про відмову у відкритті провадження в частині в адміністративній справі
23 січня 2026 року м. Київ 320/2510/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, про визнання протиправними дій ,
ОСОБА_1 звернувся ло Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 03.01.2026 року №1 «Про підсумки службового розслідування та притягнення винних до відповідальності» у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності підполковника ОСОБА_1 , а саме скасування пункту про попередження про неповну службову відповідність підполковника ОСОБА_1 за порушення вимог абзацу другого статті 11, статті 16, абзаців сьомого, дванадцятого, тринадцятого статті 73 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, статті 1, абзаців третього, шостого, сьомого, восьмого статті 3, абзаців другого, четвертого, п'ятого, шостого статті 4 Дисциплінарного Статуту ЗСУ, вимог пункту 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.12.2024 року №655, що стосується незадовільного рівня організації та проведення заходів з питань запобігання та виявлення корупції, а також організації внутрішнього контролю та управління ризиками у військовій частині НОМЕР_1 , як такий, що суперечить чинному законодавству.
- визнати протиправним та такими, що не мають юридичного значення, висновки пунктів Акту службового розслідування затвердженого 20.12.2025 року Командувачем Повітряних Сил Збройних Сил України складеного згідно наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 21.11.2025 року №248ад «Про призначення службового розслідування», щодо визначення вини підполковника ОСОБА_1 як такі, що не підтверджують наявності дисциплінарного проступку та не можуть бути підставою для застосування дисциплінарних стягнень до підполковника ОСОБА_1
- визнати протиправним та скасувати пункт 48 Акту службового розслідування затвердженого 20.12.2025 року Командувачем Повітряних Сил Збройних Сил України складеного згідно наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 21.11.2025 року №248ад «Про призначення службового розслідування» в частині, щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності підполковника ОСОБА_1 , а саме попередження його про неповну службову відповідність.
- визнати протиправним та скасувати п. 1 параграфу 2 наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 12.01.2026 року №23 (по особовому складу) щодо пониження у посаді підполковника ОСОБА_1 , а саме звільнення з посади заступника командира частини з психологічної підтримки персоналу - начальника групи психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 (шпк «підполковник») та призначення його на посаду заступника командира батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_2 («шпк» майор), як такий, що суперечить чинному законодавству;
- зобов'язати Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України поновити підполковника ОСОБА_1 у посаді заступника командира з психологічної підтримки персоналу - начальника групи психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд, зокрема визнати протиправним та такими, що не мають юридичного значення, висновки пунктів Акту службового розслідування затвердженого 20.12.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 складеного згідно наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 21.11.2025 року №248ад «Про призначення службового розслідування», щодо визначення вини підполковника ОСОБА_1 як такі, що не підтверджують наявності дисциплінарного проступку та не можуть бути підставою для застосування дисциплінарних стягнень до підполковника ОСОБА_1 , визнати протиправним та скасувати пункт 48 Акту службового розслідування затвердженого 20.12.2025 року Командувачем Повітряних Сил Збройних Сил України складеного згідно наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 21.11.2025 року №248ад «Про призначення службового розслідування» в частині, щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності підполковника ОСОБА_1 , а саме попередження його про неповну службову відповідність.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для розгляду справи в цій частині в порядку адміністративного судочинства, дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Тобто, обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
За частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Водночас право на судове оскарження не є абсолютним, наявність лише формальної або процедурної помилки, без врахування рішення, яке має для суб'єкта конкретні юридичні наслідки, не є підставою для звернення до суду.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Визначальним для розуміння спору як адміністративно-правового є не тільки участь суб'єкта владних повноважень, але й характер відповідного спору та його наслідки для суб'єкта спірних правовідносин. Спір набуває ознак публічно-правового за умов здійснення органом публічної влади та /або їх посадовими особами у цих відносинах владних управлінських функцій.
Разом з тим, акт службового розслідування затвердженого 20.12.2025 року Командувачем Повітряних Сил Збройних Сил України складеного згідно наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 21.11.2025 року №248ад «Про призначення службового розслідування», щодо визначення вини підполковника ОСОБА_1 та пункту 48 Акту, саме є попередження його про неповну службову відповідність не є остаточним документом, який зобов'язує до вчинення будь-яких дій, сам по собі не породжує певних правових наслідків, висновки даного акту не мають обов'язкового характеру для позивача, а є лише передумовою для прийняття уповноваженим суб'єктом Командуванням Повітряних Сил Збройних Сил України, відповідного рішення.
Акти службового розслідування не є документами, які містить норми права загальної або індивідуальної дії та не має обов'язкового характеру для суб'єкта по відношенню, до якого він винесений. Питання правомірності та обґрунтованості актів службового розслідування можуть бути оцінені судом у разі оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятих на його реалізацію.
Окрім цього, суд зазначає, що акт службового розслідування породжує обов'язок тільки для суб'єкта владних повноважень (розглянути і прийняти рішення). Акт службового розслідування може слугувати посиланням на докази вчинення особою певного порушення. Тому позивач в цій частині оскаржує не рішення суб'єкта владних повноважень, а певне посилання на докази. Докази (самі по собі) не можуть порушувати його права і інтереси, що відповідно до приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України виключає наявність порушеного права, яке підлягає захисту.
Рішеннями, які створюють для особи правові насліки, є рішення, якими посадова особа, яка призначила службове розслідування, у встановленому порядку за наявності підстав вживає адміністративних та організаційних заходів, чи ініціює питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.
Зазначеним рішенням є наказ Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 12.01.2026 року №23 (по особовому складу) щодо пониження у посаді підполковника ОСОБА_1 , а саме звільнення з посади заступника командира частини з психологічної підтримки персоналу - начальника групи психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 (шпк «підполковник») та призначення його на посаду заступника командира батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_2 («шпк» майор).
Аналогічні правові позиції висловлено Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 02.10.2019 у справі № 821/2137/15-а, від 31.05.2022 у справі № 280/5247/20, від 30.11.2020 у справі № 640/19574/18.
За приписами частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява № 45783/05).
Поняття «суд, встановлений законом» у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції (п.п. 24-25 рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006, заяви № 29458/06 і №29465/04).
У випадку розгляду цієї адміністративної справи Київським окружним адміністративним судом, останній не відповідатиме критерію "суд, встановлений законом" у розумінні статті 6 Конвенції, оскільки не буде дотримано юрисдикційної умови такої відповідності (суд повинен бути повноважним, діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
Отже, з урахуванням положень Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, акт службового розслідування затвердженого 20.12.2025 року Командувачем Повітряних Сил Збройних Сил України складеного згідно наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 21.11.2025 року №248ад «Про призначення службового розслідування», щодо визначення вини підполковника ОСОБА_1 та пункту 48 даного Акту. Він не створює, не змінюють і не припиняють прав чи обов'язків позивача, а лише фіксують обставини, які можуть бути враховані суб'єктом владних повноважень при прийнятті рішення. Таким чином, не самі акти можуть бути предметом адміністративного спору, а рішення, прийняті на їх підставі, що мають обов'язковий характер та породжують юридичні наслідки.
Пунктом 1 ч.1 ст.170 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З урахуванням зазначеного суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування Акт службового розслідування затвердженого 20.12.2025 року Командувачем Повітряних Сил Збройних Сил України складеного згідно наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 21.11.2025 року №248ад «Про призначення службового розслідування», щодо визначення вини підполковника ОСОБА_1 та пункту 48 даного Акту
Згідно з ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись статтями 160-162, 170, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог, щодо визнання протиправним та такими, що не мають юридичного значення, висновки пунктів Акту службового розслідування затвердженого 20.12.2025 року Командувачем Повітряних Сил Збройних Сил України складеного згідно наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 21.11.2025 року №248ад «Про призначення службового розслідування», щодо визначення вини підполковника ОСОБА_1 як такі, що не підтверджують наявності дисциплінарного проступку та не можуть бути підставою для застосування дисциплінарних стягнень до підполковника ОСОБА_1 та пункту 48 даного Акту.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадженні в частині позовних вимог невідкладно надіслати особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Щавінський В.Р.