28 січня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/7208/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Довгопол М.В., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо виконання рішення суду та накладення штрафу у справі №440/7208/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№23)", Державної установи "Чернігівський слідчий ізолятор" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 у справі №440/7208/25 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (23)" (вул. Юліана Матвійчука, буд. 91, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 08564297), Державної установи "Чернігівський слідчий ізолятор" (вул. Реміснича, буд. 2, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний код 08564966) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№23) щодо ненарахування і невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 із врахуванням січня 2008 року, як місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексації. Зобов'язано Державну установу "Полтавська установа виконання покарань (№23)" нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 у справі №440/7208/25 набрало законної сили 01.12.2025.
27.01.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо виконання рішення суду та накладення штрафу у справі №440/7208/25, яка розцінена судом як заява, подана в порядку статті 383 КАС України, оскільки останній в ній просить суд:
- визнати бездіяльність Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№23)" щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів протиправною;
- визнати, що судове рішення та вимоги судового контролю у справі №440/7208/25 виконані лише частково;
- накласти штраф на Державну установу "Полтавська установа виконання покарань (№23)" відповідно до КАС України;
- відповідно до КАС України стягнути 50 % суми накладеного штрафу на користь позивача ОСОБА_1 ;
- зобов'язати відповідача у встановлений судом строк подати повний та належний звіт про виконання судового рішення, із документальним підтвердженням: проведеним розрахунком, нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів по 27.12.2025 включно;
- попередити відповідача про можливість повторного накладення штрафу у разі подальшого невиконання судового рішення.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.01.2026 заяву передано на розгляд судді Довгопол М.В.
Дослідивши заяву позивача, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно частини 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Отже, виходячи з наведених вище норм, звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України можливе лише за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.
Водночас заявником в порушення вимог пунктів 7, 8 частини другої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України в заяві про визнання протиправною бездіяльності, допущеної суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду, не зазначено інформацію про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження.
Верховним Судом у постанові від 21.03.2019 у справі № 805/1458/17-а сформовано правову позицію, відповідно до якої звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Таким чином подана ОСОБА_1 заява в частині визнання протиправною бездіяльності щодо виконання рішення суду, за відсутності інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та про хід виконавчого провадження, не відповідає вимогам пунктів 7, 8 частини другої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічний підхід застосовано в ухвалах Верховного Суду від 05.07.2021 у справі № 260/636/19, від 18.12.2020 у справі № 200/5793/20-а.
Відповідно до частини 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Зважаючи те, що заява ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності щодо виконання рішення суду подана без додержання вимог статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що така заява у вказаній частині підлягає поверненню заявнику.
Щодо заяви ОСОБА_1 в частині, яка стосується накладення штрафу на Державну установу "Полтавська установа виконання покарань (№23)" відповідно до КАС України, стягнення 50 % суми накладеного штрафу на користь позивача ОСОБА_1 , а також зобов'язання відповідача у встановлений судом строк подати повний та належний звіт про виконання судового рішення, із документальним підтвердженням: проведеним розрахунком, нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів по 27.12.2025 включно, та попередження відповідача про можливість повторного накладення штрафу у разі подальшого невиконання судового рішення, то суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з приписами частин 1, 2 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду (частина 1 статті 382-2 КАС України).
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу (частина 1 статті 382-3 КАС України).
Відповідно до частин 3, 4 статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Як слідує з матеріалів справи, 12.01.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.01.2026 заяву передано на розгляд судді Довгопол М.В.
Ухвалою суду від 19.01.2026 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№23)", Державної установи "Чернігівський слідчий ізолятор" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії призначено до розгляду у порядку письмового провадження, а також витребувано від Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№23)" інформацію щодо виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 у справі №440/7208/25, докази на підтвердження виконання рішення (за наявності).
З викладеного слідує, що наразі на розгляді у Полтавському окружному адміністративному суді перебуває заява позивача про зобов'язання Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№23)" подати звіт про виконання судового рішення у справі №440/7208/25, подана в порядку статті 382 КАС України.
При цьому, вказана заява судом ще не розглянута, будь-які зобов'язання суду щодо подання Державною установою "Полтавська установа виконання покарань (№23)" звіту про виконання судового рішення у справі №440/7208/25 відсутні.
За викладених обставин, суд доходить висновку про передчасність подання позивачем заяви в частині накладення штрафу на Державну установу "Полтавська установа виконання покарань (№23)" відповідно до КАС України, стягнення 50 % суми накладеного штрафу на користь позивача ОСОБА_1 , а також зобов'язання відповідача у встановлений судом строк подати повний та належний звіт про виконання судового рішення, із документальним підтвердженням: проведеним розрахунком, нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів по 27.12.2025 включно, та попередження відповідача про можливість повторного накладення штрафу у разі подальшого невиконання судового рішення.
Суд зазначає, що заява позивача у вищевказаній частині буде розглянута судом лише після постановлення судом ухвали про зобов'язання Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№23)" подати звіт про виконання судового рішення у справі №440/7208/25, надходження такого звіту до суду, а також за результатами розгляду такого звіту судом.
Керуючись статтями 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності щодо виконання рішення суду у справі №440/7208/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№23)", Державної установи "Чернігівський слідчий ізолятор" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя М.В. Довгопол