про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
без проведення судового засідання
27 січня 2026 року м. Київ № 320/3116/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
доСекретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
провизнання протиправними та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
19 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 16.12.2025 № 1208/к про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу реалізації національного превентивного механізму в закладах соціального забезпечення та освіти Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з 23.12.2025 року.
- поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу реалізації національного превентивного механізму в закладах соціального забезпечення та освіти Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з 23.12.2025 року.
- стягнути з Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.12.2025 року по день фактичного поновлення на посаді, виходячи із середньоденного заробітку ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2026 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
26.01.2026 позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.
Приписами пунктів 1-6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви та доданими до неї документами, суд дійшов до висновку, що позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України та підсудна Київському окружному адміністративному суду.
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (ч. 5 ст. 12 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згаданою ч. 4 ст. 257 КАС України, а також ч. 4 ст. 12 КАС України вказано чіткий перелік категорій справ, які за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті, а саме справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Згідно з пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України справами незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, Кодексом визначено, а саме частиною другою статті 12 КАС України, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Так, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що ця справа, де предметом спору є розгляд питання правомірності рішення про звільнення позивача з публічної служби, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, оскільки вважає, що швидкість вирішення справи вказаної категорії є пріоритетним.
Враховуючи викладене, а також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а також, зважаючи на дію воєнного стану в Україні, з метою збереження життя та здоров'я людей, суд вбачає наявність підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Щодо заяви позивача про виклик свідків, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 65 КАС України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання ( ч. 2 статті 65 КАС України).
В силу ч. 1 ст. 91 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. (ч. 1, 2 ст. 92 КАС України).
Водночас суд не вбачає підстав для виклику свідків на даній стадії розгляду справи, оскільки обставини, які позивача зазначає в якості підстав для виклику свідка можуть бути підтверджені матеріалами справи. Окрім того, враховуючи те, що судовий розгляд справи вирішено здійснювати без виклику сторін, суд дійшов висновку, що заява про виклик свідків не підлягає задоволенню.
Щодо клопотання про витребування доказів, суд зазначає наступне.
Положеннями частини 1 статті 80 КАС України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Поряд з цим, частиною 2 статті 80 КАС України встановлюються вимоги щодо клопотання про витребування доказів.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Отже, приписами Кодексу адміністративного судочинства України на особу, що подає клопотання про витребування доказів покладається обов'язок щодо оформлення такого клопотання належним чином, а саме з врахуванням вимог статті 80 КАС України.
Варто зазначити, що подане клопотання про витребування доказів відповідає вимогам статті 80 КАС України, проте, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання та для повного та всебічного встановлення обставин справи витребувати у відповідача: копію особової справи ОСОБА_1 ; розрахунок середньоденного заробітку ОСОБА_1 обчислені за два останні повні календарні місяці роботи; всі матеріали, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті спірного наказу, вчинення бездіяльності/дій.
Керуючись ст. ст. 80, 91, 92, 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Відкрити провадження в адміністративній справі.
2. Розгляд справи здійснюватиметься суддею Жуковою Є.О. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.
3. Повідомити позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
4. Витребувати від відповідача належним чином завірені копії:
- особової справи ОСОБА_1 ;
- розрахунку середньоденного заробітку ОСОБА_1 обчислені за два останні повні календарні місяці роботи;
- всі матеріали, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті спірного наказу, вчинення бездіяльності/дій.
Для подання до суду витребуваних доказів встановити п'ятнадцятиденний строк з дати отримання копії ухвали.
5. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов з врахуванням положень ст. 162 КАС України. Одночасно з наданням (надісланням) відзиву до суду, його копія та додані до нього документи повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам відповідно до ч. 3 ст. 162 КАС України.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Відповідно до ч. 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
6. У разі подання відповідачем відзиву на позовну заяву, встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив з врахуванням вимог ст. 163 КАС України.
7. У разі подання позивачем відповіді на відзив, встановити відповідачеві п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення з врахуванням положень ст. 164 КАС України.
8. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення по суті позовних вимог згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Жукова Є.О.