СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/26878/25
пр. № 2/759/3854/26
28 січня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Фастовця Валерія Анатолійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
У листопаді 2025 року ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Сацика Р.В. звернувся до Святошинського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, вказуючи на те, що 24.12.2011 року між ними був укладений шлюб, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син - ОСОБА_3 . Як зазначив позивач, останнім часом відносини між подружжям погіршилися настільки, що подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача. Сторони не проживають разом, шлюб існує лише формально. ОСОБА_2 вказав, що намагався вжити всі необхідні заходи щодо примирення з відповідачем, однак це жодних результатів не принесло.
На підставі викладеного позивач просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою, розгляд справи проводити без участі позивача та його представника.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 12 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
01 грудня 2025 року від представника відповідача - адвоката Фастовця В.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовна заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 вважає, що з урахуванням передбаченої законом можливості відтермінувати розірвання шлюбу з метою збереження сім'ї, а також зважаючи на тривалі подружні відносини між сторонами, наявність у подружжя неповнолітнього сина, який любить батька і може отримати психологічну травму внаслідок раптового розірвання шлюбу батьків без жодних пояснень зі сторони батька, стабілізації емоційно-психологічного стану позивача, подружжю доцільно надати строк тривалістю 6 місяців для примирення та зупинити розгляд даної справи про розірвання шлюбу на цей період часу.
Зважаючи на викладене, представник відповідача - адвокат Фастовець В.А. просив розгляд справи проводити у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відмовити у задоволенні позовних вимог та надати сторонам строк для примирення тривалістю шість місяців.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 04 грудня 2025 року змінено порядок розгляду цивільної справи із спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
14 січня 2026 року ухвалою Святошинського районного суду міста Києва клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Фастовця Валерія Анатолійовича про надання строку для примирення - залишено без задоволення.
Під час судового засідання представник відповідача - адвокат Фастовець В.А. заперечив щодо задоволення позову, наголосив на необґрунтованості позовних вимог.
Від представника позивача - адвоката Сацика Р.В. 26 січня 2026 року надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника. Вказав, що вони із позивачем позовну заяву підтримують та наполягають на її задоволенні.
За правилами ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
П. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про можливість вирішення питання про розірвання шлюбу за відсутності позивача та його представника.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 24 грудня 2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1847, що вбачається із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Суд враховує, що у поданому позові ОСОБА_2 вказав, що намагався вжити всіх заходів щодо примирення з відповідачем, однак це не принесло жодних результатів. Зважаючи на викладене, позивач просив суд не вживати заходів щодо примирення сторін.
Позивачем до судового слухання подана заява про те, що від підтримує позовну заяву та наполягає на її задоволенні.
Крім того, відповідач підтвердила, що наразі проживає окремо від позивача, що свідчить про те, що вони не ведуть спільного господарства.
Із наданих роздруківок спілкування між сторонами суд встановив, що характер відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не можна назвати сімейним, злагодженим та таким, що показують наявність почуття любові та поваги подружжя один до одного. Навпаки, спілкування сторін зводиться виключно до вирішення фінансових питань щодо їх спільного сина.
Суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Приймаючи до уваги заяву позивача, суд вважає, що причини, що спонукають його наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно з ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
За таких обставинах справи суд вважає, що сім'я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим. Тому суд доходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.
Згідно з ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
При зверненні до суду позивачем сплаченого судовий збір, однак позовна заява не містить вимоги про стягнення судових витрат із відповідача.
Відтак, судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись: ст.105, 109, 110, 112-114 СК України, ст. 4, 7, 10, 13, 81, 130, 141, 223, 247, 263-266, 274 ЦПК України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 24 грудня 2011 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1847 - розірвати.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням законної сили.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28 січня 2026 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОРКПП: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Н.О.Горбенко