. 28 січня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/14468/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Керівника апарату Київського районного суду Хмелюк Тетяни Вікторівни про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд:
визнати, що у справах № 552/6465/22, № 552/1248/23, № 554/6503/24 відповідач порушив порядок визначення суддів для розгляду справ, встановлений Положенням про ЄСІТС;
визнати, що внаслідок порушення цього порядку відповідач порушив моє право на суд, встановлений законом (ст. 6 Конвенції);
визнати, що відповідач порушив конституційний обов'язок діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції - зобов'язання бути законослухняним) порушенням порядку визначення судді для розгляду справ №№ 552/6465/22, 552/1248/23, 554/6503/24 визнати порушення відповідачем мого права на виконання ним його зобов'язання бути законослухняним порушенням порядку визначення судді для розгляду справ №№ 552/6465/22, 552/1248/23, 554/6503/24;
визнати що порушенням відповідачем моїх прав мені нанесено майнову та моральну шкоду;
зобов'язати відповідача дати розпорядження про повторний розподіл справи №554/6503/24 виключно через модуль “Автоматизований розподіл» ЄСІТС;
стягнути з державного бюджету України на його користь суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000000 грн (десять млн грн).
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що у Київському районному суді м. Полтави здійснюється розподіл справ з порушенням норм чинного законодавства, що тягне за собою наслідком розподіл позові позивача між суддями не в порядку визначеному законом і в підсумку чого, позивач отримує рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Звертає увагу на те, що суб'єкти владних повноважень повинні діяти згідно норм чинного законодавства, зокрема Конституції України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 позовну заяву залишено без руху, в зв'язку з наданням оригінала документа про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн або доказів на підтвердження обставин звільнення від сплати судового збору, зокрема, відомостей з органу Пенсійного фонду щодо відсутності нарахування та виплати пенсії за попередній календарний рік; обґрунтованого розрахунку заявленого позивачем розміру моральної шкоди в сумі 10 000 000 грн.; надання доказів фактичного існування моральної шкоди: душевні, психологічні та фізичні страждання тощо; надання належних та допустимих доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між стверджуваними душевними, фізичними та психологічними стражданнями і оскаржуваними діями (бездіяльністю) відповідача.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 клопотання позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державну казначейську службу України залишено без задоволення. Заперечення позивача щодо розгляду за правилами спрощеного позовного провадження справи №440/14468/25 залишено без задоволення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору у справі №440/14468/25. Продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Керівника апарату Київського районного суду Хмелюк Тетяни Вікторівни про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, у порядку, визначеному ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року.
27.01.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній повністю заперечує проти позовних вимог та просить у їх задоволенні відмовити. Вказує на те, що заведення та розподіл справ в Київському районному суді м. Полтави здійснюється відповідно до чинних норм законодавства, які регламентують дане питання.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ОСОБА_1 є стороною у справах №№552/6465/22, 552/1248/23, 554/6503/24, що розглядались Київським районним судом м. Полтави.
Позивач звертався із запитами до Київського районного суду м. Полтави, Державної судової адміністрації України та Державного підприємства «Інформаційні судові системи» щодо процедури розподілу справ №№552/6465/22, 552/1248/23, 554/6503/24 між суддями та з вимогою щодо надання документів.
На вищевказані запити позивач отримав відповіді та копії документів.
З аналізу відповідей на свої запити, позивач зробив висновок, що надані додатки до відповіді ДП «Інформаційні судові системи» не є витягами з ЦБД ЄСІТС; не містять технічних реквізитів, які дозволили б підтвердити дотримання процедури; не забезпечують реалізацію права на суд, встановлений законом. У підсумку стверджує про визнання відповідачкою та судом, що підсистема (модуль) "Автоматизований розподіл" ЄСІТС не функціонує. Відсутнє підтвердження що цей модуль не функціонує через об'єктивні причини. Розподіл судових справ проводиться у відповідності до норм Положення про АСДС, затвердженого рішенням РСУ № 39 від 11.11.2024 р та з урахуванням особливостей, визначених внутрішнім рішенням зборів суддів Київського районного суду м. Полтави. Крім того, підтвердження цим обставинам через відповідь ДП і додатку до неї. Оскільки нормами матеріального та процесуального права визначений інший порядок розподілу суддів встановлений компетенцією іншого органу, тож, як зазначає позивач, маємо порушення статті 6 Конвенції, п.1 ч.2 ст. 2 КАС, ч.1 ст.7 Закону "Про судоустрій та статус суддів", ч.2 ст.19 Конституції.
Відтак вважає, що позовні заяви подані позивачем до Київського районного суду м. Полтави розподіляються між суддями не в порядку визначеному законом, з чого випливає подальша відмова у задоволенні позовних вимог позивача.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що безпосередньо порушують його права та законні інтереси, позивач звернувся до суду за їх захистом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 4 статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом.
Згідно частини 1 статті Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача, для розгляду конкретної справи, здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
При цьому, відповідно до підпункту 15.2 пункту 1 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, встановлено, що до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.
Рішенням Вищої Ради правосуддя від 17 серпня 2021 року було затверджено Положення, про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі Положення).
Відповідно до пункту 2 розділу І положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв?язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів) .
Згідно абзацу 8 вступної частини рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 створення тa забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюється поетапно. Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Пунктом 3 розділу І Положення передбачено, що єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСТС.
Відповідно до пункту 125 розділу VIІ Положення вказані в розділі III Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля).
Пунктом 57 розділу IV Положення передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду судових справ (проваджень), здійснюється в суді у порядку, визначеному процесуальним законом, у день їх реєстрації на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.??
Згідно підпункту 1 пункту 136 Положення до початку функціонування підсистеми автоматизованого розподілу справ у складі ЄСТС: визначення судді, судді-доповідача та присяжних для розгляду справи здійснюється відповідно до вимог розділу IV цього Положення засобами автоматизованої системи документообігу суду.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності та проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють порядок автоматизованого розподілу судових справ, суд дійшов таких висновків.
Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження дотримання встановленої процедури автоматизованого розподілу судових справ відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено копії протоколів автоматизованого розподілу судових справ № 552/6465/22, № 552/1245/23 та № 554/6503/24. Зазначені протоколи складені уповноваженими особами апарату суду, містять усі передбачені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду реквізити та відображають дату, час, підстави та результати розподілу відповідних судових справ.
Проаналізувавши зміст Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 39 від 11.11.2024 року, зокрема пункти 2.3.1 та 2.3.2, а також Засади використання автоматизованої системи документообігу Київського районного суду м. Полтави, суд встановив, що розподіл зазначених судових справ було здійснено в день їх реєстрації, на підставі даних, внесених до автоматизованої системи документообігу суду, з дотриманням принципів випадковості та рівномірного розподілу навантаження між суддями.
Суд також бере до уваги, що на момент виникнення спірних правовідносин підсистема (модуль) «Автоматизований розподіл» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи не була впроваджена в повному обсязі, у зв'язку з чим застосування механізмів автоматизованого розподілу здійснювалося відповідно до Положення про АСДС, що прямо узгоджується з вимогами статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
За таких обставин суд не встановив жодних доказів, які б свідчили про втручання у процедуру автоматизованого розподілу судових справ, порушення визначеного законом порядку формування складу суду або наявність дискреційних чи неправомірних дій з боку відповідача.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що протоколи автоматизованого розподілу судових справ № 552/6465/22, № 552/1245/23 та № 554/6503/24 відповідають вимогам чинного законодавства України, а отже, у діях чи бездіяльності відповідача відсутні ознаки протиправності. У зв'язку з цим заявлені позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне, з огляду на встановлені судом обставини справи, досліджені докази та проаналізовані норми матеріального і процесуального права, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення наступних позовних вимог позивача, а саме: визнання факту порушення відповідачем прав позивача із завданням йому майнової та моральної шкоди; зобов'язання відповідача надати розпорядження про повторний розподіл судової справи № 554/6503/24 виключно через модуль «Автоматизований розподіл» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи; а також стягнення з Державного бюджету України на користь позивача грошової суми в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 000 грн.
Судом встановлено, що дії відповідача щодо розподілу судової справи № 554/6503/24 здійснені у відповідності до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої системи документообігу відповідного суду, у зв'язку з відсутністю на момент виникнення спірних правовідносин функціонуючого модуля «Автоматизований розподіл» ЄСІТС. Надані відповідачем протоколи автоматизованого розподілу відповідають вимогам чинного законодавства та не містять ознак порушення встановленого порядку визначення складу суду.
За таких обставин суд не встановив у діях чи бездіяльності відповідача ознак протиправності, що є обов'язковою умовою для покладення цивільно-правової чи публічно-правової відповідальності, у тому числі для відшкодування майнової або моральної шкоди.
Крім того, заявлена позовна вимога про зобов'язання відповідача здійснити повторний розподіл судової справи № 554/6503/24 через модуль «Автоматизований розподіл» ЄСІТС є юридично необґрунтованою, оскільки зазначений модуль у спірний період не був введений у промислову експлуатацію, а отже, не міг бути використаний як обов'язковий механізм розподілу судових справ.
Враховуючи викладене, а також беручи до уваги відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та заявленими позивачем негативними наслідками, суд доходить висновку, що вказані позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Отже адміністративний позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Керівника апарату Київського районного суду Хмелюк Тетяни Вікторівни (провулок Хорольський, 6, м. Полтава, Полтавська область, 36000 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова