. 28 січня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/14482/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить суд:
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період догляду за дитиною до 3-х років та період роботи з 15.10.1996 року по 31.12.2002 року.
Позовна заява обґрунтована посиланнями неврахування до страхового стажу при розгляді заяви позивача про перерахунок пенсії - допризначення з урахуванням додаткових документів, не зараховано до страхового стажу позивача період догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку та період роботи з 15.10.1996 по 31.12.2002. Рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області №056350010022 від 26.09.2025 відмовлено у перерахунку пенсії позивача, аргументуючи це тим, що факт догляду за дитиною до 3-річного віку не підтверджено, а надана довідка не містить інформації щодо підтвердження вищевказаного періоду роботи. Позивач зазначає, що відповідні дії відповідача є протиправними та порушують його права.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
14.11.2025 до суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач проти позову заперечує в повному обсязі. Зазначає, що правомірно відмовило у здійсненні перерахунку пенсії позивача.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області. Витребувано додаткові документи.
31.12.2025 до суду надійшли пояснення третьої особи, в яких зазначає про неможливість надання до суду витребуваних документів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 витребувано додаткові документи у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни, з 01.12.2021 року перебуває на обліку в Пенсійному Фонді України, отримує пенсію по інвалідності.
19 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії - допризначення з урахуванням додаткових документів, просила зарахувати до загального стажу період догляду за дитиною до 3-х років та період роботи з 15.10.1996 року по 31.12.2002 року.
Позивач надала трудову книжку серії НОМЕР_1 від 15.10.1996 року, свідоцтво про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , довідку № 1824 від 06.08.2025 КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут» про реорганізацію терапевтичного відділення Вузлової лікарні ст. Артемівськ Донецької залізниці та неможливість підтвердити записи у трудовій книжці через знищення архівів внаслідок тимчасової окупації м. Бахмут російским агресором.
Відповідна заява була розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Полтавській області та рішенням № 056350010022 від 26.09.2025 року ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, оскільки факт догляду за дитиною до 3-річного віку не підтверджено, а надана позивачем довідка не містить інформацію щодо підтвердження вищезазначеного періоду роботи.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулась до суду з цією позовною заявою.
Частиною першою ст. 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно із ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до ст. 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі Порядок №637).
Згідно п. 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи, суд зазначає наступне.
В матеріалах справи наявна довідка № 1824 від 06.08.2025 КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут» про реорганізацію терапевтичного відділення Вузлової лікарні ст. Артемівськ Донецької залізниці та неможливість підтвердити записи у трудовій книжці через знищення архівів внаслідок тимчасової окупації м. Бахмут російським агресором.
Отже, довідка не врахована відповідачем через те, що остання не містить інформації щодо підтвердження спірного періоду роботи позивача, а саме з 15.10.1996 по 31.12.2022.
При цьому, в матеріалах справи наявна трудова книжка позивача від серії НОМЕР_1 від 15.10.1996, в якій відображено відомості, що підтверджують стаж роботи та поміж іншого містять запис про прийняття на роботу та звільнення, а саме:
- запис №1 від 15.10.1996 "прийнята медсестрою палатною терапевтичного відділення";
- запис №8 від 03.07.2023 "звільнена за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України".
Поміж іншого наявні записи про перейменування установи в якій працювала позивачка.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок № 58 від 29 липня 1993 року, затвердженої Міністерством праці України, Міністерством юстиції України і Міністерством соціального захисту населення України (далі по тексту - Інструкція № 58) усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); записи виконуються арабськими цифрами; записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Слід звернути увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової документації.
Судом встановлено, що позивачу належить трудова книжка серії НОМЕР_1 від 15.010.1996, яка, крім іншого, подавалась відповідачу для розгляду питання про перерахунок пенсії. Вказана трудова книжка містить усі належним чином внесені записи про роботу позивача у спірному періоді. Такі записи не містять ні виправлень/підтирань, ні інших неточностей, які б давали підстави сумніватись у їх достовірності.
Крім того позивачем до Пенсійного органу додавались уточонюючі документи та документи на підтвердження неможливості отримання архівних підтверджуючих документів, що стосуються спірного періоду, оскільки територія, на якій знаходилась установа, а саме, м. Бахмут Донецької області Російською Федерацією, в якій працювала позивачка, тимчасово окупована.
Принагідно суд зазначає, що частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, органи Пенсійного фонду України уповноважені самостійно витребовувати у підприємств, установ/ організацій) усі необхідні для вирішення питання про призначення пенсії особі документи, при цьому така вимога передує винесенню рішення щодо призначення пенсії, а не висувається у вже прийнятому рішенні про відмову у призначенні пенсії.
Матеріалами справи підтверджено, що в дослідженому випадку відповідач не скористався правом на збір додаткових документів, на перевірку чи уточнення необхідних обставин.
Щодо позовної вимоги позивача про зарахування до страхового стажу позивача періоду по догляду за дитиною до досягнення 3-х річного віку, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону №1058-ІV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону № 1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, до страхового стажу зараховується весь трудовий стаж, набутий до 01.01.2004 року, тобто періоди трудової діяльності до 1 січня 2004 року, як це передбачено нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Далі - Закон № 1788-ХІІ).
Згідно з частиною 2 статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
Таким чином, до страхового стажу зараховуються періоди, протягом яких особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за які щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до трудового стажу для призначення пенсії до 01.01.2004 року (дата набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Так, до 01.01.2004 року до трудового стажу включалися всі періоди перебування у трудових відносинах, в тому числі у періоди відпусток: для догляду за дитиною до 3-х років, у зв'язку з вагітністю та пологами та для догляду за дитиною відповідно до медичного висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку. Також до трудового стажу до 01.01.2004 року включався час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
При цьому, достатнім є надання свідоцтва про народження дитини. Чинне законодавство не містить обов'язкової умови наявності у свідоцтві відмітки про отримання дитиною паспорту.
Як встановлено матеріалами справи, до заяви про перерахунок пенсії позивач надала свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 10.07.2000, згідно якого ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 . З цього слідує, що дочка позивачки ОСОБА_2 досягла 3-х річного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 .
А відтак, аналізуючи вищевикладені норми, суд приходить до висновку, оскільки донька позивача досягла 3-х річного віку до ІНФОРМАЦІЯ_3 , то надання свідоцтва про народження є достатньою підставою для зарахування до страхового стажу позивача періоду догляду нею дитини до досягнення останньою 3-х річного віку.
Таким чином, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог у цій частині.
Крім того, для ефективного захисту прав позивача, керуючись частиною 2 статті 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №056350010022 від 26.09.2025, зобов'язати зарахувати до страхового стажу позивача період по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку на підставі свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_2 від 10.07.2000 та період роботи з 15.10.1996 по 31.12.2002 на підставі трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 15.10.1996; зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача 19.09.2025 з урахуванням висновків суду.
Відтак, аналізуючи вищевикладене суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262, 263 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 26.09.2025 № 056350010022 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку на підставі свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 10.07.2000 та період роботи з 15.10.1996 по 31.12.2002 на підставі трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 15.10.1996.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.09.2025 про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова