Справа № 420/1906/26
28 січня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
зобов'язати Військову частину військової частини НОМЕР_1 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ (М. ОДЕСА) прийняти наказ про звільнення військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ ( ОСОБА_2 ) щодо нерозгляду рапорту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення з військової служби.
Згідно п.п. ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог встановлених ст. 161 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому суд зазначає, що обов'язок надання доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, покладається саме на позивача, що передбачено положеннями ч. 4 ст. 161 КАС України.
Зазначена норма спрямована на те, щоб не допускати тривалі долучення доказів під час розгляду справи разом з додатковими поясненнями. Також ця вимога створена з метою забезпечення процесуальної економії та уникнення затягування розгляду справи. Винятком із цього правила є випадки, коли особа обґрунтує неможливість подання доказів у вказаний строк з причин, що від неї не залежали.
Згідно з ч. 7 ст. 161 КАС України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Відповідно до прохальної частини позовної заяви, позивач оскаржує наказ «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Проте, до матеріалів позовної заяви позивачем не надано копії оскарженого наказу та не заявлено клопотання про його витребування судом, у разі неможливості його подання.
Згідно ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Так, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 826/16958/17.
При цьому, в прохальній частині позовних вимог не вказано суб'єкта прийняття та реквізити наказу, зокрема номер, дату прийняття, який позивач просить суд скасувати.
Тобто, з прохальної частини позовної заяви слідує, що заявлені позивачем позовні вимоги є не конкретизованими.
У зв'язку з зазначеним, позивачу в порядку усунення недоліків необхідно викласти позовну заяву в новій редакції, в тому числі з уточненням позовних вимог.
З огляду на викладене, позовна заява не відповідає вимогам ч. 4, ч. 7 ст. 161 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху та роз'яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунуті шляхом:
надання копії оспорюваного наказу, а у разі його відсутності - клопотання про його витребування;
позовної заяви з уточненням позовних вимог в частині зазначення реквізитів та суб'єкта прийняття оскаржуваного наказу.
Керуючись ст.ст. 47, 132, 160, 161, 169 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в п'ятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Радчук