27 січня 2026 року справа №320/11130/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за періоди з 01.01.2018 р. по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії 17.05.2021 р. в сумі 18970,88 грн., з 01.01.2018 р. по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії 09.11.2022 р. в сумі 12241,78 грн., та з 01.01.2018 р. по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії 20.07.2023 в сумі 173100,82 грн., на підставі рішень Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/12673/18, № 826/16439/18, № 640/19364/18.
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за періоди з 01.01.2018 р. по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії 17.05.2021 р. в сумі 18970,88 грн., з 01.01.2018 р. по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії 09.11.2022 р. в сумі 12241,78 грн., та з 01.01.2018 р. по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії 20.07.2023 р. в сумі 173100,82 грн., на підставі рішень Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/12673/18, № 826/16439/18, № 640/19364/18 у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати».
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем здійснено перерахунок його пенсії починаючи з 01.01.2018, проте фактично нараховані суми пенсії виплачені позивачу лише в 2021 році у розмірі 18970,88 грн, у 2022 році - 12241,78 грн та у 2023 році - 173100,82 грн. При цьому, вказані кошти виплачені без нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Позивач, не погоджуючись із такою бездіяльністю, звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, проте відповідач відмовив у такій виплаті.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 (суддя ОСОБА_2 ) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
15.07.2024 канцелярією суду зареєстрований відзив відповідача на позовну заяву разом із матеріалами пенсійної справи позивача.
22.10.2024 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 з посади справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 прийнято адміністративну справу №320/11130/24 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, оскільки пенсія позивачу нараховувалась та виплачувалась своєчасно.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї і/з сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
Позивач, набувши право на перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ, а також у зв'язку із зменшенням основного розміру пенсії, звернувся до суду.
На виконання судових рішень Окружного адміністративного суду міста Києва, ГУ ПФУ у м. Києві здійснив відповідний перерахунок пенсії позивача та нарахував заборгованість донарахованої частини пенсії у розмірі 18970,88 грн (справа № 826/12673/18), 12.241,78 грн. (справа № 826/16439/18) та 173.100,82 грн (справа № 640/19364/18), що підтверджується листом ГУ ПФУ у м. Києві від 15.06.2021 № 15903-14792/Г-02/8-2600-21.
Разом з цим, кошти ГУ ПФУ у м. Києві фактично виплачені позивачу лише 17.05.2021 (18970,88 грн), 09.11.2022 (12241,78 грн), та 20.07.2023 (173100,82 грн) без нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати.
Позивач листом від 20.07.2023 № 26611/1-2600-23 звернувся до ГУ ПФУ у м. Києві із заявою про нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованої частини пенсії.
ГУ ПФУ у м. Києві листом від 07.08.2023 № 26987-26611/Г-02/8-2600/23 повідомило позивача про відсутність підстав для нарахування та виплати компенсації.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів, позивач звернувся із позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.
Відповідно до статті 1 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За змістом статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Відповідно до статей 3, 4 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до статті 6 Закону № 2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок, зокрема, коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Із системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Статтею 7 Закону № 2050-ІІІ визначено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку. Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.
З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2001 № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159).
При цьому, пунктом 3 постанови КМУ від 21.02.2001 № 159 закріплено, що компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).
Пункти 1, 2 Порядку № 159 кореспондуються з положеннями Закону № 2050-ІИ і конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Приписи пункту 4 Порядку № 159 визначають, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону та пункті 4 Порядку № 159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Наведену правову позицію сформулював Верховний Суд України у постановах від 19.12.2011 у справі № 6-58цс11, від 11.07.2017 у справі № 21-2003а16), яка у подальшому знайшла своє відображення, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.07.2018у справі № 521/940/17, від 24.01.2019 у справі №159/1615/17, від 28.12.2019 у справі № 520/8992/19 та від 21.09.2022 у справі № 816/1627/18.
Відповідно до статті 6 Закону № 2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Системний аналіз наведених норм у своєму взаємозв'язку свідчить, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічну позицію Верховний Суд України висловив у постановах від 19.12.2011 у справі № 6-58цс11, від 07.11.2012 у справі № 6-131цс12 та від 18.11.2014 № 21-518а14.
У постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 826/8319/16 зазначено, що компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.
Згідно із частиною 2 статті 55 Закону № 2262 нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та пункту 2 Постанови КМУ від 21.02.2001 № 159, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Таким чином, Відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не нарахування і не виплати позивачу компенсації втрати частини доходу, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, а також неправомірно відмовив Позивачу у проведенні нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.
Враховуючи задоволення позовних вимог судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за періоди з 01.01.2018 року по 17.05.2021 року, з 01.01.2018 року по 09.11.2022 року, та з 01.01.2018 року по 20.07.2023 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за періоди з 01.01.2018 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії 17.05.2021 року в сумі 18970,88 грн., з 01.01.2018 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії 09.11.2022 року в сумі 12241,78 грн., та з 01.01.2018 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії 20.07.2023 року в сумі 173100,82 грн, у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати».
4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.