про залишення позовної заяви без руху
28 січня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/657/26
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказу, пункту наказу,
23 січня 2026 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , відповідно до якого просить:
визнати протиправним та скасувати пункт 7 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №358/нагд від 31.10.2025 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення «попередження про неповну службову відповідність» на ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_2 в частині притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності та стягнення з нього визначеної шкоди в порядку встановленому Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В силу пунктів 6, 7 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
В силу частини шостої тієї ж статті якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Всупереч викладеним нормам позов не містить відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін та представника позивача, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Окремо суд наголошує, що за змістом пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Натомість позов містить позовну вимогу: "визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_2 в частині притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності та стягнення з нього визначеної шкоди в порядку встановленому Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі»".
Остання суперечить наведеним нормам, така вимога викладена нечітко, оскільки в ній йдеться про Наказ командира військової частини НОМЕР_2 в частині притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності та стягнення з нього визначеної шкоди в порядку встановленому Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», однак самим позивачем не зазначено номеру та дати такого наказу.
В силу положень частин четвертої та сьомої статі 161 КАС України, Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Відтак, нормами КАС України чітко визначено, що докази в підтвердження своїх аргументів позивач зобов'язаний зібрати самостійно до моменту звернення до суду та подати їх до суду разом із позовною заявою, що є логічним з огляду на те, що до суду звертаються з метою відновлення вже порушених прав, а не на майбутнє. Водночас, звертаючись до суду із вимогою про визнання наказу відповідача протиправним, і в той же час не будучи обізнаним про існування такого наказу, позивач фактично просить захистити ще не порушене право з огляду на відсутність самого оскаржуваного акту індивідуальної дії.
Натомість наполягаючи на витребуванні у військової частини НОМЕР_2 Наказу командира військової частини НОМЕР_2 , що стосується притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 до позовної заяви не надано доказів самостійного звернення до такої військової частини з метою отримання відповідного наказу. В свою чергу, відповідно до листа військової частини НОМЕР_1 від 14.01.2026 наголошено, що стосовно інформації відносно ОСОБА_2 в частині доведення йому наказу та матеріалів службового розслідування, а також обсягу завдань та службової характеристики, запропоновано представнику позивача звернутися до військової частини НОМЕР_2 , де він проходив військову службу.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, до позовної заяви долучено заяву про поновлення строків звернення до суду, яка вмотивована поважністю причин пропуску строку звернення до суду, у зв'язку з отриманням Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №358/нагд від 31.10.2025 лише у відповідь на адвокатський запит 14.01.2026 та ненаданням Наказу командира військової частини НОМЕР_2 в частині притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності та стягнення з нього визначеної шкоди в порядку встановленому Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Згідно ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Статтею 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, визначено, що військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Отже, строк оскарження дисциплінарного стягнення до суду становить один місяць.
Відповідно до ст.106 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України усі заохочення та дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, у тому числі і заохочення, оголошені командиром усьому особовому складу підрозділу (команди), військової частини, заносяться у тижневий строк до службової картки військовослужбовця.
Статтею 109 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що кожний військовослужбовець один раз на рік, а також у разі переведення на нове місце служби повинен ознайомитися із своєю службовою карткою й розписатися про це. У разі переведення військовослужбовця службова картка пересилається до нового місця служби.
Також, суд наголошує, що відповідно до пункту 13 Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року №608, службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.
Враховуючи наведене, а також враховуючи те, що позивач був обізнаний про факт проведення службового розслідування щодо нього та беручи безпосередню участь у його проведенні, зокрема надаючи двічі свої письмові пояснення під час проведення такого службового розслідування, відповідно, мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації щодо винесення відповідного рішення за результатами проведення такого службового розслідування.
Звернення представника позивача з адвокатським запитом до відповідача свідчить лише про те, що з вказаної дати позивач почав вживати активних дії на захист своїх прав від можливих порушень з боку відповідача, запитавши від останнього фактично копії усіх документів що стосуються проходження ним служби, та не свідчить про те, що строк звернення до суду з позовом не пропущено.
У зв'язку з викладеним, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказу, пункту наказу залишити без руху.
Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду:
уточненої позовної заяви із приведенням змісту позовних вимог у відповідність до положень частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України з визначенням вимог відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та її копій у відповідності до кількості відповідачів та з доданням до позовної заяви (та її копій) всіх наявних в позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін та представника позивача, відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
завірених належним чином копій доказів звернення, до дати звернення із позовом до суду, до військової частини НОМЕР_2 з метою отримання наказу військової частини НОМЕР_2 в частині притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності та стягнення з нього визначеної шкоди в порядку встановленому Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі»;
обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.Г. Ясиновський