Справа №521/14348/25
Провадження №3/521/50/26
21 січня 2026 рокум. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Тополевої Ю.В.,
за участю секретаря Онуфрієнко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
В провадження Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З протоколу про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 399456 від 22.07.2025 року вбачається, що 12.07.2025 року, о 01 годині 10 хвилин, за адресою: вул. Космонавта Комарова, 12/14, м. Одеса, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_2 , відповідно Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 001601 від 20.07.2025 року під впливом лікарських препаратів - бензодіазепіни, чим порушив п. 2.9 а «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306.
ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає. У відкритому судовому засіданні представник ОСОБА_1 заперечував щодо вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 130 КУпАП. Обґрунтовуючи свої доводи зазначив, що згідно рецепту № 5841 від 21.05.2025 року лікаря ОСОБА_3 КНП «ЦПМСД №4» ОМР, ОСОБА_1 було призначено лікування, зокрема препаратом Gidazepam («Гідазепам»). Вказує, що у вмісті вказаного препарату містяться бензодіазепіни - речовини, які були виявлені при проведенні медичного огляду, що і стало причиною складення відносно ОСОБА_1 . Висновку № 001601 від 20.07.2025 року. Разом із цим, представник ОСОБА_1 зазначає, що під час керування транспортним засобом 12.07.2025 року дія препарату «Гідазепам» не впливала на зниження уваги та швидкість реакції ОСОБА_1 , оскільки він чітко відповідав на питання, був уважним, реакція на події що відбувались 12.07.2025 року в повному обсязі відповідала обстановці. Таким чином, представник ОСОБА_1 вважає, що стверджувати про те, що останній перебував під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не можна. Щодо результату огляду зазначив, що висновком не вказано жодних відомостей про кількість вмісту даного препарату у тілі ОСОБА_1 та не містить інформацію про кількість допустимої норми вмісту даного препарату у тілі людини.
Суд, проаналізувавши та дослідивши докази в їх сукупності, та давши їм оцінку, вважає що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вирішуючи питання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, відповідно до п.п. 2.5, 2.9 а «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відкритому судовому засіданні судом було досліджено надані працівниками Управління патрульної поліції в Одеській області відеозаписи.
Так, з вказаних відеозаписів вбачається, що 12.07.2025 року, о 01 годині 10 хвилин, за адресою: вул. Космонавта Комарова, 12/14, м. Одеса, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_2 .
Встановлено, що під час огляду ОСОБА_2 , працівниками поліції було запропоновано останньому пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, на що той погодився.
При цьому, суд погоджується з доводами представника ОСОБА_2 щодо відсутності в останнього ознак сп'яніння.
Більш того, протягом всього відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 веде себе у відповідності до ситуації, на ногах стоїть твердо з нормальною координацією рухів, відповідає нормально без порушення мови, не проявляється тремтіння пальців рук, не проявляється різкої зміни шкірного покриву обличчя, тощо. ОСОБА_2 діє у відповідності до обстановки.
Відповідно до Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 001601 від 20.07.2025 року вбачається, що ОСОБА_2 перебуває під впливом лікарських препаратів - бензодіазепіни.
Обґрунтовуючи вміст в організмі ОСОБА_2 вказаного препарату, останній та його представник стверджуєтю про вживання останнім препарату Gidazepam («Гідазепам»).
Так, згідно рецепту № 5841 від 21.05.2025 року лікаря ОСОБА_3 КНП «ЦПМСД №4» ОМР, вбачається, що ОСОБА_1 дійсно було призначено лікування, зокрема препаратом Gidazepam («Гідазепам»). Згідно вказаного рецепту ОСОБА_1 призначено вживати 1 таблетку на день в разі приступів.
У письмових поясненнях від 22.07.2025 року, наданих під час складання адміністративних матеріалів ОСОБА_1 зазначив, що жодних лікарських препаратів, крім призначених лікарем, не приймав.
Згідно висновку експерта ДСУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 365 від 13.11.2025 року вбачається:
1(1,2). Лікарський засіб «Гідазепам» відноситься до групи бензодіазепінів. Згідно даних фармакокінетики, виведення лікарського засобу «Гідезепам» із сечею, можливо впродовж 4 діб після прийому.
3(4). Згідно даним фармакокінетики, діюча речовина має повільну швидкість елімінації її основного метаболіту «дезалкілгідазепам» при одноразовому прийомі. Період напіввиведення з плазми крові становить 86,7 години.
5(6). Згідно наданої витребуваної документації з «ООМЦІЗ», кількості виявленого бензодіазепіну у наданих документах не вказано; Комісія експертів визначити час вживання препарату «Гідезепам» не може.
Відтак, судом встановлено, що препарат «Гідезепам», який було призначено ОСОБА_1 відноситься до групи бензодіазепінів, що в свою чергу, дає обґрунтовані підстави стверджувати, що вказані речовини у організмі ОСОБА_1 були наявні через вживання останнім призначених ліків.
При цьому, матеріалами справи, зокрема відеозаписом долученим працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення спростовується, що у ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу була знижена увага та швидкість реакції.
Дані обставини викликають обґрунтований сумнів щодо перебування ОСОБА_1 під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як визначено п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Згідно роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Слід також зазначити, що за змістом ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права в Україні, кожному гарантовано право на справедливий суд, тобто кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Керуючись положеннями ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суд виходить з того, що як і у кримінальному провадженні, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання належить вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 р. (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви щодо її винуватості повинні тлумачитись на користь цієї особи.
В силу того, що протокол про адміністративне правопорушення позбавлений доказової сили, якщо він не підтверджений іншими належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 24, 130, 247, 266, 283, 284 КУпАП,
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ю.В. Тополева