26 січня 2026 року м. Київ № 320/23973/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., здійснюючи розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративної справи
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Управлінням державної охорони України від 25.02.2025 року № 2/6-3431 із обмеженням її максимальним розміром застосуванням постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» починаючи з 01.03.2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати і виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Управлінням державної охорони України від 25.02.2025 року № 2/6-3431 із без обмеженням її максимальним розміром та без застосування постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» починаючи з 01.03.2023 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 відкрито провадження у справі, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.
У подальшому, від представника відповідача надійшло клопотання про залучення у якості третьої особи на стороні відповідача Міністерство соціальної політики України та клопотання про зупинення провадження у справі.
Розглянувши клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, суд зважає на таке.
Особливості залучення третіх осіб до участі у справі визначено статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Так, частиною 2 статті 49 КАС України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина 5 статті 49 КАС України).
Із системного аналізу наведених норм слідує, що підставою для залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є ймовірність впливу судового рішення у справі на права, свободи, інтереси або обов'язки такої особи.
Разом із тим саме заявник повинен довести, що рішення у цій справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки Міністерства соціальної політики України.
Суд зазначає, що представником відповідача не наведено належного обґрунтування, яким чином рішення суду у цій справі вплине на права, свободи, інтереси або обов'язки Міністерство соціальної політики України.
Посилання заявника на те, що Міністерство соціальної політики України є головним розпорядником бюджетних коштів за програмою КПКВК 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду" не свідчать про те, що судове рішення за результатами розгляду цієї справи безпосередньо вплине на права та інтереси згаданого центрального органу виконавчої влади.
Суд враховує те, що спірні правовідносини у цій справі виникли безпосередньо між позивачем та Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку пенсії.
При цьому факт розроблення проекту цієї постанови КМУ від 03.01.2025 №1 Міністерством соціальної політики України, а також і те, що останнє забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення жодним чином не свідчить про наявність підстав для залучення Міністерства соціальної політики України до участі у цій справі в якості третьої особи.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третьої особи є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.
Щодо клопотання про зупинення провадження у справі, суд враховує наступне.
Частиною 1 статті 236 КАС України передбачені обов'язкові підстави для зупинення провадження у справі, а у частині 2 цієї статті вказані факультативні підстави для зупинення провадження у справі.
Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в ході розгляду цієї справи, але мають значення для справи, провадження у якій слід зупинити.
Проте, на переконання суду, рішення Київського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 320/2229/25 не може встановлювати жодних обставин, які б впливали на збирання та оцінку доказів у цій справі, а також встановлювати факти, які б мали преюдиційне значення у цій справі, а тому твердження представника відповідача про наявність підстав для зупинення провадження у справі, що розглядається, на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України є безпідставними.
За наведених обставин суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Керуючись статтями 49, 236, 248, 256 КАС України,
1. Відмовити представнику Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у задоволенні клопотання про залучення Міністерства соціальної політики України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у справі №320/23973/25.
2. Відмовити представнику Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №320/23973/25.
3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Суддя Жукова Є.О.