27 січня 2026 року № 640/10192/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути кошти платника податків, ОСОБА_1 , з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 84 379,10.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість на вищевказану суму, яка складається з податку на доходи фізичних осіб: основний платіж, штрафні санкції, пеня, військовий збір. Зазначена заборгованість утворилася в результаті не сплати донарахованих позивачем сум грошового зобов'язання. З огляду на те, що наявна заборгованість відповідачем погашена не була, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX Окружним адміністративним судом міста Києва справу № 640/10192/21 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Донцем В. А. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Вказану ухвалу суду ОСОБА_1 отримала 06.01.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним у матеріалах справи (а.с. 68).
У зв'язку зі звільненням судді, в провадженні якого перебувала справа, остання передана на повторний автоматизований розподіл між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Діску А. Б.
Ухвалою судді Діски А. Б. прийнято справу до свого провадження, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачка повідомлялась про розгляд справи належним чином.
Станом на час розгляду справи судом, відзив на позовну заяву від ОСОБА_1 не надходив.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
На підставі п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 08.05.2018 №8131 про проведення позапланової невиїзної перевірки, ГУ ДФС у м. Києві проведено позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді додаткового блага платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.
За результатами проведення перевірки складено акт від 25.05.2018 №2436/26-15-42-02-30/ НОМЕР_1 . Перевіркою встановлено, що в порушення п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України відповідачкою не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік та не відображено доходу, отриманого платником як додаткове благо в сумі 308765,40 грн., та, в свою чергу, не сплачено податок з таких доходів, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік на суму 55577,77 грн. Крім того, встановлено порушення п.п. 1.2, 1.3 п. 161 підрозділу 10 р. ХХ Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму військового збору за 2016 рік 4631,48 грн. Акт перевірки надсилався за її податковою адресою на момент такої перевірки та був отриманий 31.05.2018 (а.с. 27).
На підставі вищевказаного акту податковим органом 13.06.2018 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0067644202, №0067654202, № 0067664202, 0067684202.
Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачкою 27.06.2018 (а.с. 19).
В подальшому 11.07.2018 податковим органом винесено податкову вимогу №133146-17 на суму 84379,10 грн., з яких 60209,25 грн. основний платіж, 15732,31 грн., - штрафні санкції, 8437,54 грн. - пеня.
Податкова вимога направлялась відповідачу та була повернута з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Оскільки ОСОБА_1 у встановлені строки не було погашено податкову заборгованість Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.
Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Виконанням податкового обов'язку, згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Приписами ст. 16 ПК України визначено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
П.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Розділом IV ПК України врегульовано порядок сплати податку на доходи фізичних осіб.
Так, згідно з п. 162.1. ст. 161 ПК України платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до положень п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом (п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у 2016 році отримано додаткове благо у вигляді прощення основної суми боргу за кредитним договором, у зв'язку чим в неї виник обов'язок відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Водночас відповідач не подавала до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік та відповідно не декларувала доходи у вигляді додаткового блага за 2016 рік.
13.06.2018 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення: № 0067644202 на суму 69472,21 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, з яких 55577,77 грн. - сума збільшення грошового зобов'язання з вказаного податку та 13894,44 грн. штрафні санкції; податкове повідомлення-рішення №0067654202 на суму 170 грн, яким застосовано штрафні санкції за платежем - податок на доходи фізичних осіб; податкове повідомлення-рішення № 0067664202 на суму 510 грн, яким застосовано штрафні санкції за платежем - податок на доходи фізичних осіб; за платежем військовий збір, з яких 4631,48 грн. - сума збільшення грошового зобов'язання та 1157,87 грн. - штрафні санкції.
В подальшому 11.07.2018 податковим органом винесено податкову вимогу на суму 84379,10 грн., з яких 60209,25 грн. основний платіж, 15732,31 грн., - штрафні санкції, 8437,54 грн. - пеня.
П.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 59.1 ПК України, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Пункт 59.5 ст. 59 ПК України визначає, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується податкова заборгованість в сумі 84379,10 грн., яка складається з податку на доходи фізичних осіб - 77940,71 грн., військового збору в розмірі 6438,39 грн.
Вказана сума заборгованості підтверджується податковими повідомленнями рішеннями, довідкою про суму податкового боргу платника податків, картками особового рахунку.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Погашення податкового боргу платників податків регулюється гл. 9 ПК України.
Згідно з п. 95.1. ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95).
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження
Матеріалами справи підтверджується наявність податкового боргу відповідача в розмірі 84379,10 грн.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством, строки до бюджету не сплатила в повному обсязі, наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути кошти платника податків з фізичної особи ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) в розмірі 84379,10 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Діска А.Б.