28 січня 2026 року м. Кропивницький Справа № 640/11189/21
провадження № 2-іс/340/675/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32а, код ЄДРПОУ 40224921)
відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про припинення права на виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації,
Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - ДАБК міста Києва) у квітні 2021 року звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 . про припинення права на виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Позов мотивовано тим, що відповідач на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт №КВ051210104818 від 05.01.2021 року проводив реконструкцію житлової квартири під нежитлове приміщення (офіс) на об'єкті будівництва по АДРЕСА_2 . Позивач у березні 2021 року під час здійснення позапланової перевірки виявив, що відповідач навів у повідомленні про початок виконання будівельних робіт недостовірні дані в частині належно розробленої та затвердженої у встановленому порядку проектної документації, що є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом. Посилаючись на частину 7 статті 36, частину 2 статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", позивач просить суд:
- припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), №КВ051210104818 від 05.01.2021 року на об'єкт: "Реконструкція житлової квартири під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи по АДРЕСА_2 ",
- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1), №КВ 101210305139 від 16.03.2021 року "Реконструкція житлової квартири під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи по АДРЕСА_2 ", замовник будівництва ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/11189/21 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність об'єкта реконструкції до експлуатації вичерпали свою дію оформленням права власності за відповідачем на об'єкт реконструкції. Заперечуючи також факт самочинного будівництва, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Окружний адміністративний суд міста Києва цю справу не розглянув, рішення у ній не прийняв.
На виконання вимог Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX від 13.12.2022 року, відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України №399 від 16.09.2024 року, акту приймання-передачі від 05.03.2025 року адміністративну справу №640/11189/21 передано з Київського окружного адміністративного суду на розгляд та вирішення до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини.
ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу квартири від 20.09.2020 року придбав у власність житлову квартиру площею 44,3 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
У жовтні 2020 року Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за заявою відповідача видав йому містобудівні умови та обмеження на реконструкцію цієї житлової квартири під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи, затверджені наказом №1230 від 29.10.2020 року. Цей документ зареєстрований у Реєстрі будівельної діяльності ЄДЕССБ за MU01:4812-0738-1799-8598.
За замовленням відповідача ТОВ "Конструкторське бюро "Експерт проект" розробило проектну документацію "Реконструкція житлової квартири під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи по АДРЕСА_2 ", яку замовник ОСОБА_1 затвердив 29.12.2020 року.
ОСОБА_1 30.12.2020 року подав до ДАБК міста Києва повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - щодо реконструкції житлової квартири під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи. Цей дозвільний документ зареєстрований у Реєстрі будівельної діяльності ЄДЕССБ за №КВ051210104818 від 05.01.2021 року.
ОСОБА_1 03.03.2021 року подав до ДАБК міста Києва декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1). Цей дозвільний документ зареєстрований у Реєстрі будівельної діяльності ЄДЕССБ за №КВ101210305139 від 16.03.2021 року.
За заявою ОСОБА_1 на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкта до експлуатації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.03.2021 року за ним зареєстровано право власності на закінчений будівництвом об'єкт у результаті реконструкції - нежитлове приміщення площею 52 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , приміщення 184.
Між тим, в.о. директора ДАБК міста Києва видала наказ №345 від 11.03.2021 року про проведення позапланової перевірки щодо додержання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: "Реконструкція житлової квартири під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи на АДРЕСА_2 " - з метою проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт.
На підставі направлення від 12.03.2021 року інспектор ДАБК міста Києва провів позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, про що склав акт від 25.03.2021 року.
Згідно з цим актом перевіркою встановлено, що будівельні роботи з реконструкції виконуються з відхиленням від затвердженої проектної документації, а проектна документація розроблена без урахування містобудівних умов і обмежень та без дотримання будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Замовник будівництва ОСОБА_1 навів у повідомленні про початок виконання будівельних робіт недостовірні дані в частині належно розробленої та затвердженої у встановленому законодавством порядку проектної документації. Об'єкт "Реконструкція житлової квартири під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи на АДРЕСА_2 " будується без належно затвердженої проектної документації, а отже є самочинним будівництвом згідно зі статтею 376 Цивільного кодексу України.
За наслідками перевірки інспектор ДАБК міста Києва склав адресовані замовнику ОСОБА_1 приписи від 25.03.2021 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Позивач 19.04.2021 року звернувся до суду з цим позовом з вимогами до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт, та про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає:
- підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством;
- здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення;
- пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту;
- виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням;
- будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування;
- прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.
Згідно зі статтею 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", який на час виникнення спірних правовідносин містив такі норми:
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1) будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта будівництва;
4) замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;
8) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Стаття 4. Об'єкти та суб'єкти містобудування
1. Об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
2. Суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Стаття 6. Органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду
1. Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
3. До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Стаття 7. Зміст управління у сфері містобудівної діяльності, державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду
1. Управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом:
6) контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації;
7) надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів):
виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів;
виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів;
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів;
8) здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.
Стаття 22-1. Єдина державна електронна система у сфері будівництва
1. Єдина державна електронна система у сфері будівництва (далі - електронна система) - єдина інформаційно-телекомунікаційна система у складі містобудівного кадастру, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері будівництва, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, з метою отримання визначених цим Законом послуг у сфері будівництва.
2. Електронна система складається з:
1) Реєстру будівельної діяльності;
2) електронного кабінету користувача електронної системи (далі - електронний кабінет);
3) порталу електронної системи.
Невід'ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності є єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Стаття 26. Забудова територій
1. Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
2. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
5. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів (крім об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об'єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Стаття 29. Вихідні дані
1. Основними складовими вихідних даних є:
1) містобудівні умови та обмеження;
2) технічні умови;
3) завдання на проектування.
2. Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
6. Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.
7. Відомості про надані містобудівні умови та обмеження підлягають внесенню до реєстру містобудівних умов та обмежень, який веде відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури.
8. Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.
Стаття 31. Проектна документація на будівництво
1. Проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.
6. Проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.
Стаття 34. Право на виконання будівельних робіт
1. Замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
2. Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
4. Реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури може здійснюватися без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм та правил. Порядок влаштування засобів безперешкодного доступу до об'єктів або їх розумного пристосування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
5. Контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.
7. Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Стаття 36. Повідомлення про початок виконання будівельних робіт
1. Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
2. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.
3. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.
7. Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
8. Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
9. Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зміну даних у поданому повідомленні, зміну даних про початок виконання будівельних робіт, які містяться у Реєстрі будівельної діяльності, відомості про припинення права на початок виконання будівельних робіт не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення в паперовій формі або настання обставин, визначених частиною сьомою цієї статті, вносяться органами державного архітектурно-будівельного контролю до Реєстру будівельної діяльності з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.
Право на виконання будівельних робіт вважається припиненим з дати внесення/включення відомостей про припинення такого права до Реєстру будівельної діяльності.
Стаття 38. Знесення самочинно збудованих об'єктів
1. У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
2. За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.
Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Стаття 39. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів
1. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
4. Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка подана в паперовій формі, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня подання відповідних документів.
5. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
6. Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.
Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.
8. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
9. Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
10. Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Стаття 39-1. Внесення змін до повідомлення або декларації про готовність об'єкта до експлуатації, скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення
1. У разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а також у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.
2. У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.
3. Замовник будівництва після припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, або скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації може повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.
Стаття 41. Державний архітектурно-будівельний контроль
1. Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
У разі систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об'єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт.
Неподання органом державного архітектурно-будівельного контролю позову до суду про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт, або постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, про залишення позову (заяви) без розгляду, є підставою для відновлення виконання підготовчих та/або будівельних робіт (крім випадків, якщо підготовчі та/або будівельні роботи зупинені через ненабуття права на їх виконання).
Орган державного архітектурно-будівельного контролю використовує відомості з електронної системи з метою здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.
Частиною 2 статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 4 статті 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
ДАБК міста Києва є органом державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованими на території міста Києва.
Позивач звернувся до суду з цим позовом та стверджує, що ним виявлено факт подання ОСОБА_1 недостовірних даних, наведених у повідомленні №КВ051210104818 від 05.01.2021 року про початок виконання будівельних робіт, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом. Тож у позові він, посилаючись на частину 2 статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", просить суд:
- припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення №КВ051210104818 від 05.01.2021 року,
- скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації №КВ101210305139 від 16.03.2021 року.
Позивач відповідачем вказав ОСОБА_1 як замовника самочинного будівництва, що несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
З положень частини 2 статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" вбачається, що передумовою, яка надає органу державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду право на звернення до суду із позовом про скасування реєстрації декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт або про припинення права на виконання таких робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, є виявлення відповідним органом факту здійснення самочинного будівництва. Ознаками самочинного будівництва, зокрема, є: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проєкту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження. Наявність порушень, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру. (див. постанову Верховного Суду від 13.08.2025 року у справі №380/29645/23).
Верховний Суд у постановах від 17.10.2023 року у справі №440/12326/21, від 13.05.2025 року у справі №420/21467/23 зазначив, що право на виконання будівельних робіт виникає, зокрема, з моменту реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю відповідного повідомлення (у спірних відносинах про початок виконання будівельних робіт щодо реконструкції об'єкта), яке є чинним до завершення будівництва.
При цьому після завершення будівництва, до якого належить і реконструкція, особа зобов'язана ввести його в експлуатацію у встановленому законом порядку (шляхом реєстрації відповідної декларації органом державного архітектурно-будівельного контролю). Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації є підставою для оформлення права власності на нього.
Реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, а саме - вчинення замовником дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт.
Після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.
Після реєстрації права власності на об'єкт будівництва, у разі виявлення визначених законом ознак, які дають підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом, орган державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язаний вчинити дії, спрямовані на усунення відповідних порушень у сфері містобудівної діяльності та наслідків самочинного будівництва аж до звернення з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта (об'єктів) у порядку, встановленому законом.
Вчинення саме таких дій у разі виявлення ознак самочинного будівництва об'єкта, будівельні роботи на якому вже завершено і стосовно якого зареєстровано декларацію про його готовність до експлуатації, зареєстровано право власності на нього, і буде належним виконанням органом державного архітектурно-будівельного контролю своїх повноважень, ефективним способом судового захисту.
У спірних правовідносинах позивач 05.01.2021 року зареєстрував у Реєстрі будівельної діяльності подане відповідачем повідомлення про початок виконання будівельних робіт з реконструкції житлової квартири під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи, а 16.03.2021 року прийняв закінчений будівництвом об'єкт в експлуатацію, зареєструвавши подану відповідачем декларацію про готовність об'єкта до експлуатації. Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації стала підставою для оформлення 19.03.2021 року права власності на цей об'єкт за відповідачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Отже право відповідача на виконання будівельних робіт, яке у судовому порядку просить припинити позивач, на момент його звернення до суду з цим позовом вже реалізовано і припинено у зв'язку із завершенням будівництва (реконструкції), введенням об'єкта в експлуатацію та державною реєстрацією права власності. При цьому декларація про готовність об'єкта до експлуатації також вичерпала свою дію, позаяк на її підставі було зареєстровано право власності на об'єкт будівництва.
Задоволення цього позову не призведе до жодних юридичних наслідків й не змінить стану спірних правовідносин, не забезпечить належний судовий захист і не сприятиме виконанню завдань адміністративного судочинства.
Суд за даними Єдиного державного реєстру судових рішень установив, що ДАБК у місті Києві у серпні 2021 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання знести самочинно збудований об'єкт по АДРЕСА_2 .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року у справі №640/21587/21 у задоволенні позову ДАБК у місті Києві відмовлено. Наразі рішення суду не набрало законної сили, оскільки оскаржене позивачем в апеляційному порядку.
Також суд за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно установив, що відповідач вже не є власником об'єкту будівництва, з приводу якого позивач звернувся до суду з цих позовом. ОСОБА_1 за договором дарування від 17.05.2024 року подарував його ОСОБА_2 , а той 26.09.2024 року продав його ОСОБА_3 .
Таким чином відповідач вибув зі спірних правовідносин щодо законності виконання будівельних робіт та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а правонаступництво у таких правовідносинах не допускається.
Отже обраний позивачем у цій справі спосіб судового захисту не є належним і не забезпечить практичну реалізацію тих повноважень, з метою виконання яких цей суб'єкт владних повноважень звернувся до суду з позовом.
Тож суд відмовляє у задоволенні позову через неправильно обраний позивачем спосіб захисту та зміну фактичних обставин, якими позивач обґрунтовував свої вимоги.
Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ