ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" січня 2026 р. справа № 300/357/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Остап?юка С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування протоколу комісії від 13.12.2024 № 25 в частині та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, заявник, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач, центр комплектування, уповноважений орган, ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про визнання протиправним та скасування протоколу комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.12.2024 № 25 в частині відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов'язання комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву від 08.11.2024 та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.11.2024 звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", до якої долучив документи, що підтверджують право на отримання такої відстрочки. Позивачем 13.12.2024 отримано від ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлення №7117, згідно якого протоколом №25 від 13.12.2024 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з тим, що у ОСОБА_2 є члени сім'ї другого ступеня споріднення, а саме - ОСОБА_3 , яка може здійснювати за нею догляд.
Як стверджує позивач, ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи, внаслідок психічного захворювання та рідною тіткою, з якою останній зареєстрований і проживає за одною адресою. Будь-які інші особи, які спільно проживають чи пов'язані спільним побутом з ОСОБА_2 відсутні. З огляду на те, що ОСОБА_1 є єдиною особою, яка може здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 , останній має право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків, шляхом зазначення: власного реєстраційного номера облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта громадянина України; адреси електронної пошти (за наявності), відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, та визначення суб'єктного складу відповідачів із зазначенням змісту позовних вимог до належного відповідача.
Позивач вимоги ухвали від 22.01.2025 усунув у строк встановлений судом, в тому числі визначив суб'єктний склад відповідачів - ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , та заявив позовні вимоги про визнання протиправним та скасування протоколу комісії від 13.12.2024 № 25 в частині відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов'язання повторно розглянути заяву від 08.11.2024 та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на строк дії підстав, які надають право на відстрочку.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 20.02.2025 відкрив провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, Кодекс). Одночасно судом витребувано у сторін додаткові письмові докази, необхідні для розгляду справи.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 подав до суду відзив від 11.03.2025 за №1781 на позовну заяву, в якому заперечив проти мотивів та доводів ОСОБА_1 , викладених в адміністративному позові, з огляду на таке.
За аргументами відповідача, позивачем не надано всі необхідні документи, передбачені пунктом 5 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року за № 560 (далі - Порядок №560), зокрема не підтверджено відсутність членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення у особи з інвалідністю І та ІІ групи, з поданих документів неможливо встановити ступінь споріднення позивача з ОСОБА_2 , та не надано доказів того, що ОСОБА_2 потребує постійного догляду. Просить відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви і відзиву на позов, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
Згідно відомостей військового квитка серії НОМЕР_1 від 02.11.2011 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 29.03.1993 батьками позивача є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Як слідує зі змісту свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 02.01.1971 батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 віл 12.03.1983 підтверджується, що батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Таким чином, ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_3 та рідною тіткою ОСОБА_1 .
Згідно довідки серії МСЕ №007058 ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства, інвалідність встановлена з 06.10.1999 довічно.
Висновком лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу №227 від 04.07.2024 засвідчується, що ОСОБА_2 , 1983 року народження, є інвалідом ІІ групи внаслідок психічного розладу за рівнем обмеження життєдіяльності потребує постійного стороннього догляду.
ОСОБА_1 з 01.07.2024 по 31.12.2024 призначено щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду за нею - ОСОБА_2 , що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 07.05.2024 за №48 та рішенням про призначення допомоги від 18.07.2024.
Позивач 08.11.2024 засобами поштового зв'язку через національного оператора поштового зв'язку АТ "Укрпошта" скерував на ім'я Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 заяву про відстрочку від мобілізації, до якої долучив нотаріально засвідчені копії паспорта ОСОБА_1 , військового квитка, РНОКПП, свідоцтва про народження ОСОБА_1 , свідоцтва про народження ОСОБА_2 , свідоцтва про народження ОСОБА_3 , паспорта ОСОБА_2 , РНОКПП ОСОБА_2 , пенсійного посвідчення ОСОБА_2 , довідки МСЕК ОСОБА_2 , висновку ЛКК відносно ОСОБА_2 , акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи, рішення про призначення допомоги, витяг електронного військово-облікового документа з єдиного державного реєстру Резерв +, пояснення.
За наслідками розгляду поданої ОСОБА_1 заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", разом із долученими до неї документами, ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомленням від 13.12.2024 за №7117 повідомив позивача про те, що протоколом від 13.12.2024 за №25 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Причиною відмови слугувало те, що у тітки позивача є члени сім'ї другого ступеня споріднення, а саме її сестра ОСОБА_3 , відтак, третій ступінь споріднення може здійснювати догляд лише у разі відсутності першого та другого ступеня споріднення.
Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню протокол комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.12.2024 за №25 в частині відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду, з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року за №3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон №3543-XII).
Відповідно до статті 1 Закону № 3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 22 Закону № 3543-ХІІ).
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, передбачена статтею 23 Закону №3543-ХІІ.
Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року за №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до абзацу 9 пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Оскільки відповідач є органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, саме на нього покладено обов'язок щодо прийняття рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час.
З 18.05.2024 змінено порядок отримання відстрочки від військової служби, у зв'язку із внесенням змін до статті 23 Закону №3543-XII Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11 квітня 2024 року за №3633-IX.
Також із вказаної дати набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року за №560 (далі - Порядок №560), який визначає процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
За змістом пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Особисте прибуття особи для прийняття та вирішення вказаного виду заяв законом не передбачено.
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 23 Закону №3543-ІХ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, зокрема, члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
Додаток 5 до Порядку №560 містить перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону №3543-ХІІ, у залежності від категорії осіб, які мають право на відстрочку.
Так, документами, що підтверджують право на відстрочку на підставі пункту 14 частини 1 вказаного Закону є:
- для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї третього ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи;
- документи, що підтверджують родинні зв'язки третього ступеня споріднення (дядьки, тітки, племінники та племінниці), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого або другого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
- для особи, за якою здійснюється догляд, - один із таких документів, що підтверджує інвалідність особи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (пункт 59 Порядку №560).
Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини 1, пунктах 3, 4, 5 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Повертаючись до фактичних обставин справи, судом встановлено, що позивач 08.11.2024 засобами поштового зв'язку через національного оператора поштового зв'язку АТ "Укрпошта" скерував на ім'я Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 заяву про відстрочку від мобілізації, до якої долучив нотаріально засвідчені копії паспорта ОСОБА_1 , військового квитка, РНОКПП, свідоцтва про народження ОСОБА_1 , свідоцтва про народження ОСОБА_2 , свідоцтва про народження ОСОБА_3 , паспорта ОСОБА_2 , РНОКПП ОСОБА_2 , пенсійного посвідчення ОСОБА_2 , довідки МСЕК ОСОБА_2 , висновку ЛКК відносно ОСОБА_2 , акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи, рішення про призначення допомоги, витяг електронного військово-облікового документа з єдиного державного реєстру Резерв +, пояснення.
За наслідками розгляду поданої ОСОБА_1 заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", разом із долученими до неї документами, ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомленням від 13.12.2024 за №7117 повідомив позивача про те, що протоколом від 13.12.2024 за №25 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Причиною відмови слугувало те, що у тітки позивача є члени сім'ї другого ступеня споріднення, а саме її сестра ОСОБА_3 , відтак, третій ступінь споріднення може здійснювати догляд лише у разі відсутності першого та другого ступеня споріднення.
Інших підстав чи мотивів відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації оскаржуване рішення, оформлене протоколом від 13.12.2024 за №25, не містить.
У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено нові мотиви, що слугували підставою для прийняття рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, однак, суд не надає оцінку таким доводам, оскільки вказані не лягли в основу прийняття оскаржуваного рішення та не можуть слугувати підставою для визнання його правомірним.
Пунктом 14 Додатку 5 Порядку №560 визначено вичерпний перелік документів, які військовозобов'язаний повинен подати з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ.
Так, з наданих ОСОБА_1 , через призму переліку документів визначених пунктом 13 Додатку 5 Порядку №560, які військовозобов'язаний повинен подати з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ судом з'ясовано наступне:
(1) Позивач є військовозобов'язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 ; (2) Тітка ОСОБА_1 . ОСОБА_2 згідно довідки серії МСЕ №007058 є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства, інвалідність встановлена з 06.10.1999 довічно, та потребує постійного стороннього догляду згідно висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу №227 від 04.07.2024; (3) У ОСОБА_2 є повнорідна сестра - ОСОБА_3 .
Суд вказує про підставність та обґрунтованість висновку ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо відмови у наданні позивачу відстрочки, у зв'язку з наявністю члена сім'ї другого ступеня споріднення, та відсутністю документів, які підтверджують неможливість членів другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи, відповідно до пункту 14 Додатку 5 Постанови №560.
Так, у ОСОБА_2 є член сім'ї другого ступеня споріднення - рідна сестра ОСОБА_3 .
Відповідно до частини 6 статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, вирішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки.
Абзацами 1, 3 частини 2 статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Приписами абзацу 2 частини 1 статті 1265 Цивільного кодексу України унормовано, що ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Статтею 1261 Цивільного кодексу України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до статті 1262 Цивільного кодексу України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Підпунктом 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
Членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Разом з тим, згідно з пунктом 14 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ особа звільняється від обов'язку здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю І та ІІ групи лише у разі якщо такі особи якщо члени сім'ї другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Вказане також підтверджується визначеним Додатком 5 до Порядку №560 переліком документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, зокрема, документи, що підтверджують родинні зв'язки третього ступеня споріднення (дядьки, тітки, племінники та племінниці), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого або другого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Згідно вимог чинного законодавства позивач повинен був надати один із документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи, а саме: довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого або другого ступеня споріднення (в даному випадку ОСОБА_3 рідної сестри - ОСОБА_2 ) в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ.
В свою чергу, суд критично оцінює доводи позивача про те, що ОСОБА_3 не є членом сім'ї ОСОБА_2 , оскільки постійно з нею не проживає та не пов'язана спільним побутом, оскільки належність ОСОБА_2 до членів сім'ї прямо передбачена нормами п.14.1.263 п.14.1 ст.14 розділу І Податкового кодексу України, які не містять жодних застережень з приводу спільного проживання.
Враховуючи вищенаведене суд вказує про те, що ІНФОРМАЦІЯ_9 при розгляді заяви позивача та прийнятті оскаржуваного рішення дотримано положення Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року за №3543-XII та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 за №560, як наслідок правомірно відмовлено ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
З огляду на висновок суду про правомірність дій відповідача та обґрунтованість оскаржуваного рішення, не підлягають задоволенню також похідні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_8 надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року за №3543-XII.
Окремо суд зазначає, що у разі наявності права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ОСОБА_1 не позбавлений права повторно звернутись до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про отримання такої відстрочки, долучивши додаткові документи, які підтверджують право на її отримання.
За приписами частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв'язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.
Інші доводи учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
Розподіляючи між сторонами судові витрати суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 1 211,20 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки АТ КБ "ПриватБанк" №0.0.4138124654.1 від 17.01.2025.
Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягає стягненню із відповідача суб'єкта владних повноважень судовий збір.
Сторонами не подано до суду будь яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування протоколу комісії від 13.12.2024 № 25 в частині та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), АДРЕСА_1 ;
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_6 ), АДРЕСА_2 ) в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_7 ), АДРЕСА_3 .
Суддя Остап'юк С.В.