Справа № 510/2710/24
Провадження № 510/545/26
22.01.2026 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді Бошкова І.Д.
за участю: секретаря Березенко С.П.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
Відповідач просив розглянути справу у його відсутності, не заперечував проти задоволення позовних вимог, про що надав письмову заяву.
Позивач на задоволенні позовних вимог наполягала, просила розглянути справу без її участі, про що надала відповідну заяву.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Ухвалою від 13.10.2025 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовчий розгляд на 22.01.2026 року о 09:45 годині, про що було повідомлено сторін у справі.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 . За життя йому належало: земельна ділянка площею 3,54 га, на підставі державного акут на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 269676, житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 , про що свідчить витяг з по-господарської книги № 7, о/р 622-1, виданий виконкомом Ренійської міської радим від 02.02.2024р.
Так, на випадок смерті ОСОБА_3 не розпорядився належним їй майном, заповіт не залишила. Спадкоємцями за законом першої черги після його смерті були: син - позивач ОСОБА_1 , син - відповідач ОСОБА_2 та дружина - ОСОБА_4 . У встановлений законодавством 6-ти місячний строк, позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. За зверненням позивача нотаріусом було заведено спадкову справу № 44/06. Так, із спадкової справи вбачається, що дружина спадкодавця у встановлений законом строк звернулась до нотаріусу із заявою про відмову від спадщини на користь позивача. Відповідач ОСОБА_2 не вчинив жодних дій щодо прийняття спадщини, на час розгляду справи на спадщину не претендує не заперечує щоб позивач оформив її на своє ім'я. Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що 06.11.2023р. нотаріусом було винесено вмотивовану постанову про відмову.
Таким чином, позивач прийняв спадщину на цілу частину спадкового майна в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлого батька та вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивача - ОСОБА_4 . За життя їй належало земельна ділянка площею 3,50 га, на підставі державного акут на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 269677.
Після її смерті відкрилась спадщина на зазначене майно. На випадок смерті ОСОБА_4 не розпорядилась належним їй майном, заповіт не залишила. Тому спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги після її смерті є її діти: сторони по справі. У встановлений законодавством строк позивач звернувся до нотаріусу із заявою про прийняття спадщини. За зверненням позивача була відкрита спадкова справа № 455/07. Таким чином, позивач прийняв спадщину у вигляді вищевказаного майна та не заявив про відмову від неї. Відповідач ОСОБА_2 не вчинив жодних дій щодо прийняття спадщини, на час розгляду справи на спадщину не претендує не заперечує щоб позивач оформив її на своє ім'я.
Враховуючі ці обставини, позивач пізніше звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, однак йому в цьому було відмовлено та державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 06.11.2023р., посилаючись на те, що на спадкове майно відсутні оригінали правовстановлюючих документів. Після смерті матері це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об'єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець. Таким чином, позивач фактично прийняв спадщину, що залишилася після померлої матері і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців немає.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Він прийняв спадщину після їх смерті шляхом подання заяви до нотаріусу. Відповідач не вчинив жодних дій щодо прийняття спадщини, на час розгляду справи на спадщину не претендує. Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України та не заявив про відмову від неї.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачами та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст.12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на:
житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 ,
земельну ділянку площею 3,50 га, кадастровий номер 5124181200:01:001:0016, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (колишня територія Котловинської сільської ради;
земельну ділянку площею 3,54 га, кадастровий номер 5124181200:01:001:0017, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (колишня територія Котловинської сільської ради.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Д. Бошков