28 січня 2026 року Справа № 280/10393/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ ВП 44118663) до Підприємства зі 100% іноземним капіталом «СІАМЕД» (вул. Тбіліська, буд. 2, м. Запоріжжя, 69001, ЄДРПОУ 31239246) про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Підприємства зі 100% іноземним капіталом «СІАМЕД» (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути з Підприємства зі 100% іноземним капіталом «СІАМЕД» з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків, податковий борг по податку па додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 7 820 грн. 00 коп., який зарахувати па р/р UA218999980313010029000008001; отримувач - ГУК у Зап.обл./Запорізька обл/14060100; код отримувача 37941997; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банк отримувача 899998; код класифікації доходів бюджету 14060100.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що за обліковими даними відповідач має податковий борг з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів, (робіт, послуг) в сумі 7 820,00 грн. Платнику податків направлено податкову вимогу про сплату боргу, однак сума податкового боргу самостійно не сплачена, у зв'язку з чим контролюючий орган звертається до суду на виконання наданих Податковим кодексом України (далі - ПК України) повноважень. Просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 01 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
На зареєстровану адресу місцезнаходження відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 01 грудня 2025 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, який повернувся без вручення з відміткою пошти від 29 грудня 2025 року з причиною повернення «за закінченням терміну зберігання». Крім того, судом розміщено оголошення про розгляд справи на офіційному веб-порталі судової влади України (електронний ресурс: ://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/pres-centr/news2/).
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “за закінченням терміну зберігання», “адресат вибув», “адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 28 січня 2021 року у справі № 820/1400/17, від 13 жовтня 2021 року у справі №340/4259/20, від 24 листопада 2021 року у справі №280/228/20, від 29 серпня 2022 року у справі № 522/3598/16-а тощо.
Враховуючи, що судом вчинено всі можливі передбачені процесуальним законом дії щодо повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач є таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.
На підставі наявних у суду матеріалів встановлено такі обставини.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та податкового обліку Підприємство зі 100% іноземним капіталом «СІАМЕД» (ЄДРПОУ 31239246) зареєстровано як юридична особа з 25 грудня 2000 року, основний вид діяльності: 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля.
За даними інтегрованої картки платника податків, станом на дату звернення до суду із позовом Підприємство зі 100% іноземним капіталом «СІАМЕД» має податковий борг з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 7 820,00 грн., який виник з таких підстав:
- ГУ ДПС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку за результатами якої складено акт від 17 грудня 2021 року №12490/08-01-18-07/31239246, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 16 лютого 2022 року №0027561 807, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 2 040 грн. та яке направлено засобами поштового зв'язку на адресу відповідача, однак не вручено йому з підстав, незалежних від позивача. Податкове повідомлення-рішення від 16 лютого 2022 року №0027561807 відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржене, доказів протилежного матеріали справи не містять;
- ГУ ДПС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку за результатами якої складено акт від 09 лютого 2022 року №1667/08-01-18-07/31239246, на підставі якого позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми «ПС» від 16 червня 2022 року №0030491805, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 2 040 грн. та яке направлено засобами поштового зв'язку на адресу відповідача, однак не вручено йому з підстав, незалежних від позивача. Вищезазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржене, доказів протилежного матеріали справи не містять;
- ГУ ДПС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку за результатами якої складено акт від 13 липня 2023 року №3434/08-01-04-07/31239246, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 29 серпня 2023 року №0038960407, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 3 740 грн. та яке направлено засобами поштового зв'язку на адресу відповідача, однак не вручено йому з підстав, незалежних від позивача. Вищезазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржене, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Згідно наданого позивачем до суду розрахунку податкового боргу з податку па додану вартість з вироблених в Україні товарів (робі т, послуг) податковий борг становить: 2 040 грн. (нараховано по IIППР №0027561807) + 2 040 грн. (нараховано по ППР №000030491805) + 3 740 грн. (нараховано по ППР №0038960407) = 7 820 грн.
Таким чином, станом на дату звернення до суду із позовом податковий борг по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить 7 820,00 грн.
Контролюючий орган направляв на податкову адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкову вимогу від 20 червня 2023 року № 0001535-1305-0801, відповідно до якої станом на 20 червня 2023 року сума податкового боргу становить 5 779,28 грн. Податкова вимога повернулась до контролюючого органу без вручення з причин, незалежних від позивача.
У зв'язку з несплатою відповідачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) протягом граничних строків, позивач звернувся до суду з даним позовом на виконання наданих ПК України повноважень.
Суд зазначає, що відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 14.1.39 ПК України (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.
Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.
Відповідно до підпункту 47.1.1 пункту 47.1 статті 47 ПК України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пунктом 58.2 статті 58 ПК України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно пункту 42.2 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пунктом 42.5 статті 42 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення з причин, що не залежать від контролюючого органу, таке податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків належним чином.
З матеріалів справи встановлено, що направлені на зареєстровану адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкові повідомлення-рішення повернуто на адресу контролюючого органу з позначкою «за закінченням терміну зберігання», отже вважаються врученими належним чином.
Суд вказує, що враховуючи порядок узгодження податкових зобов'язань, у межах цієї справи не може бути надано оцінку правомірності прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, яким визначено грошове зобов'язання, оскільки така оцінка рішень контролюючого органу може бути надана лише під час безпосереднього оскарження рішень в адміністративному чи судовому порядку.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (пункт 59.3 статті 59 ПК України).
Згідно з пунктом 59.5 даної статті ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що відповідачу у встановленому порядку направлено податкову вимогу, яка повернулась без вручення з незалежних від контролюючого органу причин, отже вважається врученою належним чином.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункт 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.4 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, судом встановлено, що сума узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 7 820,00 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, отже відповідач зобов'язаний погасити податковий борг у вищезазначеному розмірі.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення, або спростовували наявність податкового боргу, суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 7 820,00 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Позивачем не надано доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв'язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 205, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з Підприємства зі 100% іноземним капіталом «СІАМЕД» з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків, податковий борг по податку па додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 7 820 грн. 00 коп., який зарахувати па р/р UA218999980313010029000008001; отримувач - ГУК у Зап.обл./Запорізька обл/14060100; код отримувача 37941997; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банк отримувача 899998; код класифікації доходів бюджету 14060100.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне судове рішення складено 28 січня 2026 року.
Суддя Д.В. Татаринов