Справа № 287/2626/25
3/287/1608/26
27 січня 2026 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Любомир Вікторович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З протоколу про адміністративне правопорушення № 1 від 07 листопада 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, яке полягає у несплаті аліментів на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке призвело до утворення заборгованості, що перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців і становить 77864,11 грн. Заборгованість нарахована з 01.01.2023 по 31.10.2025. Довідка-розрахунок заборгованості № 37861 від 07.11.2025. Відповідальність за вчинене правопорушення передбачена ч. 12 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» та ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у встановленому законодавством порядку, що стверджується матеріалами справи. Причини неявки суду невідомі, заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.
За змістом ч. 1 ст. 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 1 ст. 277-2 КУпАП передбачено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП участь ОСОБА_1 у справі за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП не є обов'язковою, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності за наявними матеріалами справи.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ч. 1 ст. 183-1 КУпАП передбачено, що несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.
Об'єктом правопорушення, передбаченого статтею 183-1 КУпАП, виступають суспільні відносини у сфері забезпечення і дотримання прав дитини та інших передбачених законом суб'єктів на матеріальне утримання з боку осіб, які в силу нормативних приписів зобов'язані таке утримання надавати.
З об'єктивної сторони, адміністративний проступок характеризується бездіяльністю, яка полягає у невиконанні особою свого обов'язку по сплаті аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї. При цьому для утворення складу правопорушення є обов'язковим настання суспільно шкідливих наслідків у виді виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання. Визначення періоду і розміру заборгованості здійснюється державним виконавцем, у провадженні якого перебуває відповідне виконавче провадження.
Суб'єктивна сторона проступку характеризується виною у формі як необережності так і умислу, але при відсутності ознак злісного ухилення від сплати аліментів, передбаченого статтями 164, 165 Кримінального кодексу України.
Суб'єкт правопорушення є спеціальним, це особа, яка на відповідній правовій підставі зобов'язана сплачувати аліменти на утримання іншої особи.
Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення №1 від 07.11.2025, який складений у відповідності до вимог КУпАП, містить формулювання вчиненого адміністративного правопорушення, який підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень та заперечень. Також, у даному протоколі ОСОБА_1 зазначає, що йому відомо про суму заборгованості зі сплати аліментів;
- копією виконавчого листа, виданого 07.02.2017 року Олевським районним судом Житомирської області по справі № 287/605/16-ц згідно якого з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача до 31.07.2033 року, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно;
- копією постанови державного виконавця Олевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Козловець А.І. від 17.02.2017 року про відкриття виконавчого провадження № 53436047;
- розрахунком заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 53436047, з якого вбачається, що сукупний розмір заборгованості по сплаті аліментів з часу відкриття виконавчого провадження, станом на жовтень 2025 року становить 77864 грн. 11 коп.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Таким чином, дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про вид стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, а тому вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.183-1 КУпАП, у виді суспільно корисних робіт.
Крім того, відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, ч. 1 ст. 183-1, ст.ст. 245, 247, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Л. В. Винар