про залишення позовної заяви без руху
27 січня 2026 року ЛуцькСправа № 140/917/26
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Дмитрук В.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Волинській області», державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ» про визнання протиправними та скасування рішень, бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся із позовом до державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Волинській області», державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ» з наступними позовними вимогами:
1) визнати протиправним та скасувати рішення ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Волинській області», оформлене довідкою № 922/с від 28.10.2025;
2) визнати протиправним та скасувати рішення державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України», оформленого відповіддю від 11.12.2025 № 33/4-Д-1141 або визнати протиправною бездіяльність державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» щодо неприйняття рішення (постанови) за результатами скарги на постанову М (ВЛ)К ДУ ТМО МВС України по Волинській області, оформлену довідкою № 922/с від 28.10.2025;
3) Зобов'язати державну установу «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» провести повторний медичний огляд військовослужбовця ОСОБА_1 з метою уточнення діагнозу та визначення подальшого ступеня придатності до військової служби.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та містить наступні недоліки.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
В силу положень частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання рішення, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та, відповідно, скасування рішення; зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, визначальною підставою звернення до суду із позовною заявою є ймовірне на думку позивача порушення його прав, свобод чи інтересів рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
З тексту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позовну вимогу 2, яка містить альтернативу - а) визнати протиправним та скасувати рішення державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України», оформленого відповіддю від 11.12.2025 № 33/4-Д-1141 або б) визнати протиправною бездіяльність державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» щодо неприйняття рішення (постанови) за результатами скарги на постанову М (ВЛ)К ДУ ТМО МВС України по Волинській області, оформлену довідкою № 922/с від 28.10.2025.
Таким чином, прохальна частина позову в зазначеній частині не відповідає вимогам процесуального закону, що в свою чергу унеможливлює належний розгляд даної справи судом.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як установлено частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0.4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 328 грн.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 9 КАС).
Аналіз положень ст. ст. 5, 9 КАС зумовлює висновок, що саме позивачу належить право визначати, які позовні вимоги необхідно заявити в позові для повного та ефективного захисту його права, свободи чи інтересу, порушеного суб'єктом владних повноважень.
Чинне процесуальне законодавство дозволяє позивачу заявляти в одному позові кілька немайнових вимог чи одночасно немайнових та майнових вимог (наприклад, одночасно оскаржувати і рішення, і дії, і бездіяльність суб'єкта владних повноважень, якщо позивач вважає їх протиправними). Однак в такому випадку позивач має сплатити судовий збір за кожну заявлену ним вимогу.
Верховний Суд в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 140/6803/22 зазначив, що судовий збір це обов'язковий грошовий платіж на користь суду за розгляд справи в суді або за окремі процесуальні дії, вчинені судом. Метою запровадження судового збору є, зокрема, встановлення законодавчого обмежувального заходу для регулювання доступу до суду, а також захист суду від перенавантаження у зв'язку із поданням необґрунтованих або безпідставних позовів та апеляційних і касаційних скарг.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КАС в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою, передбачено також ч. 1 ст. 21 КАС.
Зі змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що об'єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов'язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.
У свою чергу, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС).
В адміністративному судочинстві «похідна позовна вимога» - це спеціальна процесуальна категорія, яка використовується для урегулювання порядку вирішення спорів та спрямована на вирішення двох основних процедурних питань (розмежування спорів за критерієм предметної юрисдикції; об'єднання та роз'єднання позовних вимог) шляхом виокремлення цієї категорії від поняття «основна позовна вимога». Правильне розмежування вимог, які містяться у позовній заяві, на основні та похідні, дозволяє позивачу однозначно визначати суд, який відповідатиме такому критерію як «суд, встановлений законом» і уповноважений розглядати відповідні вимоги, а також правильно об'єднати вимоги, які можуть міститися в одній позовній заяві та, відповідно, бути вирішені одним судом в одному процесі.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 28 грудня 2021 року у справі № 752/20709/21, від 13 квітня 2022 року у справі № 640/23353/21, від 07 липня 2023 року у справі № 160/11383/22.
Враховуючи вищезазначене Верховний Суд в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 140/6803/22 вважав за необхідне вказати, що кваліфікація позовної вимоги як похідної має безпосереднє значення для урегулювання порядку вирішення двох процедурних питань: розмежування спорів за критерієм предметної юрисдикції; об'єднання та роз'єднання позовних вимог з метою розгляду та вирішення декількох заявлених вимог в одному провадженні. Таким чином, правильне застосування вказаного критерію дозволяє уникати позивачем помилок при визначенні суду, який відповідатиме поняттю «суд, встановлений законом» і уповноважений розглядати відповідні вимоги, а також правильно об'єднати вимоги, які можуть міститися в одній позовній заяві та, відповідно, бути вирішені одним судом в одному процесі, насамперед, з метою процесуальної економії.
Натомість, щодо вирішення питання правильного розрахунку судового збору, який підлягає сплаті за звернення з позовною заявою, критерії «основна» та «похідна» вимоги не можуть бути застосовані у вищезазначеному контексті. При визначенні необхідного до сплати розміру судового збору, значення мають насамперед правові підстави звернення до суду з позовом, суть заявлених позивачем вимог, їх зміст з урахуванням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також кількість суб'єктів, до яких кожна із зазначених позовних вимог (у разі, якщо їх декілька) звернута.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, представником позивача заявлено 2 позовні вимоги немайнового характеру (позовні вимоги 1 та 2-3 як одна взаємопов'язана вимога), які повинні бути оплачені судовим збором (з врахуванням застосування понижуючого коефіцієнту 0.8 за подання до суду процесуальних документів в електронній формі) в розмірі 2 129 грн 92 коп. (1 331 грн 20 коп. х 2 х 0.8).
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у зазначений строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду: 1) нової редакції адміністративного позову, яка міститиме належний виклад позовних вимог, що відповідатиме заявленій кількості відповідачів з відповідним обґрунтуванням заявлення таких вимог до кожного з відповідачів; 2) доказів про доплату судового збору в розмірі 2 129 грн 92 коп. (або докази щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору).
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Волинській області», державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ» про визнання протиправними та скасування рішень, бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - три дні з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.В. Дмитрук