28 січня 2026 року справа № 340/8654/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - Управління), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - Управління 2) про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідачів про визнання протиправними і скасування:
- рішення Комісії при Управлінні від 31 жовтня 2025 року в частині незарахування до пільгового стажу за Списком №1 3-ох періодів праці;
- рішення Управління 2 від 09 грудня 2025 року, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Водночас просив суд зобов'язати Управління 2 повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу 4 періоди праці.
ОСОБА_1 пояснив, що право на пенсію за віком на пільгових умовах набув по досягненню 50 років.
Пільговий стаж перевищує 10 років, а страховий стаж - 25 років.
Стверджує, що до пільгового стажу безпідставно не зарахували усі періоди праці на таких роботах, які підтверджено документально.
Управління заперечило щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.106-110).
Пояснило, що не зарахувало до пільгового стажу 3 періоди праці, так як не надано матеріалів атестації робочих місць, посада помічника командира загону відсутня у переліку атестованих робочих місць і відсутні первинні документи про страховий стаж і заробітну плату.
Управління 2 також заперечило стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.161-164).
Зазначило, що пільговий стаж не досяг 10 років відповідно до рішення Комісії при Управлінні, яким керувалось.
06 січня 2026 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.101-102).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і проживає на території Кіровоградської області (а.с.73-75).
06 серпня 2025 року йому виповнилось 50 років.
26 вересня 2025 року позивач звернувся до Управління зі заявою про підтвердження стажу роботи в 11 воєнізованому гірничорятувальному загоні (у подальшому Олександрійський гірничорятувальний загін Державної воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби Міністерства надзвичайних ситуацій України, Олександрійський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державна спеціальна (воєнізована) аварійно-рятувальна служба Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій (ДСВАР МНС України)) (далі - Загін) (а.с.14-15).
Заяву розглянула Комісія при Управлінні (а.с.14-15).
31 жовтня 2025 року Комісія при Управлінні постановила рішення, яким підтвердила пільговий стаж за Списком №1 за період з 01 червня 2001 року по 31 січня 2004 року.
Відмовлено у підтвердженні пільгового стажу за такі періоди:
- з 23 липня 1997 року по 02 лютого 1999 року і з 03 лютого по 31 серпня 1999 року (не надано матеріалів атестації робочих місць за умовами праці до 21 серпня 1997 року);
- з 13 жовтня 1999 року по 31 травня 2001 року (посада помічника командира Загону (підземним) відсутня в переліку атестованих робочих місць);
- з 03 лютого по 11 жовтня 1999 року і з 01 лютого 2004 року по 31 грудня 2005 року (відсутні первинні документи про страховий стаж і заробітну плату).
Комісія при Управлінні не надала оцінку стажу роботи на посаді командира Загону за період з 01 січня 2006 року по 05 серпня 2013 року.
01 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся зі заявою до Управління про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 (а.с.10).
Заяву за принципом екстериторіальності передали на розгляд Управління 2 (а.с.10).
09 грудня 2025 року Управління 2 постановило рішення, яким відмовило у задоволенні заяви (а.с.10).
Підстава - пільговий стаж становить 2 роки 08 місяців (менше 10 років).
До пільгового стажу за Списком №1 зараховано період з 01 червня 2001 року по 31 січня 2004 року (а.с.11).
Страховий стаж з урахуванням кратного обчислення складає 30 років 02 місяці 14 днів.
Відсутній спір стосовно обчислення страхового стажу.
Відмовлено у підтвердженні пільгового стажу за такі періоди:
- з 23 липня 1997 року по 02 лютого 1999 року і з 03 лютого по 31 серпня 1999 року (не надано матеріалів атестації робочих місць за умовами праці до 21 серпня 1997 року);
- з 13 жовтня 1999 року по 31 травня 2001 року (посада помічника командира Загону (підземним) відсутня в переліку атестованих робочих місць);
- з 03 лютого по 11 жовтня 1999 року і з 01 лютого 2004 року по 31 грудня 2005 року (відсутні первинні документи про страховий стаж і заробітну плату).
Управління 2 не надало оцінку стажу роботи на посаді командира Загону за період з 01 січня 2006 року по 05 серпня 2013 року.
Позов подано до суду 24 грудня 2025 року (а.с.1-8).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, вирішуючи заяву про призначення пенсії, Комісія при Управлінні і Управління 2 мали обов'язок обчислити пільговий стаж, зробивши висновок по кожному періоду праці, який міг бути віднесений до робіт за Списком №1.
Відповідачі не дотримались цих вимог, так як не надали оцінки стажу роботи на посаді командира Загону за період з 01 січня 2006 року по 05 серпня 2013 року.
Трудова книжка позивача містить відповідний запис (а.с.16-23).
Відповідачі визнають, що праця на посадах в Загоні, які обіймав ОСОБА_1 за період з 23 липня 1997 року по 31 грудня 2005 року, відноситься до пільгового стажу за Списком №1 відповідно до вимог діючого законодавства.
Стосовно атестації робочого місця суд зазначає наступне.
Приймаючи рішення, відповідач проігнорував правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №520/15025/16-а, що міститься у постанові від 19 лютого 2020 року.
Справа за позовом пенсіонера до територіального органу Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах (відмова у зарахуванні до пільгового стажу періоду праці за відсутності атестації робочого місця).
Висновок Верховного Суду.
« 59. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
60.Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.»
Проаналізувавши висновок суду касаційної інстанції, суд погоджується з ним.
Тому враховує його відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України.
Отже, відповідачі безпідставно не зарахували до пільгового стажу періоди праці з 23 липня 1997 року по 02 лютого 1999 року, з 03 лютого по 31 серпня 1999 року і з 13 жовтня 1999 року по 31 травня 2001 року.
Стосовно відсутності первинних документів про страховий стаж і заробітну плату за періоди з 03 лютого по 11 жовтня 1999 року і з 01 лютого 2004 року по 31 грудня 2005 року, то суд зазначає наступне.
Так, трудова книжка містить записи про працю у ці періоди (а.с.16-23).
У довідці за формою ОК-5 відображено сплату страхових внесків за періоди з січня по вересень, 11 днів жовтня і грудень 1999 року та з лютого 2004 року по грудень 2005 року (а.с.24-27).
Періоди праці підтверджено і архівними довідками, які складені на підставі письмових документів (а.с.28-29).
Отже, відповідачі безпідставно не зарахували до пільгового стажу періоди праці з 03 лютого по 11 жовтня 1999 року і з 01 лютого 2004 року по 31 грудня 2005 року.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що відповідачі неправильно обчислили пільговий стаж, тому їх рішення суд визнає протиправними і скасовує.
Водночас суд має дати відповідь на питання: яким законом мало керуватись Управління 2, розглядаючи заяву про призначення пенсії?
Так, приписами пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції до 01 квітня 2015 року) (далі - Закон) встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
02 березня 2015 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон 2), який набрав чинності з 01 квітня того ж року.
Законом 2 приписи пункту «а» частини 1 статті 13 Закону викладено у новій редакції.
«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.»
Отже, законодавець для чоловіків збільшив загальний стаж праці.
03 жовтня 2017 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон 3), який набрав чинності з 11 жовтня того ж року.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 4) доповнено статтею 114.
Приписами пункту 1 частини 2 статті 114 Закону 4 передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Таким чином законодавець повторно закріпив збільшення загального стажу праці.
23 січня 2020 року Конституційний Суд України прийняв рішення №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15).
Рішення Конституційного суду України.
«Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, а саме: «на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.»
Отже, за правовим висновком Конституційного Суду України ОСОБА_1 набуде право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 по досягненню 50 років за наявності 20 років стажу, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років, оскільки працював до 01 квітня 2015 року.
До спірних правовідносин не може бути застосований припис пункту 1 частини 2 статті 114 Закону 4, оскільки його зміст відтворює норму права, яка визнана неконституційною відносно осіб, котрі працювали до 01 квітня 2015 року.
На день звернення зі заявою про призначення пенсії позивач досяг віку 50 років, а страховий стаж більший 20 років.
Відповідачі допустили помилку при обчисленні пільгового стажу, про що суд зробив висновок вище за текстом.
Захист порушеного права полягає у визнанні протиправним і скасуванні рішення про відмову у призначенні пенсії і зобов'язанні повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням правових висновків суду.
Постає запитання: кого суд може зобов'язати повторно розглянути заяву?
Приписами пункту 4.2 Порядку подання і оформлення документів для визначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок), який затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, встановлено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Порядком не визначено, що після скасування судом рішення про відмову в призначенні пенсії і зобов'язанні повторно розглянути заяву мають знову застосовувати приписи пункту 4.2 цього ж нормативно-правового акту.
Таке і неможливе, бо суд має визначити у рішенні кого зобов'язувати вчиняти дії.
Тому повторно розглянути заяву має той орган, який встановлено на підставі приписів пункту 4.2 Порядку.
Ним є Управління 2.
Таким чином позов належить задовільнити.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн (а.с.92).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов.
Визнати протиправним і скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 31 жовтня 2025 року в частині незарахування до пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 3-ох періодів праці.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 09 грудня 2025 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі заяви від 01 грудня 2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 01 грудня 2025 року, керуючись приписами пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і правовими висновками суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області і Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 у рівних частках судові витрати у сумі 2422,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Кіровоградську і Запорізьку області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ