м. Львів
27 січня 2026 рокусправа № 380/6655/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Кондратюк Ю.С.,
з участю:
секретаря судового засідання: Бугрінова Е.В.,
представника позивача: Торопчин О.Д.,
представника відповідача: Гій А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач, ГУ НП у Львівській області), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати, з часу видачі наказ ГУНП у Львівській області від 25.03.2025 м. Львів № 1376 Про застосування дисциплінарного стягнення до окремого поліцейського у Львівській області,(звільнення із служби в поліції), в тій частині, що стосується позивача;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Львівській області від 26.03.2025 р. м. Львів № 204 о/с Про особовий склад щодо звільнення Позивача зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), з 27.03.2025 р., поновивши позивача на службі з 28.03.2025 р. на посаді інспектора взводу № 3 роти № 1 БПОП “КОРД».
- у випадку задоволення позову, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді, стягнення на його користь грошового забезпечення за 1 (один) місяць допустити судом до негайного виконання.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач був відряджений в складі Зведеного загону поліції в оперативне підпорядкування Оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », та територіально перебував в зоні оперативної відповідальності та підпорядкуванні ГУНП у Донецькій області. Наказом ГУНП у Львівській області від 25.03.2025 № 1376 за грубе порушення службової дисципліни до позивача застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції. Наказом ГУНП у Львівській області від 26.03.2025 № 204 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Звертає увагу суду, що Наказ очільника ГУНП у Львівській області від 25.03.2025, зважаючи на "місце вчинення дисциплінарного проступку" не являється тим організаційно-розпорядчим документом, на підставі якого позивача могло бути виведено зі складу Об'єднаних Сил. Зауважує, відповідно до ст. 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом.
За вказаних обставин, в силу припису ст. 20 Статуту, з огляду на місце вчинення “дисциплінарного проступку» (Донеччина) та підпорядкування підрозділу ГУНП у Донецькій області, уповноваженим керівником, який мав право порушити клопотання перед керівництвом ГУНП у Львівській області питання про дисциплінарну відповідальність позивача був очільник ГУНП у Донецькій області.
Натомість у цьому випадку відповідного клопотання, подання очільника територіального органу на адресу ГУНП Львівщини не було.
Додатково звертає увагу, що одержавши наказ про виконання спеціального завдання, позивач був обізнаний про те, що ряд інших осіб, які мали спільно з ним виконувати наказ, надали медичні документи щодо неможливості виконання ними бойового завдання, відповідно кількість задіяного особового складу при виконанні поставлених завдань, згідно розрахунку задіяних сил та засобів, була чисельно зменшена, що прямо впливало на результати виконання завдань.
Щодо інших обставин, які унеможливили тимчасове виконання бойових (спеціальних) завдань звертає увагу суду, що позивач, як Учасник бойових дій, перебуваючи в зоні бойових завдань, мав медичні застереження, що підтверджуються Направленням № 66 від 22.01.2025 Управління домедичної та медичної допомоги.
На підставі вищевикладеного, вважає своє звільнення незаконним, а спірні накази протиправними, та такими що підлягають скасуванню.
Ухвалою судді від 07.04.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 11.04.2025 задоволено заяву про виправлення описки.
23.04.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування зазначає, що підставою для призначення службового розслідування слугував рапорт командира батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно - раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, про те, що 19.03.2025 інспектору взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітану поліції ОСОБА_1 (0078771) доведено наказ зведеного підрозділу «Корпус оперативно-раптової дії» від 19.03.2025 № 165 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання», однак останній в обумовлений час та місце для виконання бойового (спеціального) завдання не прибув.
Звертає увагу, що ч. 4, 5 та 6 ст. 4 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337- VIII, встановлено, що Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику. Віддавати (видавати) незаконний наказ або такий, що не пов'язаний із службовою діяльністю поліції або виходить за межі посадових (функціональних) обов'язків керівника, забороняється. Керівник відповідає за відданий (виданий) наказ, результати його виконання, відповідність його закону.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VII, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
Згідно з частиною другою статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VII, встановлено, що за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
У посадових обов'язках капітана поліції ОСОБА_1 зазначено, що вказаний працівник приймає участь у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України, в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, зокрема шляхом виконання бойових наказів та розпоряджень, які надані Уповноваженими посадовими особами та бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), спеціальних та технічних засобів відповідно до законодавства України.
19.03.2025 у м. Краматорськ, Краматорського району, Донецької області заступником командира батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно - раптової дії (стрілецький) ГУНП у Львівській області майором поліції ОСОБА_2 доведено наказ командира зведеного підрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 21.02.2025 № 165 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання» до окремих поліцейських батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно - раптової дії (стрілецький) ГУНП у Львівській області, зокрема до інспектора взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0078771).
Однак, останній погодившись із цим наказом, на визначене місце збору не прибув та про причини неявки не повідомив.
Відтак своїми діями інспектор взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1 (0078771), допустив порушення службової дисципліни.
Що стосується посилання позивача на відсутність подання командира батальйону поліції про застосування дисциплінарного стягнення зазначає наступне.
Обов'язок командира, передбачений п. 13 ч. 3 Розділу VI Положенням про підрозділи поліції особливого призначення має місце лише в тому випадку, коли наказ про призначення службового розслідування підписано і видано безпосередньо керівником структурного підрозділу, та за наслідком проведення якого до поліцейського підлягає застосуванню той вид дисциплінарного стягнення, яке керівником підрозділу в силу покладених на нього повноважень накладено бути не може. У всіх інших випадках, коли призначено службове розслідування начальником суб'єкта владних повноважень подання командиром клопотання про застосування дисциплінарного стягнення не є необхідним, оскільки службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни вже призначено суб'єктом, який повноважний на застосування найсуворішого дисциплінарного стягнення.
Таким чином, оскільки службове розслідування проведено відповідачем на підставі та в межах повноважень, відповідно до норм законодавства, а спірні накази прийнято на підставі та з дотриманням вимог Закону № 580-VIII і Дисциплінарного статуту, правові підстави для їх скасування відсутні.
28.04.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій додатково обґрунтовує підставність позовних вимог.
В обґрунтування зазначає, що на дату видачі наказу № 165 дск "Про виконання бойового, спеціального завдання", позивач, починаючи з 30.01.2025 був виведений з оперативного підпорядкування та з припинення виконання бойових спеціальних завдань, був введений (прийнятий) в оперативне підпорядкування лише 19.03.2025.
Отже, станом на 21.02.2025 на момент видачі бойового наказу позивач не міг бути у списочній чисельності працівників підрозділу, які через 27 днів, з дня видачі бойового наказу мали бути залучені до виконання тих чи інших завдань.
Окремо зазначає, що позивачеві інкриміновано не вихід 19.03.2025 на місце збору, проте в діях ОСОБА_1 не встановлено прогулу, що являє собою відсутність на службі без поважних причин.
Ухвалою суду від 06.05.2025 розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 27.05.2025 витребувано в Національної поліції України належним чином завірені та належної якості докази, а саме витяг з наказу командира (начальника) зведеного підрозділу «КОРД» (стрілецький) від 21.02.2025 № 165 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання» в частині, що стосується ОСОБА_1 та інформацію щодо дати доведення до останнього вказаного наказу.
Ухвалою суду від 01.07.2025 витребувано в Національної поліції України належним чином завірені та належної якості докази, а саме: Витяг з наказу командира (начальника) зведеного підрозділу «КОРД» (стрілецький) від 19.03.2025 № 165 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання» в частині, що стосується ОСОБА_1 та інформацію щодо дати та часу створення зазначеного наказу та дати доведення такого до відома позивача.
Ухвалою суду від 29.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
13.08.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких звертає увагу суду на "місце" вчинення дисциплінарного проступку, компетенцію окремих начальників з питань призначення службового розслідування, та відсутність компетенції інших керівників з цих питань.
Окрім того, зазначає, що до наказу керівника зведеного загону КОРД (стрілецький), якого не виконав позивач, останнього не було включено жодною вказівкою, ухвалою суду такий наказ витребовувався, натомість вже в суді з'ясовано, що в дисциплінарному наказі реквізити такого документу зазначено відповідачем помилково.
Відповідно до вимог ДСТУ зміни до наказів вносяться в тому самому порядку, в якому видано документ. Проте жодних змін в оскаржуваний наказ не внесено.
Ухвалою суду від 14.10.2025 забезпечено участь ОСОБА_1 в судових засіданнях у справі №380/6655/25 в режимі відеоконференції за допомогою Електронного кабінету та власних технічних засобів.
15.10.2025 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких звертає увагу суду, що у спірних правовідносинах службове розслідування було призначене наказом начальника ГУНП у Львівській області, який в силу Положення про ГУНП у Львівській області, затвердженого Наказом НП України № 30 від 06.11.2015 (із змінами), уповноважений застосовувати до працівників ГУНП у Львівській області дисциплінарні стягнення.
Отже, у цьому випадку не потребується клопотання командира до керівництва ГУНП у Львівській області про застосування дисциплінарного стягнення.
24.10.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначає, що оголошений наказом час збору для виїзду припав на час повітряної тривоги, у населеному пункті поза лінією бойового зіткнення, відповідно упродовж тривоги позивач діяв в законний спосіб, перебував в укритті, скористався своїм правом вчинити дії в стані крайньої необхідності, оскільки вочевидь у випадку поранення чи каліцтва, загибелі ГУНП у Львівській області сповіщало б суд, за звичною практикою, (в разі розгляду справи про виплати), що позивач нехтував сигналом повітряної тривоги, не перебував в укритті.
13.11.2025, 24.11.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких додатково обґрунтовує підставність позовних вимог.
26.11.2025 від представника відповідача надійшла заява, в якій зазначає, що начальники ГУНП уповноважені призначати службові розслідування за всіма фактами учинення дисциплінарних проступків поліцейськими, які перебувають на штатних посадах у цих ГУНП та їх відокремлених підрозділів
15.12.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких додатково обґрунтовує підставність позовних вимог.
19.01.2026 від представника позивача надійшов письмовий виступ у судових дебатах.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив, просив у задоволенні позову відмовити.
20.01.2026 у судовому засіданні оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та у зв'язку із складністю справи суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 27.01.2026 о 12 год 45 хв (ч. 1 ст. 227 КАС України).
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Капітан поліції ОСОБА_1 проходив службу на посаді інспектора взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області.
Відповідно до Витягу з Наказу «Корпус оперативно-раптової дії» НП України від 19.03.2025 №165 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання створено групу з числа поліцейських з метою несення бойового чергування, до якої включено ОСОБА_1 .
Позивач ознайомлений з вищевказаним наказом під розписку 19.03.2025, що підтверджується відомістю та відео-доказами, наявними у матеріалах справи.
20.03.2025 до Головного управління Національної поліції у Львівській області надійшов рапорт командира батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно - раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, про те, що 19.03.2025 інспектору взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітану поліції ОСОБА_1 (0078771) доведено наказ зведеного підрозділу «Корпус оперативно-раптової дії» від 19.03.2025 № 165 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання», однак останній в обумовлений час та місце для виконання бойового (спеціального) завдання не прибув.
В свою чергу, капітан поліції ОСОБА_1 підтверджуючих медичних документів, які б унеможливлювали виконання бойового завдання не надав. Медичний працівник, який був присутній при доведенні наказу, факту перебування останнього на лікуванні не підтвердив.
Наказом ГУНП у Львівській області № 1323 від 20.03.2025 призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію (Т.1/а.с. 92).
Наказом ГУНП у Львівській області №1392 від 25.03.2025 внесено зміни до дисциплінарної комісії у зв'язку з перебуванням одного члена комісії у відрядженні (Т.1/а.с. 93).
25.03.2025 затверджено висновок службового розслідування з приводу можливих порушень службової дисципліни зі сторони окремих працівників БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області.
Відповідно до Висновку службового розслідування, комісією встановлено, що надійшов рапорт капітана поліції Івана Демківа, відповідно до якого 19.03.2025 у м. Краматорськ, Краматорського району, Донецької області, заступником командира БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області майором поліції ОСОБА_3 , доведено наказ командира зведеного підрозділу «КОРД» від 19.03.2025 № 165дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання» до особового складу БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, а саме: інспектора взводу № 2 роти № 1 БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_4 (0113697), інспектора взводу № 3 роти № 1 БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0078771), інспектора взводу № 2 роти № 3 БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_5 (0063885), поліцейського взводу № 3 роти № 1 БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_6 (0113539).
Після доведення вимог зазначеного наказу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , повідомили, що наказ їм зрозумілий та підтвердили готовність до його виконання.
Під час доведення зазначеного наказу капітану поліції ОСОБА_1 та капітану поліції ОСОБА_4 було повідомлено про необхідність прибути на планування на 18:30, на якому останнім було доведено оперативну обстановку, завдання, маршрут руху та евакуації, заходи особистої безпеки та ін.
Також даним працівникам поліції у відповідності до п. 1.4 наказу командира ЗП «КОРД» 19.03.2025 № 165дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання» повторно наголошено про необхідність прибути о 21:00 19.03.2025 на вихідну точку із засобами індивідуального захисту, бронезахисту, екіпіруванням, та іншого спорядження.
Однак в порушення даного пункту зазначеного наказу ОСОБА_1 станом з 21:00 по 22:00 не прибув на вихідну точку, про що в усній формі доповідалося заступнику командира БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області майору поліції ОСОБА_3 .
Під час службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що відомості, що стали підставою для призначення та проведення службового розслідування слід вважати такими, що знайшли своє підтвердження.
Наказом ГУНП у Львівській області від 25.03.2025 № 1376 за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» (в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції), пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 4, 6 та 13 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIIІ, підпункту 1.1 та пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, до інспектора взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0078771), застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції (Т.1/ а.с.89-90).
Наказом ГУНП у Львівській області від 26.03.2025 № 204 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 27.03.2025.
Не погоджуючись з наведеним, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Змістом спірних правовідносин, які склалися між сторонами, є правомірність застосування дисциплінарного стягнення - звільнення із служби в поліції.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Обов'язки поліцейського визначені у частині 1 статті 18 Закону № 580-VIII, відповідно до якої поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно - правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 23 Закону № 580-VIII визначено основні повноваження поліції, серед яких, є зокрема участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Частиною 2 статті 24 Закону № 580-VIII передбачено, крім інших додаткових повноважень, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
За приписами частини 1 статті 60 Закону № 580-VIII відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Закону № 580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Дисциплінарним статутом визначено поняття службової дисципліни. Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частини 2 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема:
- безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
- утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
- сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
За приписами частини 1, 2 статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
При цьому черговість накладення зазначених стягнень Дисциплінарним статутом не визначена, а тому, рішення про застосування того чи іншого дисциплінарного стягнення на порушника приймається керівником на підставі рекомендацій викладених дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування за умови його проведення.
Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Частиною 3 статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Згідно з частиною 4 статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (частина 6 статті 14 Дисциплінарного статуту).
Частиною 7 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (частина 8 статті 19 Дисциплінарного статуту).
Частинами 9, 10 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України введено воєнний стан.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України, доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (частина 3 статті 26 Дисциплінарного статуту).
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (частина 5 статті 26 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (частина 6 статті 26 Дисциплінарного статуту).
Частиною 1 статті 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 №893 (далі - Порядок №893).
Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За змістом пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Пунктом 13 розділу V Порядку №893 передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Отже, дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який зафіксовано в матеріалах службового розслідування. Висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.
Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення. Висновок службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставини, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни та має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку. Водночас, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні поліцейським службової дисципліни. Такими обставинами є лише фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діяннях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Аналізуючи доводи представника позивача про призначення службового розслідування неповноважною особою та порушення порядку формування дисциплінарної комісії, суд зазначає таке.
Згідно з Листом Національної поліції України «Про роз'яснення окремих питань щодо призначення та проведення службових розслідувань» від 24.01.2025, адресованого керівникам структурних підрозділів центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, головних управлінь Національної поліції в областях та м. Києві (Т. 2, а.с. 90-91) за підписом Голови Національної поліції генерала поліції третього рангу Івана Вигівського, надано таке роз'яснення:
«Відповідно до частин третьої та четвертої статті 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), керівник Національної поліції України уповноважений застосовувати дисциплінарні стягнення, передбачені цим статутом, до всіх поліцейських. Інші керівники застосовують дисциплінарні стягнення в межах повноважень, визначених керівником Національної поліції України.
Частиною третьою статті 2 Дисциплінарного статуту передбачено, керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово, є прямим керівником для нього, тоді як згідно з частиною шостою цієї статті в разі спільного виконання службових обов'язків поліцейськими, не підпорядковані один одному по службі, старшим вважається поліцейський, що визначений безпосереднім керівником або займає вищу посаду.
Отже, з метою оперативного призначення та проведення службових розслідувань за відомостями щодо можливих порушень службової дисципліни під час участі в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій повідомляємо таке.
У разі надходження відомостей про можливе скоєння дисциплінарного проступку:
поліцейським підрозділу поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецького), іншого підрозділу поліції особливого призначення (стрілецького) головних управлінь Національної поліції областях та м. Києві, який бере участь в обороні України згідно із Законом України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій, службове розслідування призначається заступником Голови Національної поліції України, який координує та контролює діяльність цих підрозділів з питань участі в обороні України відповідно до Закону України «Про оборі України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій, і проводиться дисциплінарною комісією у складі працівників ДПОП «ОШБ «Лють», Департаменту превентивної діяльності (далі - ДПД), Департаменту «Корпус оперативно-раптової дії» (далі - Департамент «КОРД») у рівному співвідношенні, а також Департаменту внутрішньої безпеки (далі - ДВБ) і Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини (далі - ДГІДПЛ), інших заінтересованих органів (підрозділів) поліції;
поліцейським з числа керівництва ДПОП «ОШБ «Лють», поліцейським ДПД, Департаменту «КОРД» службове розслідування призначається Головою Національної поліції України та проводиться дисциплінарною комісією центрального органу управління поліції із залученням представників ДВБ, ДГІДПЛ та інших заінтересованих органів (підрозділів) поліції».
Суд не бере до уваги покликання представника відповідача на лист «Про опрацювання листа» за підписом т.в.о. начальника Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини НПУ№ 171008-2025 від 14.11.2025, в якому, зокрема, зазначено:
«Разом з тим листом ДГІДПЛ від 01.02.2025 № 11443-2025, підготовленим на доповнення до листа Національної поліції України від 24.01.2025 № 8568/01 2025, з метою недопущення випадків призначення службових розслідувань за одним дисциплінарним проступком різними суб'єктами, а також тривалого непризначення службового розслідування через нібито відсутність таких повноважень, та адресованим головним управлінням Національної поліції в областях та місті Києві, міжрегіональним територіальним органам Національної поліції України, надано додаткові роз'яснення про те, що заступник Голови Національної поліції - керівник патрульної поліції (або особа, яка тимчасово виконує його обов'язки), як правило, буде призначати службові розслідування стосовно поліцейських підрозділів поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецьких) та інших підрозділів поліції особливого призначення (стрілецьких) головних управлінь Національної поліції в областях та м. Києві (далі - ГУНП) у зв'язку з участю цих підрозділів у бойових діях, за відомостями про невиконання, неналежне виконання відданого (виданого) керівником зведених підрозділів ДПОП «ОШБ «Лють» наказу щодо ведення бойових дій переданими йому в оперативне підпорядкування зведеними підрозділами різних територіальних органів поліції (тобто в разі спільного виконання таких завдань поліцейськими різних ГУНП). Водночас, цими ж додатковими роз'ясненнями наголошено на тому, що обов'язки керівників територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів поліції щодо контролю за станом службової дисципліни та їх повноваження, надані наказом Національної поліції України від 04.10.2018 № 922 (зі змінами), призначати службові розслідування за фактами порушення службової дисципліни підлеглими, застосовувати до них дисциплінарні стягнення жодним чином не обмежуються, та роз'яснено, що керівники територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів поліції в межах наданих повноважень уповноважені призначати службові розслідування за всіма іншими порушеннями службової дисципліни. Таким чином начальники ГУНП уповноважені призначати службові розслідування за всіма фактами учинення дисциплінарних проступків поліцейськими, які перебувають на штатних посадах у цих ГУНП та їх відокремлених підрозділів» (Т. 2, а.с. 117-119),
у зв'язку з тим, що такий лист виданий уже після призначення службового розслідування стосовно позивача, а саме, 14.11.2025, а також цей лист суперечить Листу Національної поліції України «Про роз'яснення окремих питань щодо призначення та проведення службових розслідувань» від 24.01.2025, адресованого керівникам структурних підрозділів центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, головних управлінь Національної поліції в областях та м. Києві (Т. 2, а.с. 90-91) за підписом Голови Національної поліції.
Відповідно до п. 4 Р. І Наказу МВС від 04.12.2017 № 987 «Про затвердження Положення про підрозділи поліції особливого призначення» підрозділи безпосередньо підпорядковуються керівнику Територіального органу або особі, яка виконує його обов'язки. Під час виконання завдань поза межами місця постійного несення служби (дислокації) Підрозділ переходить в підпорядкування керівника відповідного Територіального органу.
Суд бере до уваги доводи представника позивача про те, що до 27.03.2025 (дата виведення позивача зі складу Сил та засобів) позивач перебував у складі зведеного загону поза межами пунктів постійної дислокації, (яким є м. Львів), перебуваючи на Донеччині у н.п. Костянтинівка, Слов'янськ та Краматорськ.
А саме, відповідно до Наказу ГУПН у Львівській області (дск) від 11.12.2024 зі змінами від 25.12.2024 позивача відряджено з 12.12.2024 у складі зведеного загону КОРД в оперативне підпорядкування ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Також суд звертає увагу, що дисциплінарне стягнення застосовано до позивача за невиконання Наказу командира зведеного підрозділу КОРД № 165дск від 19.03.2025 «Про виконання бойового (спеціального) завдання».
Аналізуючи положення вищевказаного законодавства та враховуючи листи, видані керівником Національної поліції України, суд доходить висновку, що стосовно позивача, як поліцейського, якого відряджено у складі зведеного загону КОРД в оперативне підпорядкування ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Донецька область) службове розслідування повинно призначатися заступником Голови Національної поліції України, який координує та контролює діяльність цих підрозділів з питань участі в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України», або керівником відповідного Територіального органу, в підпорядкуванні якого перебував позивач поза межами місця постійного несення служби (дислокації), у цьому випадку - керівником ГУНП у Донецькій області.
Також суд звертає увагу, що відповідно до листа-роз'яснення, виданого керівником Національної поліції України, службове розслідування проводиться дисциплінарною комісією у складі працівників ДПОП «ОШБ «Лють», Департаменту превентивної діяльності (далі - ДПД), Департаменту «Корпус оперативно-раптової дії» (далі - Департамент «КОРД») у рівному співвідношенні, а також Департаменту внутрішньої безпеки (далі - ДВБ) і Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини (далі - ДГІДПЛ), інших заінтересованих органів (підрозділів) поліції.
Як встановлено судом, Наказом № 1323 від 20.03.2025 Начальника ГУНП у Львівській області генералом поліції третього рангу ОСОБА_7 призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію у складі: голови комісії - начальника відділення моніторингу та контролю батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітана поліції Христини Смук, членів комісії - старшого інспектора відділу службових розслідувань УГІ ГУНП у Львівській області підполковника поліції Володимира Ковальчука, інспектора відділення моніторингу та контролю батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» ГУНП у Львівській області капітана поліції Івана Демківа, інспектора відділення моніторингу та контролю батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, інспектора відділення кадрового забезпечення батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Оксани Качмар (Т.1/а.с. 92).
Таким чином, службове розслідування у цьому випадку стосовно поліцейського, якого відряджено у складі зведеного загону КОРД в оперативне підпорядкування ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Донецька область), призначено керівником ГУНП у Львівській області, а дисциплінарна комісія сформована у складі працівників відділення моніторингу та контролю, інспектора відділення кадрового забезпечення батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, відділу службових розслідувань УГІ ГУНП у Львівській області, що суперечить положенням Дисциплінарного статуту, Положенню про підрозділи поліції особливого призначення та роз'ясненням, наданим керівником Національної поліції України.
Стосовно висновків службового розслідування щодо позивача, суд зазначає таке.
Суд встановив, що відповідно до Висновку службового розслідування з приводу можливих порушень службової дисципліни зі сторони окремих працівників БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області установлено, зокрема, що « 20 березня 2025 року до Головного управління Національної поліції у Львівській області надійшов рапорт командира батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно - раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, про те, що 19.03.2025 інспектору взводу № 3 роти № 1 ОСОБА_1 (0078771) доведено наказ зведеного підрозділу «Корпус оперативно-раптової дії» від 19.03.2025 № 165 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання», однак останній в обумовлений час та місце для виконання бойового (спеціального) завдання не прибув.
В свою чергу, капітан поліції ОСОБА_1 підтверджуючих медичних документів, які б унеможливлювали виконання бойового завдання не надав. Медичний працівник, який був присутній при доведенні наказу, факту перебування останнього на лікуванні не підтвердив.
19.03.2025 в присутності керівництва, медичного працівника, психолога та працівників групи моніторингу та контролю зведеного підрозділу «КОРД», до вищезазначеного поліцейського було доведено вимоги вказаного наказу командира зведеного підрозділу «КОРД» під відеозапис. Капітан поліції ОСОБА_1 не відмовлявся від виконання бойового завдання.
Після доведення вимог зазначеного наказу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , повідомили, що наказ їм зрозумілий та підтвердили готовність до його виконання.
В свою чергу ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , повідомили, що наказ їм зрозумілий, але у зв'язку із станом здоров'я не можуть його виконати, що підтвердила лейтенант поліції ОСОБА_8 .
Під час доведення зазначеного наказу капітану поліції ОСОБА_1 та капітану поліції ОСОБА_4 було повідомлено про необхідність прибути на планування на 18:30 на якому останнім було доведено оперативну обстановку, завдання, маршрут руху та евакуації, заходи особистої безпеки та ін.
Також даним працівникам поліції у відповідності до п. 1.4 наказу командира ЗП «КОРД» 19.03.2025 № 165дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання» повторно наголошено про необхідність прибути о 21:00 19.03.2025 на вихідну точку із засобами індивідуального захисту, бронезахисту, екіпіруванням, та іншого спорядження.
Однак в порушення даного пункту зазначеного наказу ОСОБА_1 станом з 21:00 по 22:00 не прибув на вихідну точку, про що в усній формі доповідалося заступнику командира БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області майору поліції ОСОБА_3 .
Відеофіксація факту зачитування наказу від 19.03.2025 № 165 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання» окремим поліцейським батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно - раптової дії (стрілецький) ГУНП у Львівській області здійснювалася на бодікамеру (що також підтверджується матеріалами справи, в яких наявний такий відеозапис).
Відеозапис з назвою файлу: 0000000_00000020250319172841_0002 тривалістю 13 хв 54 с., розпочато 17:28 год., телефонної розмови із ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , щодо прибуття на планування та перед виїздом до вихідної точки (відеозаписи із назвами: 0000000 00000020250319183126 0003 тривалістю 02 хв. 31 с., 0000000_00000020250319203049_0004 тривалістю 01 хв. 16 с.), а також проводив відеофіксацію відсутності ОСОБА_1 на вихідній точці відеозапис з назвою: 0000000_00000020250319220238 0005 тривалістю 01 хв. 31 с.
В рамках службового розслідування опитано: інспектора взводу № 3 роти № 1 БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 2 роти № 1 БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, капітана поліції ОСОБА_4 , старшого інспектора з особливих доручень відділу лікувально-евакуаційного забезпечення управління домедичної та медичної допомоги ДПОП «ОШБ» «Лють» лейтенанта поліції ОСОБА_8 , старшого психолога з особливих доручень відділу психологічного забезпечення УКЗ ДПОП «ОШБ «Лють» лейтенанта поліції ОСОБА_9 , командира взводу № 1 роти № З БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_10 . Оригінали відібраних пояснень вищевказаних працівників, інформаційна довідка від 19.03.2025 № 165дск та цифровий носій інформації з відеозаписами: 0000000_00000020250319172841_0002; 0000000_00000020250319183126_0003; 0000000_00000020250319203049_0004 та 0000000_00000020250319220238_0005 долучені до рапорту та 24.03.2025 скеровані за допомогою поштового зв'язку (такі відеозаписи також наявні в матеріалах справи).
З метою з'ясування усіх обставин події опитаний інспектор взводу № З роти № 1 БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1 (0078771), ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Тщенець, Мостиського району, Львівської області, освіта вища, в Національній поліції України з 20.03.2013, в займаній посаді з 22.08.2024, діючих дисциплінарних стягнень не має, пояснив, що вважає що факт призначення службового розслідування за фактом можливого порушення ним службової дисципліни незаконним та безпідставним, оскільки він чітко виконував накази керівництва. У зв'язку із повномасштабним вторгненням російської федерації та посягання на територіальну цілісність України, він зобов'язаний був виконувати завдання з оборони та захисту держави та громадян.
08.01.2025 був задіяний на виконання бойового завдання у м. Торецьк, Донецької області. Під час поїздки на позицію що знаходилась на в'їзді у м. Торецьк, 09.01.2025 близько 03:00 бойова машина «Онцилла» внаслідок обстрілів перевернулась та він та декілька його колег були змушені іти пішки близько 2 км. на бойову позицію «Хижак», після чого були евакуйовані із вказаної позиції. Під час вказаної події отримав травми голови, хребта та правої ноги.
В зв'язку із цим, звернувся за медичною допомогою до мед. роти та йому було призначено лікування амбулаторно, однак таке лікування не давало результату. Після цього лікарем- невропатологом ОСОБА_11 . ОСОБА_1 було скеровано на стаціонарне лікування до ДУ ТМОУ МВС по Луганській області, що у м. Слов'янськ, Донецької області, із діагнозом вертибулярна люмбологія, остеохондроз, порушення статико динамічної функції хребта тривалого загострення, та грижі (протрузії) хребта. У вказаному лікувальному закладі перебував 13 днів.
Під час зачитування наказу 19.03.2025 року ОСОБА_1 погодився з його виконанням однак в подальшому написав рапорт на виведення з відрядження у Донецьку область, у зв'язку з сімейними обставинами.
Так ІНФОРМАЦІЯ_5 загинув його батько та матір залишилась дома сама та потребувала термінового лікування. Відтак 19.03.2025 був написаний відповідний рапорт на ім'я ОСОБА_12 та переданий керівництву. В телефонній розмові ОСОБА_13 повідомив, що вивести ОСОБА_1 з бойового розпорядження, він не може. Хоча з бойового розпорядження був виведений 24.01.2025. Також ОСОБА_13 повідомив, що потрібно написати рапорт на звільнення за власним бажанням, що ним і було зроблено. Також зазначив, що про виведення з бойового розпорядження ОСОБА_1 клопотав ще від 19.02. в керівництва, однак такі не змогли цього зробити. Також ОСОБА_1 не змогли відпустити на похорони батька, після чого у нього погіршився морально-психологічний стан. Також зазначив, що його рота була виведена з Донецької області для відновлення в повному складі крім нього та ОСОБА_4 . Також зазначив, що нагороджений відзнакою Президента України за участь в АТО. ...
Таким чином, службовим розслідуванням установлено, що 19.03.2025 у м. Краматорськ, Краматорського району, Донецької області заступником командира батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно - раптової дії (стрілецький) ГУНП у Львівській області майором поліції ОСОБА_2 доведено наказ командира зведеного підрозділу «КОРД» від 21.02.2025 № 165 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання» до окремих поліцейських батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно - раптової дії (стрілецький) ГУНП у Львівській області, зокрема до інспектора взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0078771). Однак, останній погодившись із цим наказом, на визначене місце збору не прибув та про причини неявки не повідомив.
Відтак своїми діями інспектор взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1 (0078771), допустив порушення службової дисципліни, зокрема порушення вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» (в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції), пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 4, 6 та 13 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпункту 1.1 та пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», що виразилося у невиконанні наказу командира зведеного підрозділу «КОРД» від 19.03.2025 № 165 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання». ...
Слід зазначити, що під час доведення зазначеного наказу капітан поліції ОСОБА_1 на амбулаторному або стаціонарному лікуванні не перебував, висновку ВЛК не оскаржував. Водночас, старший сержант поліції ОСОБА_14 , капітан поліції Василь Мохорук надали підтверджуючі медичні документи щодо неможливості виконання ним бойового завдання. …» (Т. 1, а.с. 77-88).
Суд звертає увагу, що допитаний у судовому засіданні 06.11.2025 у якості свідка позивач (Т. 2, а.с. 81), повідомив, крім того, про що зазначено ним під час службового розслідування, також те, що між 21 год та 22 год перебував в укритті у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги.
Суд відхиляє доводи позивача та представника позивача про те, що «з 20:42 год. - 23:54 год. 19.03.2025 припадає на оголошену повітряну тривогу (авіація, ракети) на Донеччині, у т.ч. у н.п., де перебував позивач, та охоплює час 22.00 год, коли мав відбутись збір для слідування у м. Костянтинівку, та ані у висновку службового розслідування, ані в жодному іншому матеріалі не має згадки про наявність/відсутність поведінки позивача та обстановки що підпадає під крайню необхідність», оскільки суд звертає увагу на те, що під час проведення службового розслідування було опитано позивача, і ним вказані обставини не повідомлялись.
При цьому суд звертає увагу на таке.
Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту Наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.
Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.
Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику.
Згідно зі ст. 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
У разі якщо поліцейський, який виконує наказ безпосереднього керівника, отримав від прямого керівника новий наказ, що стає перешкодою для виконання попереднього, він зобов'язаний негайно доповісти про це керівникові, який віддав (видав) такий наказ, і після отримання його згоди припинити виконання попереднього наказу. Керівник, який віддав (видав) новий наказ, повідомляє про це керівнику, який віддав (видав) попередній наказ.
Суд встановив, що відповідно до Наказу командира зведеного підрозділу КОРД № 165 дск від 19.03.2025 «Про виконання бойового (спеціального) завдання» наказано створити та задіяти групу з числа поліцейських зведеного підрозділу «КОРД», до складу якої включити позивача (том ДСК).
Суд зазначає про те, що Наказ командира зведеного підрозділу КОРД № 165дск від 19.03.2025 «Про виконання бойового (спеціального) завдання», яким наказано створити та задіяти групу з числа поліцейських зведеного підрозділу «КОРД», який перебуває в матеріалах справи, не містить жодних вказівок зобов'язального характеру стосовно позивача, оскільки обов'язок створити та задіяти групу не покладений на позивача.
Водночас саме за невиконання наказу № 165дск від 19.03.2025 «Про виконання бойового (спеціального) завдання» позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Дослідивши зміст такого наказу, суд встановив, що наказом не визначено кількісний склад групи, до якої включено позивача, не визначено строк виконання наказу.
При цьому під час оголошення вказаного наказу № 165дск від 19.03.2025 зафіксовано, що до групи мало бути включено чотирьох поліцейських: інспектора взводу № роти № 1 БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітана поліції Карвацького Володимира Васильовича (0113697), інспектора взводу № роти № 1 БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітана поліції Кореньовського Степана Романовича (0078771), інспектора взводу № 2 роти № З БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітана поліції Мохорука Василя Петровича (0063885), поліцейського взводу № 3 роти № 1 БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції Партики Володимира Зіновійовича (0113539).
Як підтверджено матеріалами службового розслідування, та видно із відеозапису оголошення наказу № 165дск від 19.03.2025, Партика В.З. та Мохорук В.П., повідомили, що наказ їм зрозумілий, але у зв'язку із станом здоров'я не можуть його виконати.
Суд звертає увагу, що під час проголошення наказу № 165дск від 19.03.2025 двоє із чотирьох поліцейських перебували в цивільному одязі із медичними документами в руках, та на момент оголошення наказу була підтверджена їх неможливість входити до складу «групи» за станом здоров'я.
Вказане дає підстави для обґрунтованих сумнівів щодо можливості дотримання мети наказу №165дск від 19.03.2025, а саме створення групи з числа поліцейських з метою несення бойового чергування.
Матеріалами службового розслідування жодним чином не надано відповіді на питання про те, чи двоє поліцейських, а саме, позивач та ОСОБА_4 , теж можуть вважатись «групою» в розумінні наказу № 165дск від 19.03.2025, за невиконання якого позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Також суд звертає увагу, що час (21 год) та точка збору не вказані у наказі № 165дск від 19.03.2025, який міститься в матеріалах справи, при цьому збір о 21 год на вихідній точці повідомлені під час оголошення такого наказу та зафіксовано на відеозаписі, який міститься в матеріалах справи.
Аналізуючи вказане, суд зазначає, що у висновку службового розслідування зазначено: «…Переглядом відеозапису, під назвою: « 0000000_00000020250319183126_ 0003.MP4», у правому нижньому кутку якого наявний надпис 2025/03/19 18:31:28 з відліком часу. Відеозапис розпочинається із зображення контакту мобільного телефону ОСОБА_15 , та здійснення телефонного дзвінка на вказаний номер телефону. Після декількох телефонних гудків ОСОБА_4 підіймає слухавку, капітан поліції ОСОБА_16 представляється та запитує у ОСОБА_4 : «Де ви знаходитеся?» та повідомляє, що останній має знаходитись на планування на, що ОСОБА_4 повідомляє: «Іду на планування та через 15 хвилин буду на місці». В подальшому на відео капітан поліції ОСОБА_16 здійснює телефонний дзвінок до ОСОБА_1 котрий в ході розмови, на запитання: «Де ви знаходитеся?» повідомляє: «Іду на планування та через 5 хвилин буду на місці». ...
Переглядом відеозапису, під назвою: « 0000000_00000020250319203049_0 004.МР4», у правому нижньому кутку якого наявний надпис 2025/03/19 20:30:28 з відліком часу. Відеозапис розпочинається із телефонного дзвінка до ОСОБА_1 на запитання: «Де Ви знаходитесь?» останній відповів: «Знаходжусь у квартирі та через 10-15 хв. буду готовий вийти» також останній повідомив, що перебуває разом із ОСОБА_4 , на що капітан поліції ОСОБА_16 повідомив, що виїзд о 21:00 та автомобіль очікує вже під під'їздом. В подальшому капітан поліції здійснює телефонний дзвінок до ОСОБА_4 та повідомляє йому аналогічну за змістом інформацію. 19.03.2025 о 20:30 відеозапис завершено.
Переглядом відеозапису, під назвою: « 0000000_00000020250319220238_0 005.МР4», у правому нижньому кутку якого наявний надпис 2025/03/19 22:02:38 з відліком часу. Відеозапис розпочинається із представлення капітаном поліції ОСОБА_17 , котрий повідомляє час початку відеозапису та повідомляє, що на визначене місце збору для виїзду з метою виконання бойового завдання визначеного наказом командира зведеного підрозділу «КОРД» прибули наступні працівники. В подальшому представляється інспектор взводу № 2 роти № 1 БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_18 та командир взводу № 1 роти № З БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській, області капітана поліції ОСОБА_19 . В подальшому капітан поліції ОСОБА_16 фіксує на відео та повідомляє, що на визначене місце події інспектор взводу № 3 роти № 1 БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_20 не з'явився. 19.03.2025 о 22:03 відеозапис завершено. ….»
Після доведення вимог зазначеного наказу № 165дск від 19.03.2025 позивач повідомив, що наказ йому зрозумілий та підтвердив готовність до його виконання. Матеріалами службового розслідування зафіксовано, що позивач погодився з наказом № 165дск від 19.03.2025, йшов на планування, та о 20:30 год. повідомив телефоном, що знаходиться в квартирі та через 10-15 хв. буде готовий вийти. При цьому місцеперебування позивача о 21 год не з'ясоване матеріалами службового розслідування, адже відеозапис із констатацією відсутності позивача в певному місці здійснено о 22:02 год 19.03.2025.
У висновку службового розслідування вказано: « 20:30:28 з відліком часу. Відеозапис розпочинається із телефонного дзвінка до ОСОБА_1 на запитання: «Де Ви знаходитесь?» останній відповів: «Знаходжусь у квартирі та через 10-15 хв. буду готовий вийти» також останній повідомив, що перебуває разом із ОСОБА_4 ». Також ОСОБА_4 був присутній о 22:02:38 19.03.2025 під час відеофіксації відсутності позивача. Суд звертає увагу на те, що у висновку службового розслідування зазначено про те, що опитано капітана поліції ОСОБА_4 , але матеріали службового розслідування пояснень капітана поліції ОСОБА_4 не містять.
Зазначені обставини в сукупності свідчать про формальний підхід до проведення службового розслідування та неповноту з'ясування всіх обставин, необхідних для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Щодо процедури службового розслідування суд додатково вказує на таке.
Відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 878 від 28.10.2015, Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 877 від 28.10.2015, з метою організації діяльності підрозділів поліції особливого призначення головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві наказом Міністерства внутрішніх справ України № 987 від 04.12.2017 затверджено Положення про підрозділи поліції особливого призначення, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 27.12.2017 за № 1565/31433 (Положення). Це Положення визначає основні завдання, функції, права, обов'язки та порядок діяльності підрозділів поліції особливого призначення (Підрозділи) головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві та міжрегіональних територіальних органів (Територіальний орган).
Відповідно до п. 13 розділу VI Положення до обов'язки керівників (командирів) Підрозділів належить: порушення клопотань перед керівництвом Територіального органу про заохочення поліцейських, працівників Підрозділів, у тому числі про нагородження державними нагородами, присвоєння поліцейським спеціальних звань поліції та рангів держслужбовцям, а також щодо накладення на них дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни.
Отже, питання щодо порушення клопотань перед керівництвом головних управлінь Національної поліції про накладення на поліцейських, працівників підрозділів поліції особливого призначення дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни належать до компетенції керівників (командирів) підрозділів поліції особливого призначення.
Як встановлено під час розгляду справи, клопотання командування БПОП «КОРД» (стілецький) ГУНП у Львівській області про накладення на інспектора взводу № 3 роти № 1 БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0078771) дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не вносилось. Вищенаведене свідчить про порушення відповідачем порядку накладення на позивача дисциплінарного стягнення, оскільки керівником (командиром) підрозділу поліції особливого призначення клопотання перед керівництвом Головного управління Національної поліції у Львівській області про накладення на позивача дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни не подавалося.
За наведених обставин, суд констатує, що службове розслідування проведено неповно та не об'єктивно, а вчинення позивачем дисциплінарного проступку належними доказами не підтверджується.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи позивача в частині щодо неповноти висновків службового розслідування та протиправності спірного наказу ГУНП у Львівській області від 25.03.2025 № 1376, яким за грубе порушення службової дисципліни до інспектора взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0078771), застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції, а тому такий необхідно визнати протиправним та скасувати.
У цій справі прийняття наказу ГУНП у Львівській області від 25.03.2025 № 1376 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремого поліцейського ГУНП у Львівській області», який судом визнано протиправним, мало наслідком прийняття наказу ГУНП у Львівській області від 26.03.2025 № 204 о/с «Про особовий склад», яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Таким чином, наказ ГУНП у Львівській області від 26.03.2025 № 204 о/с «Про особовий склад» є похідним від наказу відповідача від 25.03.2025 № 1376 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремого поліцейського ГУНП у Львівській області», оскільки прийнятий внаслідок його реалізації, а тому теж підлягає скасуванню.
З огляду на висновок суду про визнання протиправними та скасування наказу про звільнення позивача зі служби в поліції, належним способом захисту прав позивача є поновлення його на службі в поліції на посаді інспектора взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП з 28.03.2025.
Згідно з частиною 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Отже, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, а Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.
Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №826/808/16.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Таким нормативно-правовим актом є постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок №100).
Відповідно до підпункту «з» пункту 1 Розділу І Порядку №100 цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду.
Згідно із положеннями пункту 2 Розділу ІІ Порядку №100 у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 3 Розділу ІІІ Порядку №100 визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.
Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.
Згідно з пунктом 5 Розділу IV Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
За змістом абзацу 1 пункту 8 розділу IV Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Разом з тим, виплата грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988).
Пунктом 2 Постанови №988 установлено, що порядок виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 №669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок №260).
Пунктом 6 Розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Згідно з пунктом 9 Розділу І Порядку №260 при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Зі змісту Порядку №260, який є спеціальним для вирішення спірних правовідносин, слід виснувати, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Отже, розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь позивача має проводитись шляхом множення розміру середньоденного заробітку на кількість календарних днів (за період вимушеного прогулу), а не робочих днів.
Зазначене також узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 12.12.2018 у справі №821/966/16, від 30.01.2019 у справі №806/2164/16.
Наказом ГУНП у Львівській області від 26.03.2025 № 204 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 27.03.2025.
Отже, період з 28.03.2025 по 27.01.2026 включно є періодом вимушеного прогулу, за який слід виплатити позивачу середній заробіток, та який у підсумку становить 306 календарних днів.
Згідно з інформацією про грошове забезпечення заробітна плата (грошове забезпечення) позивача за два календарні місяці роботи, що передують дню звільнення становила 51833,96 грн (за січень 2025 року - 25916,98 грн, за лютий 2025 року - 25916,98 грн).
Кількість календарних днів служби позивача за травень - червень становила 59 днів.
Отже, середньоденний заробіток позивача становить 878,54 грн (51833,96 грн/59 днів).
Таким чином, середнє грошове забезпечення позивача за час вимушеного прогулу з 28.03.2025 по 27.01.2026 складає 268833,24 грн (878,54 грн х 306 календарних днів) без урахування обов'язкових платежів та податків.
Відповідно до частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць (пункт 2); поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3).
Отже, судове рішення в частині поновлення позивача на посаді та стягнення грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Суд зазначає, що розмір грошового забезпечення позивача за два календарні місяці роботи, що передують дню звільнення становив одинакові суми. Тому, сума стягнення за один місяць складає 25916,98 грн.
Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
У процесі розгляду справи суд не встановив інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. А решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку спірним рішенням, які зумовили звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 25.03.2025 № 1376 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремого поліцейського ГУНП у Львівській області» в частині застосування до інспектора взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0078771) дисциплінарного стягнення - звільнення із служби в поліції, та наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 26.03.2025 № 204 о/с «Про особовий склад», яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), не відповідають визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям до такого роду рішень, тому такі рішення необхідно визнати протиправними та скасувати.
Інші позовні вимоги є похідними від першої позовної вимоги та підлягають до часткового задоволення шляхом зобов'язання відповідача:
- поновити позивача на службі в поліції на посаді інспектора взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області з 28.03.2025;
- стягнути з відповідача на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 28.03.2025 по 27.01.2026 в сумі 268833 (двісті шістдесят вісім тисяч вісімсот тридцять три) гривні 24 копійки, з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог законодавства.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 25.03.2025 № 1376 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремого поліцейського ГУНП у Львівській області» в частині застосування до інспектора взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0078771) дисциплінарного стягнення - звільнення із служби в поліції.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 26.03.2025 № 204 о/с «Про особовий склад», яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
4. Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області з 28.03.2025.
5. Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 28.03.2025 по 27.01.2026 в сумі 268833 (двісті шістдесят вісім тисяч вісімсот тридцять три) гривні 24 копійки, з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог законодавства.
6. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області та виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.
7. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області (79008, пл. Генерала Григоренка, буд. 3, м. Львів; ЄДРПОУ 40108833).
Повне рішення суду складено 27.01.2026.
СуддяКондратюк Юлія Степанівна