не повідомляла.
На думку прокурора, винуватість ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними під час досудового слідства доказами.
Прокурор також вказує, що необхідність застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлена наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які вказують на те, що обвинувачений може:
- переховуватись від суду, адже винуватість ОСОБА_4 повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, остання усвідомлює невідворотність покарання, пов'язаного, зокрема, з позбавленням волі, за вчинення вказаного кримінального правопорушення, вже переховувалась від суду, у зв'язку з чим оголошувався Солом'янським районним судом м.Києва у розшук;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, адже ОСОБА_4 офіційно не працевлаштована, крім того засуджена вироком Солом'янського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України від 28.11.2024, і через декілька місяців, маючи непогашену судимість, повторно вчинила злочин аналогічного характеру, не має міцних соціальних зв'язків.
На думку прокурора, жоден із більш м'яких запобіжних заходів: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання не зможуть запобігти ризикам, передбаченим вище, що підтверджується вищевикладеними обставинами.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 підтримала, просила його задовольнити з підстав, вказаних у клопотанні, одночасно визначити щодо обвинуваченого розмір застави у сумі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Захисник ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, стверджували, що ОСОБА_4 від суду не переховувалась.
Суд виходить з чч. 1, 2 ст.29 Конституції України, відповідно до яких кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи те, що суд на даному етапі розгляду кримінального провадження не вправі визнавати особу винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, суд доходить висновку, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 ККУкраїни, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Щодо заявлених у клопотанні ризиків, то суд вважає доведеними прокурором ризик переховуватись від суду через тяжкість покарання, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, пов'язаного, зокрема, із позбавленням волі на строк до 3 років, відсутність міцних соціальних зв'язків обвинуваченого у м.Києві, оскільки відповідних документів суду надано не було, а також ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи, серед іншого, особу обвинуваченого, адже ОСОБА_4 не працює, раніше судима.
Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої ст.194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої ст.194 КПК України, суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. №511-550/0/4-13 вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний:
- враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ);
- зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").
Виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку, що прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_4 не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, отже, вважає обґрунтованим застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
Як передбачено ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
На підставі вищевикладеного суддя вважає законним і обґрунтованим застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 19.03.2026 року включно, заборонивши їй залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв., за виключенням необхідності залишити це житло під час оголошення повітряної тривоги або надання невідкладної медичної допомоги, з одночасним покладенням на підозрюваного наступних обов'язків: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із м.Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за наявності таких документів).
На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, стст.177, 178, 181, 183, 194, 314, 315 КПК України, суд, -
Продовжити судовий розгляд кримінального провадження №12025105090000029 від 31.01.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , - задовольнити частково.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши ій протягом двох місяців, тобто до 19.03.2026 року включно, залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,у період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв., за виключенням необхідності залишити це житло під час оголошення повітряної тривоги або надання невідкладної медичної допомоги.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 протягом двох місяців, тобто до 19.03.2026 року включно, наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із м.Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за наявності таких документів).
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Виконання ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту доручити органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_4 .
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік обвинуваченого ОСОБА_4 , щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це Солом'янський районний суд м. Києва.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Суддя ОСОБА_1