27 січня 2026 року м. ПолтаваСправа №440/11652/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління поліції охорони в Полтавській області до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби у Полтавській області, Північно-Східного офісу Держаудитслужби, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕКОМ" про визнання протиправним та скасування висновку,
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
Управління поліції охорони в Полтавській області (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби у Полтавській області (надалі також відповідач), у якому просив визнати протиправним та скасувати висновок від 18.09.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-07-15-007630-а.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невідповідність спірного висновку вимогам чинного законодавства з огляду на довільне трактування відповідачем вимог чинного законодавства в частині складення тендерної документації та проведення процедури публічної закупівлі.
2. Позиція відповідача.
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 67-77/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що Управлінням у ході моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-07-15-007630-а встановлено, що Учасником не було надано всіх необхідних документів, подання яких передбачалося тендерною документацією, а саме - не надано посвідчення з питань охорони праці на всіх працівників зазначених у довідці № 1, чим Учасником не підтверджено вимоги пункту 2.2 Додатку 1 до тендерної документації замовника в частині надання посвідчень на всіх працівників зазначених у довідці № 1, а Замовником, порушуючи норми абзацу 1 пункту 43 Особливостей не було розміщено в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей, висновується, що за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі UA-2024-07-15-007630-а, Управлінням правомірно встановлено порушення Замовником абзацу 1 пункту 43 Особливостей в частині не розміщення в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у порядку письмового провадження).
Цією ухвалою до участі у справі в якості співвідповідача залучено Північно-Східний офіс Держаудитслужби, а третьої особи - ТОВ "АВЕКОМ".
Позивач надав до суду відповідь на відзив, у якій наполягав на безпідставності доводів відповідача та просив позовні вимоги задовольнити /а.с. 136-141/.
Відповідач у запереченні на відповідь повторив раніше наведені у відзиві аргументи щодо вирішення спору та просив у задоволенні позовних вимог відмовити /а.с. 145-149/.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Обставини справи
15.07.2024 Управління поліції охорони в Полтавській області на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель опублікував оголошення про закупівлю: "Поточний ремонт адміністративної будівлі (коридори, вхідна група, сходова клітина, актова зала) м. Миргород Полтавської області (ДК 021:2015 - 45451100-4 Оздоблювальні роботи) " на загальну суму 2 432 000,00 грн. Ідентифікатор закупівлі UA-2024-07-15-007630-а шляхом проведення відкритих торгів /а.с. 89-94/.
Наказом Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби у Полтавській області від 26.08.2024 №74-З вирішено розпочати моніторинг закупівлі UA-2024-07-15-007630-а.
18.09.2024 в електронній системі закупівель опубліковано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі робіт по об'єкту: "Поточний ремонт адміністративної будівлі (коридори, вхідна група, сходова клітина, актова зала) м. Миргород Полтавської області (ДК 021:2015 - 45451100-4 Оздоблювальні роботи)." /а.с. 83-84/. У висновку вказано про наявність порушень законодавства про закупівлі, а саме - абзацу 1 пункту 43 Особливостей".
Не погодившись з цим висновком, позивач оскаржив його до суду.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади на момент оголошення спірної закупівлі визначені Законом України від 25.12.2015 №922-VIII "Про публічні закупівлі" (надалі - Закон №922-VIII).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 8 Закону № 922-VІІІ моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Частиною другою статті 8 Закону № 922-VІІІ передбачено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підставні) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, (До містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового/контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Частиною 6 статті 8 Закону № 922-VІІІ визначено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Частиною 7 статті 8 Закону № 922-VIІІ передбачено, що у висновку обов'язково зазначаються:
- найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
- назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
- унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
- опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
- зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення'(порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо підчас моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Згідно з вимогами абзацу 2 частини 8 статті 8 Закону № 922-VІІІ протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Відповідно до вимог частини 10 статті 8 Закону № 922-VІІ у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
За приписами частини 19 статті 8 Закону № 922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
На виконання відповідних вимог Закону № 922-VІІІ наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 року № 552 "Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення" затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - Порядок № 552).
Відповідно до вимог п.3 розділу III Порядку № 552 у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення. Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов'язального характеру, яка є обов'язковою для виконання.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону № 922-VІІІ тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 922-VІІІ Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Замовник керуючись частиною другою статті 16 Закону № 922-VІІІ установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1)наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Поряд з цим, пунктом 3-7 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №922-VIII установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі - Особливості) затверджені особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Відповідно до пункту 43 Особливостей Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості), якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі предметом спору є правомірність висновку органу державного фінансового контролю про результати моніторингу закупівлі.
Так, виходячи з наведених вище положень законів №№ 922-VIII, 2939-ХІІ, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель може здійснюватися, зокрема, шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", завданням якого є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі. При цьому підставою для проведення такого моніторингу можуть слугувати виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
За результатами моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю складає висновок, який за своїм змістом, є індивідуально-правовим актом та повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 КАС України. Можливість оскарження такого висновку в судовому порядку передбачена частиною десятою статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі".
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №320/733/19.
Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність спірного висновку критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, а саме, чи прийнято це рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд враховує, що оспорюваний висновок містить посилання на такі порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме абзацу 1 пункту 43 Особливостей у зв'язку з тим, що учасником надано посвідчення з питань охорони праці тільки на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Таким чином учасником не підтверджено вимогу пункту 2.2 Додатку 1 до тендерної документації замовника в частині надання посвідчень на працівників зазначених у довідці.
Досліджуючи питання дотримання позивачем вимог пункту абзацу 1 пункту 43 Особливостей, суд зазначає наступне.
Згідно вимог тендерної документації замовника, а саме пункту 2.1 Додатку 1 до тендерної документації, передбачено надання учасником довідки в довільній формі, що містить відомості про кваліфікацію та досвід персоналу, який буде безпосередньо залучений до виконання договору укладеного за результатами даної процедури закупівлі, із обов'язковим зазначенням наступної інформації щодо кожної особи зазначеної в довідці (прізвище, ім'я, по батькові; посада (робоча професія); стаж роботи на посаді/професії; освіта; спеціальність та/або кваліфікація).
На виконання даної вимоги учасником ТОВ "АВЕКОМ" надано "Довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід" від 17.07.2024 № 1 (далі - довідка № 1). Так, в довідці № 1 учасником зазначені працівники, а саме: 1. ОСОБА_4 (Директор); 2. ОСОБА_5 (Верхолаз); 3. ОСОБА_2 (Головний інженер); 4. ОСОБА_3 (Виконавець робіт); 5. ОСОБА_6 (Виконавець робіт); 6. ОСОБА_7 (Лицювальник плиточник); 7. ОСОБА_8 (Опоряджувальник будівельний).
Разом з цим, згідно пункту 2.2 Додатку 1 до тендерної документації: «До довідки додаються наступні документи: учасник має підтвердити наданням в складі тендерної пропозиції наказу по підприємству про наявність працівника, відповідального за охорону праці, а також протоколу/виписку комісії по перевірці знань з питань охорони праці та посвідчення на працівників зазначених у довідці.
Також вказаний пункт містить учасник повинен підтвердити трудові відносини з головним інженером та виконавцем робіт (виконроб) з вищою освітою в галузі будівництва, а також надати інформацію про наявність працівників/виконавців за посадою: верхолаз, опоряджувальник будівельний, лицювальник-плиточник.
Моніторингом встановлено, що учасником надано посвідчення з питань охорони праці тільки на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Однак, суд не погоджується з таким твердження відповідача, оскільки посвідчення з питань охорони праці надано ще й на ОСОБА_8 про що свідчить посвідчення № НОМЕР_1 та протокол засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці/а.с 30,31 зі звороту/.
Суд зауважує, що у тендерній документації позивач вимагав від учасників наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, а саме за посадами: верхолаз, опоряджувальник будівельний, лицювальник-плиточник, головний інженер, виконавець робіт, а отже й посвідчення з питань охорони праці повинні бути надані на всіх працівників, які будуть залучені для виконання будівельних робіт з поточного ремонту відповідно до предмету закупівлі.
Враховуючи, що учасник не надав такі посвідчення на ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , суд дійшов висновку, що ТОВ "АВЕКОМ" документально не підтвердив у повному обсязі наявність протоколів та посвідчень з питань охорони праці, чим недотримався вимог пункту 2.2 Додатку 1 до тендерної документації Замовника.
З огляду на вказане, Замовник на порушення абзацу 1 пункту 43 Особливостей не розмістив в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей у документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції.
Ненадання у складі тендерної пропозиції документів, які визначені у тендерній документації, могло мати наслідком невідповідність ТОВ "АВЕКОМ" кваліфікаційним критеріям тендерної документації.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.06.2024 у справі № 620/11437/23.
Щодо тверджень позивача про те, що зазначивши у висновку про необхідність "здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому", відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач та "протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів", не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність, є такими, що не відповідають обставинам справи.
Так, відповідно до частини 6 статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються: зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) у сфері публічних закупівель (пункт 5 частини 7 статті 8 Закону №922-VIII).
Суд встановив, що Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі містить такі зобов'язання щодо усунення порушень: здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Як зазначив орган державного контролю, саме такі заходи ним визначено у зв'язку з відсутністю законодавчо урегульованого механізму усунення тих порушень, які встановлено за результатом моніторингу процедури закупівлі.
Своєю чергою, моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 14 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII).
Суд зазначає, що, враховуючи відсутність механізму усунення виявленого порушення та беручи до уваги мету моніторингу процедури закупівлі, зобов'язальна частина висновку фактично носить превентивний характер.
Отже, у вказаному Висновку визначено заходи щодо усунення виявленого порушення, які є співмірними із виявленими порушеннями, чіткими та зрозумілими.
При цьому, суд враховує, що оскаржуваний висновок не містить зобов'язання для позивача щодо припинення договірних відносин із учасником закупівлі, а містить зобов'язання щодо вжиття заходів на недопущення вказаних порушень у майбутньому, тобто жодним чином не створює для нього нових обов'язків в частині предмету закупівлі, не скасовує та не звужує його прав, що потребують захисту, а лише вказує на необхідність дотримання у майбутньому законодавства, що регулює проведення публічних закупівель.
Крім того, за приписами частини 8 статті 8 Закону №922-VIII Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку.
Суд зазначає, що правом вибору певного конкретного способу усунення виявлених у ході ревізії порушень відповідно до приписів статті 65 Господарського кодексу України наділений саме керівник підприємства. Разом з тим, якщо у вимозі не зазначено конкретного способу її виконання, то вказана обставина не позбавляє підконтрольного об'єкта права звернутися до контролюючого органу з метою отримання певних роз'яснень.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16 та у постановах Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі № 820/3534/16 та від 03 червня 2020 року у справі № 826/18894/16 від 30 березня 2023 року у справі № 420/11945/21, від 15 серпня 2024 року у справі № 120/12783/23.
Посилання позивача на постанови Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 160/9513/18, 11 червня 2020 року в справі №160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справа № 160/11304/19, від 26 жовтня 2020 року у справі №160/11367/19, від 10 грудня 2020 року у справі №160/6501/19, 27 липня 2023 року у справі № 420/16485/22 суд відхиляє, оскільки судові рішення Верховним Судом прийняті за інших фактичних обставин справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач у ході розгляду спору довів належними та допустимими доказами правомірність доводів, покладених в основу оспорюваного висновку, тоді як позивач не надав суду доказів, що з достатньою переконливістю свідчили б про дотримання ним вимог чинного законодавства під час проведення спірної процедури закупівлі.
Отже висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 18 вересня 2024 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-07-15-007630-а є правомірним та обґрунтованим, а позовні вимоги Управління поліції охорони в Полтавській області - безпідставними.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Управління поліції охорони в Полтавській області повністю.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету /а.с. 42,43/.
Відповідач доказів несення судових витрат суду не надав.
Зважаючи на ухвалення рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог юридичної особи, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
У задоволенні позовних вимог Управління поліції охорони в Полтавській області до Північно-східного офісу Держаудитслужби, Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби у Полтавській області відмовити.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Олександр КУКОБА