про залишення позовної заяви без руху
28 січня 2026 рокум. Ужгород№ 260/10259/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
Позовні вимоги обгрунтовує тим , що 12 жовтня 2022 року Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу № 260/3645/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - вирішив задовольнити позовні вимоги позивача.
01.02.2024 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання
рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Гаринець Олександром Івановичем, винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 74029841, в п.2 вказаної постанови вказано , що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Також, 01.02.2024 року у даному виконавчому провадженні винесена постанова про
стягнення виконавчого збору та 01.02.2024 року постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Листом від 08.02.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повідомило Відділ примусового виконання рішень, що стягувачу виконано перерахунок пенсії в добровільному порядку, згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/3645/22.
Також в даному листі зазначено про те, що з 01 грудня 2022 року виплата пенсії стягувачу здійснюється з урахуванням вищенаведеного судового рішення.
Нарахована заборгованість в розмірі 170 832, 28 грн. за період з 01.12.2019 року по 30.11.2022 року облікована в електронній пенсійній справі стягувача та буде виплачена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України.
Також у позовній заяві зазначено наступне.
Щодо сплати судового збору, то вважає, що такий сплаті не підлягає.
Рішення Конституційного Суду України від 13.05.2024 року (Розв'язуючи питання порушені в конституційній скарзі, Конституційний Суд України визнав частину другу статті 3, підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674-VI зі змінами такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору при поданні апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.).
У справах №565/256/15-ц (постанова від 18.01.2018) та № Документ сформований в системі «Електронний суд» 22.12.2025 8589/6044/2013 (постанова від 14.02.2018) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що не підлягає сплаті судовий збір за подання апеляційної скарги у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність
державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС.
Відповідний висновок мотивовано тим, що ні розділом VII ЦПК України, ні ч.1 ст.3
Закону України «Про судовий збір» не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, а тому судовий збір за подання такої скарги не сплачується. При цьому суд послався на те, що провадження стосовно виконання судових рішень є завершальною й невід'ємною частиною (стадією) судового провадження в конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви вже сплачено відповідний судовий збір.
Згідно з ч.5 ст.242 КАСУ: При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На основі ч.6 ст.7 КАСУ: У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Закон України “Про судовий збір», сплату судового збору за подання скарги на дії,
бездіяльність ДВС, в порядку ЦПКУ, не передбачає. За правилами КАСУ такі дії, бездіяльність у виконавчому провадженні оскаржуються за правилами КАСУ шляхом подання позовної заяви, але за своєю суттю ці документи (скарга по ЦПКУ та позов по КАСУ) є аналогічними (за винятками процедурних оформлень та оскарження передбачено одним і тим же Законом України “Про виконавче провадження», крім спецрозділів ЦПКУ та КАСУ ), тому, вважаю, що застосуванню підлягає ч.6 ст.7 КАСУ- аналогія закону.
Крім того, відповідно до п.3 ч.1 ст.8 Закону України “Про судовий збір» (Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Також позивач зазначив, що він пенсіонер. Йому 92 роки. Він захищаю своє право на отримання заборгованості з пенсії.
Вивчивши подані матеріали позову суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
3. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Позивачем не надано доказів на підтвердження обставин вказаних у вищевказаній статті, які є підставами для звільнення або відстрочення сплати судового збору, зокрема довід Зазначення судової практики не є релевантною до справи ,що розглядається.
Крім того , позивач звернувся з позовом в порядку КАСУ . а не зі скаргою в порядку ЦПК.
Щодо Рішення КСУ , на яке посилається представник позивача в обгрунтування несплати судового збору, то воно не підлягає застосуванню відповідно до статті 287 КАСУ , оскільки :
РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ ДРУГИЙ СЕНАТУ від 13 травня 2024 року № 6-р(II)/2024 було постановлено у у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини другої статті 3, підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір“ та яким постановлено:
Конституційний Суд України дійшов висновку, що частина друга статті 3, підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору під час подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, є такими, що суперечать частині першій статті 8, частинам першій, другій статті 55, статті 129-1 Конституції України.
Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), частину другу статті 3, підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674-VI зі змінами в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору під час подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
2.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI (надалі Закон України № 3674-VI).
Відповідно до статті 3 частини 1 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Так, згідно ст.4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік, станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3028,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1211,20 грн.
Однак, доказів на підтвердження сплати судового збору суду не надано.
В той же час, відповідно до статті 4 частини 3 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати суду докази на підтвердження такої сплати.
1. Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
2. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
3. Кошти судового збору спрямовуються:
на забезпечення здійснення судочинства
функціонування органів судової влади, також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
У відповідності до ч.13-15 ст. 171 КАСУ суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 171, 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк протягом 5-ти днів з дня отримання даної ухвали. для усунення вищезазначених недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя З.Б.Плеханова