26 січня 2026 року м. Київ справа №320/58499/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 27.09.2024 №262940019909 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві переглянути заяву за наданими документами та зарахувати пільговий стаж за період 27.08.1991 по 31.12.1991 та з 12.08.1997 по 12.06.2001, з 21.05.2019 по 30.04.2022 та з 26.08.2022 по 09.09.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з дати звернення з заявою про призначення пенсії, а саме з 20.09.2024.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду в Сумській області відмовило йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2, у зв'язку з відсутністю спеціального стажу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та вказує про відсутність підстав для призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком №2. Необхідний для позивача пільговий стаж визначений п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та становить 12 років 6 місяців. Натомість страховий стаж позивача на момент звернення становить 38 років 09 місяців 00 днів, пільговий стаж по Списку №2 становить 01 рік 06 місяців 21 день, що є недостатнім для призначення даного виду пенсії.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в місті Києві, 05.12.1997.
Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів від 09.09.2024 №564, виданої ТОВ "ККНК "ТЕхнобуд", ОСОБА_1 працював повний робочий день в Кощіївській філії ТОВ "Клесівський кар'єр нерудних копалин "Технобуд" з 21.05.2019 по 30.04.2022 на посаді електрогазозварник 4 р., що передбачена Списком №2 розділом ХХІІІ код 721219756 постановою КМУ №461 від 24.06.2016 та виконував зварювання металевих конструкцій електродами, а також з 26.08.2022 по 09.09.2024 на посаді електрогазозварник 4 р., що передбачена Списком №2 розділом ХХІІІ код 721219756 постановою КМУ №461 від 24.06.2016 та виконував зварювання металевих конструкцій електродами. Тривалість пільгового стажу складає 4 роки 10 місяців 20 днів.
Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10.09.2024 №11-к/65, виданої АТ "Перший Київський машинобудівний завод", ОСОБА_1 працював повний робочий день на Київському ордена Леніна заводі "Більшовик" за період 16.01.1990 по 06.08.1991 на посаді електрозварник, електрозварник ручного зварювання, що передбачена Списком №2 розділом ХХХІІІ та виконував роботи ручною електродуговою зваркою відповідних середньої складності деталей, вузлів і конструкцій із різних сплавів. Електрозварювання деталей та вузлів виконував в різних положеннях зварювального шва. Наплавляя спрацьовані прості інструменти, деталі з вуглецевих та конструкційних сталей. Контактною, шовною, точковою зваркою не займався. Інших робіт не виконував. Стаж складає 1 рік 6 місяців 20 днів. Відпусткою без збереження заробітної плати не користувався. Перша атестація робочого місця за умови праці на підприємстві проведена у 1997 році (наказ №111 від 22.09.1997). Характер та умови праці за професією електрозварник ручного зварювання не змінились.
Відповідно до довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії від 20.09.2024 №НОКР-1/574 виданої Акціонерним товариством "Укзалізниця", ОСОБА_1 працював на станції Київ-Пасажирський Південно-Західної залізниці на посаді електрогазозварника з 27.08.1991 по 12.06.2001. Був зайнятий повний робочий день та виконував роботи з різання та ручного зварювання на півавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах зі застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче з класу небезпеки за професією (посадою) електрогазозварника, що передбачена Списком №2 виробництв, цехів професій і посад, розділу ХХХІІІ. Пільговий період складає 4 роки 2 місяці 6 днів.
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 :
- 16.08.1984 - прийнято в Радгосп "Дружба" робочим в бригаду №2 на зерноток;
- 01.09.1984 - направлено на навчання в професійне технічне училище, з 01.09.1984 по 31.07.1985 навчався в професійному технічному училищі по спеціальності електрогазозварника 3 розряду;
- 14.08.1985 - прийнятий електрогазозварником на тракторну бригаду №2;
- 24.11.1987 - звільнений відповідно до ст. 36 КЗпП УРСР;
- 03.12.1987 по 20.10.1989 - служив в Радянській Армії;
- 16.01.1990 по 06.08.1991 - працював в цеху №10 електрозварником 3 розряду;
- 27.08.1991 - прийнятий електрогазозварником;
- 12.06.2001 - переведений прийомоздавальником багажу та вантажу в поїздах;
- 22.06.2015 - звільнений відповідно до ст. 36 КЗпП України;
- з 23.06.2015 по 16.07.2018 працював в ТОВ "Люксофт-Україна" на посаді адміністратора чергового;
- 21.05.2019 - прийнято на посаду електрогазозварником;
- 21.05.2019 - підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2;
- 30.04.2022 - звільнений відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України;
- 26.08.2022 - прийнятий в ТОВ "ККНК "Техно буд" на посаду електрогазоварником Рембригади ДСЦ;
- 01.05.2023 - підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань, було прийнято рішення №262940019909 від 27.09.2024, яким позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку відсутністю необхідного пільгового стажу.
У вказаному рішенні пенсійний орган зазначив, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрі України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу у чоловіків не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців за зазначених роботах.
Вік заявника - 55 років 00 місяців 07 днів, страховий стаж складає 38 років 09 місяців 00 дні; пільговий стаж по списку №2 - 01 рік 06 місяців 21 день.
До страхового стажу не зараховано період роботи з 16.08.1984 по 01.09.1984, оскільки відсутній наказ на прийом на роботу (необхідно надати уточнюючу довідку).
До пільгового стажу роботи по Списку №2 не зараховано період роботи:
- з 27.08.1991 по 31.12.1991 та з 12.08.1997 по 12.06.2001 згідно з довідкою від 20.09.2024 "НОКР-1/574 виданої "АТ "Укрзалізниця", оскільки не вірно внесено рік постанови КМУ №162 - "1194" замість "1994", не вірне посилання на постанови КМУ від 22.08.1956 №1173, в наказі від 12.07.1997 №161 про підсумки атестації робочих місць підтверджена посада газозварник, а заявник працював на посаді електрогазозварник та посилання на ст. 13 та ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", замість на ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV;
- з 21.05.2019 по 30.04.2022 та 26.08.2022 по 09.09.2024 згідно довідки від 09.09.2024 №564 виданої ТОВ "ККНК "Технобуд", оскільки не зазначено заявник виконував роботи по зварюванню металевих конструкцій ручним або напівавтоматичним зварювальним апаратом.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду, з приводу чого суд зазначає.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду регулюють Закони України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ), від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
За визначенням, наданим в абзаці 22 статті 1 Закону № 1058-IV, пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частинами 1 та 2 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Загальні умови призначення пенсії за віком визначені в частині першій статті 26 Закону № 1058-IV. Водночас відносини з приводу призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників врегульовані статтею 114 Закону № 1058-IV.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону (частина 1 статті 114 Закону № 1058-IV).
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Судом встановлено, що однією із умов відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є не зарахування періоду роботи з 21.05.2019 по 30.04.2022 та 26.08.2022 по 09.09.2024 відповідно до довідки №54 від 09.09.2024 виданої ТОВ "ККНК "Технобуд", у зв'язку не зазначення характеристики роботи позивача.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Постановою Кабінетом Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктами 1, 2 Порядку № 637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Верховний Суд у постановах від 31.07.2018 по адміністративній №415/760/17, 31.07.2018 по адміністративній справі № 486/1080/16-а, від 31.07.2018 по адміністративній справі № 235/1112/17 висловив правову позицію про достатність підтвердження страхового стажу на посадах за Списком №1, 2 саме записами у трудовій книжці.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, за наявності належно оформлених записів у трудовій книжки та підтвердження стажу роботу, що дає право на пільгову пенсію, підприємством, неможливо спростовувати факт наявності у позивача стажу роботи на посадах, що дає право на призначення пільгової пенсії.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).
Відповідно до п. 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 №4, №9, №14 позивач працював на посаді електрогазозварника та до запису №7 на посаді електрозварника 3 розряду.
Також, відповідно до запису №15 трудової книжки серії НОМЕР_2 , 21.05.2019 позивачу підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Крім того, відповідно до картки умов праці на робочому місці позивач на станції Київ Пасажирський працював на посаді електрозварника з шкідливими хімічними речовинами та з інфрачервоне випромінювання.
Суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів від 11.03.1994 року №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» передбачені професії «електрозварники» та «електрогазозварники».
Постановою Кабінету Міністрів від 16.01.2003 року №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» передбачені професія «електрозварники ручного зварювання».
Згідно до Списку №2, затвердженого постановами Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. №10, від 11.03.1994 р. №162, №461 від 24.06.2016р. право на пільгову пенсію мають: електрогазозварювальники, електрогазозварники, газозварники, електрозварники ручного зварювання, електрозварники, на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням в середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, електрогазозварники зайняті на ручному зварюванні.
Суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах. Неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не можуть бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. У свою чергу, недоліки ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації (зокрема, довідок) з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи її права на соціальний захист. Така позиція узгоджується із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17.
Крім цього, у випадку якщо поданих документів про призначення пенсії було недостатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з'ясування спірних обставини.
Підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний підтверджений стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи інших документів (довідок), оскільки визначальним є саме підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах
Суд наголошує, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
Оскільки, пільговий стаж позивача підтверджений належно оформленими записами у трудовій книжці, відмовляючи позивачу у зарахуванні періодів роботи з 21.05.2019 по 30.04.2022 та 26.08.2022 по 09.09.2024 відповідно до довідки №54 від 09.09.2024 виданої ТОВ "ККНК "Технобуд" до пільгового стажу роботи по Списку №2, відповідач діяв не правомірно.
Щодо не зарахування пільгового стажу у зв'язку з не вірним посиланням на постанову КМУ від 22.08.1956 №1173 у довідці №НОКР-1/574 від 20.09.2024 виданої АТ "Укрзалізниця", суд зазначає таке.
Підрозділом 33 розділу XXXIII Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах визначені посади робітників та майстрів, старших майстрів по ремонту устаткування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 затверджено Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та також передбачає посади електрогазозварника, зайнятого різанням та ручним зварюванням та електрозварника ручного зварювання.
Як вбачається з матеріалів справи та як зазначалось судом раніше, що позивач працював на посаді, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість на якій повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Не вірне посилання підприємства на постанову Ради Міністрів СРСР від 22.06.1956р. № 1173 при складанні довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії від 05.04.2023р. №126/ОК-108 не може порушувати право позивача на призначення пенсії, оскільки пільговий стаж підтверджено трудовою книжкою.
Зазначений висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 05 грудня 2019 року у справі № 359/8683/16-а.
Таким чином, не зарахувавши позивачу період роботи до пільгового стажу у зв'язку з не вірним посиланням на постанову КМУ від 22.08.1956 №1173 у довідці №НОКР-1/574 від 20.09.2024 виданої АТ "Укрзалізниця" відповідач діяв не правомірно.
Щодо не зарахування періоду роботи до пільгового стажу, у зв'язку з ти, що в наказі №161 від 12.07.1997 про підсумки атестації робочих місць підтверджена посада газозварник, а позивач працював на посаді електрогазозварник, суд зазначає наступне.
Відповідно до Розділу XXXII Загальні професії списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачалися професії газозварювальник, електрозварювальник.
Розділом XXXIII Загальні професії списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, передбачалися професії газозварювальник, електрозварювальник.
Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII Загальні професії передбачені професії електрозварники та газозварники.
Розділом XXXIII Загальні професії списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою КМУ від 16.01.2003 № 36, передбачалися професії газозварник, електрогазозварник.
Враховуючи зазначене, професія електрогазозварника (газоелектрозварника) передбачена у всіх списках № 2 діючих у спірні періоди роботи.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що кваліфікаційною характеристикою робіт електрозварника передбачено виконання робіт, як електрозварника так і газозварника.
Також слід зауважити, що відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16 січня 1985 року № 17/2-54 професія зварника не визначена, як окрема професія, є загальною професією, яка об'єднує назви професій пов'язаних зі зварюванням металів і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах.
Вказаний нормативно-правовий акт дає підстави для висновку про те, що професія зварника, електрозварника та газоелектрозварника є тотожною професією, тому останнє не може бути підставою для відмови у зарахуванні періодів роботи до спеціального стажу.
Враховуючи те, що обидві вищевказані професії передбачені Списками № 2, чинними у період роботи позивача, то й робота на посадах "електрозварник" та "електрогазозварник" надає право на пенсію за віком на пільгових умовах у разі виконання відповідних робіт упродовж повного робочого дня.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що кваліфікаційною характеристикою робіт електрозварника передбачено виконання робіт, як електрозварника так і газозварника.
Таким чином, трудова книжка позивача є належним та достатнім доказом для підтвердження його роботи у спірних періодах на посадах, передбачених Списком № 2, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Отже, відмовляючи позивачу у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи з причин зазначення іншої посади в наказі про підсумки атестації робочих місць відповідач діяв не правомірно.
Водночас, відповідач вказавши однією із причин не зарахування періодів роботи до спеціального стажу не вірно вказаний рік постанови КМУ №162 у довідці "НОКР-1/574 від 20.09.2024 діяв не правомірно. Суд зазначає, що при виготовлені довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії АТ "Укрзаліниця" допустила описку, а саме не вірно вказано рік постанови КМУ №162 "1194" замість вірного "1994". Суд вказує, що дана описка не впливає на зміст та не спотворює інформацію у довідці.
Таким чином, відповідач не зарахувавши періоди роботи: з 27.08.1991 по 31.12.1991, з 12.08.1997 по 12.06.2001, з 21.05.2019 по 30.04.2022 та з 26.08.2022 по 09.09.2024 діяв не правомірно.
Також, у оскаржуваному рішенні пенсійним органом не зараховано період роботи з 16.08.1984 по 01.09.1984, оскільки відсутній наказ на прийом на роботу, з приводу чого суд зазначає.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 18 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка працівника, а в разі відсутності трудової книжки або ж якщо в останній відсутні певні записи або вони є неточними, підтвердження трудового стажу здійснюється за допомогою інших даних та документів.
Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 у справі № 235/805/17, від 06.12.2019 у справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 у справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 у справі № 242/2536/16-а.
Порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок у спірні періоди роботи позивача регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженою 20.06.1974 № 162 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (далі - Інструкція № 162).
Пунктом 1.4 Інструкції № 162 визначалося, що питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання та обліку, регулюються постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 06.09.1973 № 656 "Про трудові книжки працівників та службовців" (далі - Порядок № 656) та цією Інструкцією.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 656 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Згідно пункту 2.2 Інструкції № 162 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по-батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.3 Інструкції № 162 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (п. 4.1 Інструкції № 162).
Відповідно до п. 18 Порядку № 656 відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, що призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації здійснено з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист та вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах. Отже, суд не погоджується із діями відповідача щодо неврахування трудового стажу позивача вказаного у його трудовій книжці, з підстав того, що вона заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок.
Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
Наявність сумнівів у відповідача відповідно до зазначеного законодавства, може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу. Вищевказане узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №127/9055/17.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів на підприємстві, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його права на соціальний захист - призначення пенсії за віком на загальних підставах. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.
Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Суд вважає, що недоліки оформлення трудової книжки виявлені відповідачем, як відсутність наказу про прийом на роботу, не може вважатися достатньою і самостійною підставою для відмови позивачеві у зарахуванні періоду роботи до його загального страхового стажу на підставі трудової книжки, оскільки вина позивача в тому, що трудова книжка заповнена роботодавцем із порушенням встановленого порядку, відсутня.
Наведені обставини свідчать про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області необґрунтовано не зараховано період роботи з 16.08.1984 по 01.09.1984 згідно трудової книжки.
За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 27.09.2024 №262940019909.
При цьому ефективним захистом прав позивача є зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу період роботи 16.08.1984 по 01.09.1984 згідно з записів трудової книжки та періоди роботи з 27.08.1991 по 31.12.1991, з 12.08.1997 по 12.06.2001, з 21.05.2019 по 30.04.2022 та з 26.08.2022 по 09.09.2024 до пільгового стажу.
Водночас, щодо позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача призначити пенсію, суд зазначає наступне.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Призначення та виплата пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу.
Зважаючи на встановлені обставини справи, норми чинного законодавства, з метою правильного та ефективного способу захисту порушеного права суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком.
Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративни позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 27.09.2024 №262940019909 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "про загальнообов'зкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 16.08.1984 по 01.09.1984 згідно з записів трудової книжки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 27.08.1991 по 31.12.1991, з 12.08.1997 по 12.06.2001, з 21.05.2019 по 30.04.2022 та з 26.08.2022 по 09.09.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (ідентифікаційний код 21108013).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.