Справа №295/17078/25
1-кс/295/534/26
23.01.2026 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_6 (у режимі відеоконференцзв'язку),
розглянувши у відкритому судовому засіданні
клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
подане старшим слідчим СВ ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області майором поліції ОСОБА_4 ,
погоджене прокурором Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
у кримінальному провадженні №12025060610000721 від 30.11.2025,
стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Жадьки Черняхівського району Житомирської області, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, не одруженого, не має на утриманні малолітніх дітей, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,
Слідчий, за погодженням із прокурором, звернувся з клопотанням, в якому просить продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 28.02.2026 включно, в межах строку досудового розслідування.
Як зазначено у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 завітав у гості до раніше знайомого ОСОБА_7 з метою спільного розпивання алкогольних напоїв. Так, у той самий день та час, перебуваючи на прибудинковій території за місцем проживання ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 спільно вживали алкогольні напої, а саме горілку. У подальшому, 29.11.2025, близько 20 години, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 розпочали вживати алкогольні напої у одній з кімнат приватного домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_2 . Того ж дня, близько 22 години, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_5 виник умисел на протиправне позбавлення життя ОСОБА_7 . Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство, ОСОБА_5 , у цей же день, час, місці та за вказаних обставин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, взяв з кухонного столу в одній з кімнат вищевказаного будинку ніж з рукояткою коричневого кольору та, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, наніс один удар клинком ножа в область грудної клітки зліва ОСОБА_7 , від чого останній впав на підлогу, після чого ОСОБА_5 вважаючи, що виконав усі дії необхідні для доведення злочину до кінця та ОСОБА_7 внаслідок отриманих тілесних ушкоджень помре, пішов з місця вчинення кримінального правопорушення до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Своїми протиправними діями ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: колото-різана рана по передній поверхні передньої поверхні грудної стінки в проекції 4-5 ребер, по середній ключичній лінії розташована в поперечному напрямку раньовий канал якої йде косо та проникаючи в рудну порожнину, що призвело до розвитку гемопневмоторексу (наявності крові та повітря лівій плєвральній порожнині), за даними оперативного втручання 30.11.2025, вищевказане проникаюче колото-різане поранення утворилось від дії гострого предмету і травмуючим механізмом його утворення була сукупна колото-ріжуча дія такого предмета, але ідентифікувати даний предмет не можливо оскільки не залишив за собою специфічних слідів для його ідентифікації. Дане ушкодження могло бути заподіяне 29.11.2025, що не суперечить даним медичної документації, відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення.
Своїми умисними діями, які виразились у вчиненні закінченого замаху на умисне вбивство ОСОБА_7 , ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України.
30.11.2025 ОСОБА_5 , в порядку ст. 278 КПК України, вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення орган досудового розслідування підтверджує зібраними у кримінальному провадженні доказами: рапортом-повідомленням на лінію «102» від 29.11.2025 та від 30.11.2025; протоколом огляду місця події від 30.11.2025 за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом огляду місця події від 30.11.2025 за адресою: на присадибній ділянці АДРЕСА_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 30.11.2025; - протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 30.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 30.11.2025; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, у відповідності до ст.208 КПК України від 30.11.2025; висновком експерта № 2604 від 01.12.2025; повідомленням про підозру; іншими матеріалами кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду від 02.12.2025 підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави, до 27.01.2026 включно.
Слідчий вказує, що на даний час, з метою забезпечення виконання вимог ст. 9 КПК України щодо повного та всебічного дослідження обставин справи, необхідно провести слідчі та процесуальні дії у кримінальному провадженні, а саме: провести судово-психіатричну експертизу щодо ОСОБА_5 ; додатково допитати підозрюваного ОСОБА_5 ; провести ряд слідчих та процесуальних дій з метою встановлення всіх обставин вчинення злочину, вірної кваліфікації злочинних дій ОСОБА_5 ; виконати вимоги ст. 290 КПК України, тобто відкрити сторонам кримінального провадження матеріали досудового розслідування та надати доступ до матеріалів досудового розслідування; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Постановою виконувача обов'язків керівника Коростишівської окружної прокуратури від 20.01.2026 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 28.02.2026.
Термін тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні закінчується 27.01.2026.
Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на те, що строк дії застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою спливає 27.01.2026, при цьому досудове розслідування триває та ризики, передбачені п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, тому, передбачаючи невідворотність покарання за вчинення злочинів у виді позбавлення волі та в подальшому перебування в місцях позбавлення волі, є достатні підстави вважати, що підозрюваний, у разі обрання іншого виду запобіжного заходу, буде переховуватись від органу досудового розслідування, суду, з метою уникнення покарання за вчинений злочин, що обґрунтовується також його суворістю. З метою уникнення кримінальної відповідальності може виїхати за межі України зважаючи на молодий вік підозрюваного.Також, не зменшився ризик впливати на потерпілого, свідків, у цьому кримінальному провадженні. Перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_5 , з метою уникнення відповідальності, матиме реальну можливість впливати на потерпілого, свідків шляхом застосування фізичного насильства або погрози його застосування, шантажем, психічним впливом, умовлянням або підкупом, залякуванням з метою зміни останніми показань, які є джерелом доказу у кримінальному провадженні, впливати на останніх, оскільки потерпілий, свідки в даному кримінальному провадженні є родичами та друзями підозрюваного ОСОБА_11 та йому відомі анкетні дані, адреси та номери їх телефонів.З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв'язків, офіційно не працює, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, що свідчить про відсутність факторів та обставин, які могли б стримувати підозрюваного від вчинення нових кримінальних правопорушень.
Слідчий вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання ним покладених на нього обов'язків, а також запобігання заявленим ризикам.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував.
Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив. Вказав, що обставини кримінального правопорушення сторона захисту визнає, однак не погоджується з кваліфікацією. Повідомлену ОСОБА_5 підозру та заявлені у клопотанні ризики вважає необґрунтованими. Просив обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Встановлено, що у провадженні ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12025060610000721 від 30.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
В ході досудового розслідування 30.11.2025 ОСОБА_5 вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Богунського міськрайонного суду м. Житомира від 02.12.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 27.01.2026 включно, без визначення застави.
Постановою в.о. керівника Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_12 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025060610000721 від 30.11.2025 продовжено до 28.02.2026.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст.177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При цьому, згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У відповідності до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Окрім того, згідно з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що надані слідчим та прокурором докази у їх сукупності переконали б неупередженого спостерігача, що ОСОБА_5 , можливо, вчинив злочини, ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, що наразі підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя не погоджується з доводами захисника щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри з огляду на те, що на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя не надає оцінку зібраним доказам на предмет їх належності, допустимості і достатності, а лише оцінює наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може бути причетний до вчинення того чи іншого кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При цьому, при оцінці існуючих ризиків, на які покликались слідчий та прокурор, слідчий суддя враховує також, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, щого його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26.07.2001 Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Під час вирішення клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчим суддею було встановлено достатньо підстав вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, впливати на потерпілого та свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наразі слідчим суддею також встановлено обґрунтованість підстав вважати, що вищевказані ризики продовжують існувати на момент вирішення питання про продовження строку дії попереднього запобіжного заходу.
Зокрема, слідчий суддя вважає, що не зменшились ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, враховуючи суворість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному, в разі визнання його винним.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків, слідчий суддя зауважує, що із урахуванням процедури, яка передбачена КПК України щодо отримання показань у кримінальному провадженні, ОСОБА_5 , не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з особами, які можуть бути свідками у кримінальному провадженні, може здійснювати на них вплив із метою спонукання до ненадання показань на стадії судового розгляду, перекручування або спотворення обставин, які їм можуть бути відомі щодо кримінального правопорушення для уникнення кримінальної відповідальності. Ризик здійснення тиску на свідків може бути визнано належною підставою на початкових стадіях провадження («Яжинський проти Польщі» (Jarzynski v. Poland) § 43). Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст.23 КПК України) вказані вище особи судом ще не допитані.
Також те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого насильницького злочину, інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення вчинене ним у стані алкогольного сп'яніння, за місцем проживання характеризується негативно, схильний до антигромадської поведінки, на переконання слідчого судді, свідчить про небезпідставність посилання слідчого на наявність ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Таким чином, існування наразі обґрунтованих ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на переконання слідчого судді, свідчить про неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 199 КПК України в судовому засіданні встановлено, що досудове розслідування не завершено, з огляду на складність кримінального провадження та необхідність проведення ряду слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні. Строк досудового розслідування постановою в.о. керівника Коростишівської окружної прокуратури продовжено до 28.02.2026.
Беручи до уваги викладене вище, слідчий суддя дійшов висновку, що органом досудового розслідування доведено наявність підстав, передбачених ч.3 ст. 199 КПК України, для задоволення клопотання і подальшого тримання підозрюваного під вартою.
З урахуванням змісту клопотання, приписів п.1 ч.4 ст.183 КПК України, обставин та характеру кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає підстав для застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Керуючись статтями 176, 178, 183, 194, 196, 197, 199, 309, 376, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення застави, до 28.02.2026 включно.
Встановити строк дії ухвали до 28.02.2026.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту ухвали о 16-00 год 27.01.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1