про відкриття провадження в адміністративній справі
27 січня 2026 року Київ Справа № 320/1743/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу та рішень, визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві , у якому просить суд
1. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 23.01.2020 року №655 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )" ;
2. Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 23.01.2020 року № 655 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )";
3. Визнати протиправними та скасувати:
- рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0019844203 від 05.03.2020 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 58403,08 грн. та штрафних санкцій 17520,92 грн.,
- рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0019824203 від 05.03.2020 року про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в розмірі 170,00 грн.,
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у м. Києві від 10.05.2019 року № Ф-59099-17 зі сплати єдиного внеску в розмірі 21030,90 грн.,
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у м. Києві від 10.05.2019 року № Ф-59099-17У зі сплати єдиного внеску в розмірі 21030,90 грн.,
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у м. Києві від 05.03.2020 року № Ф-102У зі сплати єдиного внеску в розмірі 58403,08 грн.,
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 05.03.2020 року № 0019734203,
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 05.03.2020 року № 0019744203,
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 05.03.2020 року № 0019764203,
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 05.03.2020 року № 0019794203
- податкову вимогу Головного управління ДПС у м. Києві від 25.06.2021 року № 0044909-1306-2651.
18.02.2025, ухвалою суду вказана позовна заява була залишена без руху з підстав невідповідності позову ч.ч. 3,4 ст. 161 КАС України.
На виконання вимог ухвали суду, представником позивача 25.02.2025 подано до суду заяву щодо усунення недоліків, а саме заяву про визнання поважними причини пропуску строку звернення та поновлення строку та квитанцію про сплату судового збору за звернення до суду №17 від 25.02.2025 на суму 5394,30 грн.
Суддя зазначає, що розгляд поданих представником позивача до суду заяви та документів здійснюється у відповідні процесуальні строки враховуючи навантаження у роботі судді.
Розглянувши подані представником позивача заяву про визнання поважними причини пропуску строку звернення та поновлення строку, враховуючи обґрунтування та доводи пропущеного позивачем строку звернення до суду із даним позовом, суддя враховує що позивач 05.04.2024 отримав у відділенні поштового зв'язку конверт із адміністративним позовом ГУДПС у м.Києві про стягнення податкового боргу на загальну суму 188303,92 грн. та відповідно отримав податкові повідомлення-рішення від 05.03.2020 №0019744203, №0019734203, №0019764203, №0019794203.
Скориставшись послугами адвоката, за адвокатським запитом від 15.04.2024 №138, супровідним листом від 22.04.2024 року №147, отримано відповіді відповідача від 19.04.2024 №41152/6/26-15-24-02-04-08, відповідь від 26.04.2024 №42625/6/26-15-24-02-04-08, до яких долучено документи, зокрема, ті що оскаржуються позивачем у даній справі. Також, 17.05.2024 представник позивача ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №61720633 щодо стягнення єдиного внеску.
Суд враховує також доводи та докази не проживання позивача за адресою АДРЕСА_1 . З 16.11.1996 проживає за адресою АДРЕСА_2 . Відповідно, жодних документів від відповідача не отримував. Позов подано до суду 26.05.2024.
Положеннями частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (частина перша, частина четверта статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України).
Разом з тим в контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", згідно з якою, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання необхідно звертати увагу на обставини справи.
У справі "Bellet v. Fгаnсе" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Відтак, беручи до уваги норми Конституції України, а також враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту її порушеного права, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд визнає поважними причини пропуску строку та вважає, що пропущений процесуальний строк звернення до суду необхідно поновити.
Суддя також враховує квитанцію про сплату судового збору за звернення до суду №17 від 25.02.2025 на суму 5394,30 грн.
Таким чином, суддя вважає відсутніми підстави для висновку щодо невідповідності позову вимогам процесуального законодавства.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя зазначає, що спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Відповідно до положень статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Згідно з частиною 1 статті 179 Кодексу адміністративного судочинства України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Також, суддя зазначає, що за частини четвертої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною третьою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 2, 5, 77, 80, 118, 122, 171, 179, 243 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Задовольнити заяву представника позивача.
2. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із даним позовом.
3. Відкрити провадження в адміністративній справі.
Справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.
2. Розпочати підготовку справи до судового розгляду.
3. Призначити підготовче засідання на 24 лютого 2026 року о 12:10 год.
Судове засідання відбуватиметься в приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 1-й під'їзд, 6-й поверх).
4. Викликати для участі в підготовчому засіданні учасників справи (їх представників).
5. Запропонувати відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Роз'яснити відповідачеві, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
6. Витребувати від відповідача ГУ ДПС у м.Києві належним чином завірені докази щодо повідомлення ОСОБА_2 про спірні накази щодо проведених перевірок, прийнятих спірних рішень, зокрема, докази належного надіслання оспорюваних рішень у справі позивачу.
Витребувані докази надати до суду у строк визначений для подання відзиву.
7. Запропонувати позивачеві протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
8. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
9. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
10. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Войтович І. І.